Постанова № 46738641, 08.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 р. Справа № 816/1130/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретарів судового засідання - Дудки О.А., Шалаєвої І.Т.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. по справі № 816/1130/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

08.04.2015 року ОСОБА_3 акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (далі по тексту - позивач, ПАТ "АвтоКрАЗ") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- поновити строк на оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження №45998852, №45998462;

- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області протиправними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №45998852 про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" виконавчого збору у розмірі 53 597,11 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 45998462 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 49,22 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 16.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 45998852 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" виконавчого збору в розмірі 53 597,11 грн.

Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 16.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 45998462 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 49,22 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просило постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на правонаступника - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року по справі № 816/3546/14, якою задоволено адміністративний позов прокурора м. Кременчука в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до ПАТ "АвтоКрАЗ" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та стягнуто з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, у розмірі 535 971,06 грн., Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 93).

Прокурор м.Кременчука Полтавської області звернувся 29.10.2014 року до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління з приводу прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 816/3546/14 (а.с.80).

07.11.2014 року старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45346221 та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 13.11.2014 року (а.с. 76).

26.11.2014 року начальником ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про передачу з Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області виконавчого провадження ВП № 45346221 з виконання виконавчого листа № 816/3546/14 від 17.10.2014 року Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області заборгованості (а.с. 77).

28.11.2014 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 45346221 до виконання (а.с. 85). Зазначену постанову ПАТ "АвтоКрАЗ" отримало 17.12.2014 року, що підтверджуєтьмя відбитком штампу вхідної кореспонденції № 4489 (а.с.46).

15.12.2014 року ПАТ "АвтоКрАЗ" сплатило заборгованість згідно з рішенням суду в справі № 816/3546/14 шляхом перерахування коштів на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, що підтверджується платіжним дорученням № 23652 від 15.12.2014р., про що ПАТ "АвтоКрАЗ" листом від 17.12.2014 року № 189/18-84 повідомило ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області. Вищевказаний лист надійшов до Відділу виконавчої служби 22.12.2014 р., що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції (а.с.82).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2014 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 49,22 грн., та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 53 597,11 грн. (а.с. 87, 90).

Як убачається із журналу реєстрації вихідної кореспонденції, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення витрат направлені на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" 31.12.2014 року, відповідно, за вих. №13449 та вих. №13450. ( а.с.50).

16.01.2015 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 49,22 грн. та за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 53 597,11 грн. (а.с. 8, 9).

Згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції, постанови про відкриття виконавчих проваджень за постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 49,22 грн. та за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 53 597,11 грн. направлені рекомендованим листом на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" 20.01.2015р. за вих. №339 та вих. №340, що підтверджується копією фіскального чеку № 0010710 0009158 від 21.01.2015р. (а.с. 51,52).

Не погодившись з діями відповідача та постановами від 16.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження №45998852 та № 45998462 , позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до суду не надано доказів надіслання на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2014 р. Крім того, відповідачем не надано доказів правомірності оскаржуваних постанов від 16.01.2015 року.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 1 статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Чинним законодавством України про виконавче провадження, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція), передбачено підстави для відкриття виконавчого провадження.

Так, відповідно до ст. 19 цього Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 вказаного Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вичерпний перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, зокрема, відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 17 Закону постанови про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, є виконавчими документами, на підставі яких державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішень.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом.

Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п. 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Положеннями пункту 3.13.1 Інструкції визначено, що про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (міститься у матеріалах справи), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом п. 3.13 Інструкції використання коштів виконавчого провадження здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. № 554.

Пунктом 3.13.2 Інструкції визначено, що у разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції.

З матеріалів справи убачається, що 30.12.2014 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 49,22 грн. та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 53 597,11 грн.( а.с.87, 90).

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 16.01.2015р. відкрито виконавче провадження ВП № 45998852 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 53 597, 11 грн. № 45346221, виданої 30.12.2014 року. ( а.с.9).

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 16.01.2015р. відкрито виконавче провадження ВП № 45998462 з виконання постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 49, 22 грн. № 45346221, виданої 30.12.2014р. ( а.с.8).

Постанови головного державного виконавця від 16.01.2015р. про відкриття виконавчих проваджень ВП № 45998462 та ВП № 45998852 направлені на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" 20.01.2015р. рекомендованим листом відповідно за вих. №339 та вих. №340, що підтверджується копією фіскального чеку № 0010710 0009158 від 21.01.2015р. та отримані позивачем 27.01.2015 року, що не заперечувалось представниками позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Отже, позивачу в січні 2015 року було відомо, що на підставі постанови від 30.12.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанови від 30.12.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору відкрито виконавчі провадження.

Між тим, ПАТ "АвтоКрАЗ" не скористалось правом оскарження постанов від 30.12.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору, у зв'язку з чим зазначені постанови як на час винесення відповідачем постанов про відкриття виконавчих проваджень від 16.01.2015 р., так і під час судового розгляду справи були чинними.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Щодо доводів представників позивача про те, що боржнику не було відомо про відкриття 07.11.2014 року виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №816/3546/14 від 17.10.2014 року колегія суддів зазначає, що згідно платіжного доручення №23652 від 15.12.2014 року ПАТ "АвтоКрАЗ" сплатило 535976,06 грн. згідно постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року у справі №816/3546/14 (ВП №45346221). ( а.с.82).

Таким чином, на час проведення виплат згідно судового рішення у справі №816/3546/14 позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження ВП №45346221.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2015р. ВП № 45998852 та постанови ВП № 45998462, оскільки зазначені постанови винесені відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», тому права позивача не порушені.

Щодо позовних вимог про оскарження дій відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Як випливає зі змісту статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Таким чином, обов'язковою ознакою рішення, дії або бездіяльності, оскарження яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан субєктивних прав та обовязків особи.

Однак, оскаржувані за цим позовом дії відповідача не відповідають наведеним критеріям, оскільки не створюють для підприємства жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного субєкта.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов в частині визнання протиправними дій відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 29.04.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. по справі № 816/1130/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 10.07.2015 р.