Ухвала суду № 46738486, 09.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Справа № 876/5795/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Бориславський озокерит» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000272341 та №0000262341 від 10.10.2012 року,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Бориславський озокерит» 13.12.2012 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Дрогобицької ОДПІ Львівської області ДПС, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 жовтня 2012 року №0000272341, яким збільшено суму грошового зобовязання ПАТ «Бориславський озокерит» за платежем податок на додану вартість на 243 597 грн. та №0000262341 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 271 518 грн.

В позовній заяві зазначає, що реальність господарських операцій з ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПП «Кремнафтогазтрейд» підтверджується первинними документами договорами, накладними, розрахунковими документами, а також відсутні факти, які б свідчили про те, що господарські операції не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані на ухилення від сплати податків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 10 жовтня 2012 року №0000272341 та №000026234.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Дрогобицька ОДПІ Львівської області ДПС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано при розгляді справи, що до перевірки ПАТ «Бориславський озокерит» не представлено жодної ТТН, на які ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано видаткові та податкові накладні. Крім цього, у представлених ПАТ «Бориславський озокерит» товарно-транспортних накладних не вказано номера резервуарів, з яких відпущено нафтопродукт, густину, температуру нафтопродуктів, не вказано номера подорожніх листів, назв документів, в тому числі ні паспортів якості, ні сертифікатів відповідності, відсутні підписи осіб водіїв про приймання вантажу та його здачу, відсутні підписи особи, яка приймала даний товар зі сторони ПАТ «Бориславський озокерит».

Також зазначає, що так як петролатум відноситься до продуктів перероблення нафти, то відповідно його приймання, транспортування , зберігання, відпуск та облік здійснюється згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, вказаних у апеляційній скарзі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Бориславський озокерит» з питань придбання товарів у ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складений акт від 30.08.2012 року № 298/22-00/00136768.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки визначені порушення:

п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 51 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94, п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 253 292 грн.;

п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» « 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 211 341 грн.;

ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину з ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідач в акті перевірки посилається на те, що до перевірки не надано сертифікатів відповідності/паспортів якості, свідоцтв про визнання відповідності іноземних документів, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, чи будь-яких інших належно оформлених документів, які б свідчили про доставку товарів до ПАТ «Бориславський озокерит», та належним чином оформлених документів, які б свідчили про приймання даного товару відповідальною особою ПАТ «Бориславський озокерит», на які ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано видаткові та податкові накладні, та документів, які б свідчили про фізичну наявність даного товару в Україні. Відповідно, на переконання відповідача, не можливо підтвердити факт отримання петролатуму даним підприємством від ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект».

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Бориславський озокерит» за платежем податок на додану вартість на 243 597 грн.(211341 грн. основний платіж, 32256 грн. штрафна санкція) та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ«Бориславський озокерит» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 271 518 грн.(253291 грн. основний платіж, 18226 грн.)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому висновки про неправомірність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 201.6, 201. 8, 201. 10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реальність господарських операцій з ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПП «Кремнафтогазтрейд» підтверджується первинними документами - договорами, накладними, розрахунковими документами, які подані суду.

Згідно п. 3.2.1 Статуту ПАТ «Бориславський озокерит» одним із основних напрямків діяльності товариства є виробництво продуктів нафтоперероблення: розробка та випуск продукції (медичного озокериту, воскових композицій для аплікацій, захисних та модельних восків, пластичних мастил, гідрофобних наповнювачів тощо).

01.12.2010 року між ПП «Кремнафтогазтрейд» та ПАТ «Бориславський озокерит» було укладено договір № 72/Н купівлі-продажу нафтопродуктів.

Згідно додатку № 1 від 06.12.2010 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 23,280 тонн за ціною 8 000 грн./тонна, вартістю 186 240 грн. 06.12.2010 року товар було передано ПАТ «Бориславський озокерит», в підтвердження чого позивачем надана видаткова накладна № 252 від 06.12.2010 року. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія» (ТОВ «УПК»), автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 У наданій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Згідно довіреності № 145 від 06.12.2010 року товар отримувався представником одержувача ОСОБА_3 ПП «Кремнафтогазтрейд» виписано податкову накладну.

Згідно додатку № 2 від 10.12.2010 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 20,460 тонн за ціною 8 000 грн./тонна, вартістю 163 680 грн. 10.12.2010 року товар було передано ПАТ «Бориславський озокерит», в підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну № 258 від 10.12.2010 року. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 У представленій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_3Г, що вбачається із довіреності № 151 від 10.12.2010 року. Цього ж дня ПП «Кремнафтогазтрейд» було виписано податкову накладну.

Згідно додатку № 3 від 26.01.2011 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 13,690 тонн за ціною 8 400 грн./тонна, вартістю 115 000 грн. 10.12.2010 року товар передавався ПАТ «Бориславський озокерит», в підтвердження чого позивач надав видаткову накладну № 32 від 26.01.2011 року. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_3Г, згідно довіреності № 3. Цього ж дня контрагентом позивача було виписано податкову накладну.

Згідно додатку № 4 від 10.02.2011 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 8,830 тонн за ціною 8 655 грн./тонна, вартістю 76 423,66 грн. 10.02.2011 року товар було передано ПАТ «Бориславський озокерит», підтвердженням чого є надана позивачем видаткова накладна № 64 від 10.02.2011 року. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «УПК», автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6, водій ОСОБА_4 У представленій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_3, згідно виданої довіреності № 5. Цього ж дня ПП «Кремнафтогазтрейд» було виписано рахунок № 64 на оплату товару та податкову накладну.

22.02.2011 року між ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПАТ «Бориславський озокерит» було укладено договір № 22.02.11/1 купівлі-продажу нафтопродуктів.

На виконання додатку від 14.06.2011 року до Договору ТзОВ «Монолітбудкомплект» передав, а ПАТ «Бориславський озокерит» прийняв петролатум кількістю 22,260 тонн, за ціною 8 990,62 грн./тонна, вартістю 200 131 грн. Підтвердженням передачі товару є накладна № 315 від 14.06.2011 року. Отримувався товар представником покупця ОСОБА_3Г на підставі доручення № 55. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2, на підтвердження чого подано ТТН, де зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Тоді ж ТзОВ «Монолітбудкомплект» було виписано податкову накладну.

На виконання додатку від 25.06.2011 року до Договору ТзОВ «Монолітбудкомплект» передав, а ПАТ «Бориславський озокерит» прийняв петролатум кількістю 23,500 тонн, за ціною 9 250 грн./тонна, вартістю 217 375 грн., на підтвердження чого позивач подав накладну № 343 від 25.06.2011 року. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_3 на підставі доручення № 61. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «УПК», автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6, водій ОСОБА_4 У наданій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано податкову накладну.

На виконання додатку від 21.09.2011 року до Договору ТзОВ «Монолітбудкомплект» передав, а ПАТ «Бориславський озокерит» прийняв петролатум кількістю 24,800 тонн, за ціною 9 500 грн./тонна, вартістю 235 600 грн. Передача товару відбувалась згідно наданої позивачем накладної № 611 від 21.09.2011 року, а отримувалась представником одержувача ОСОБА_3 на підставі доручення № 91. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Цього ж дня ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано податкову накладну.

Судом першої інстанції у судовому засіданні допитано свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, які детально пояснили обставини здійснення господарських операцій, що судом не ставиться під сумнів.

08.10.2010 року між ТОВ «Українська парафінова компанія» (перевізник) та ПАТ «Бориславський озокерит» (Замовник) було укладено договір перевезення вантажу по території України № 08/10/10.

18.11.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» (постачальник) та ЗАТ «Росава» (покупець) підписано додаткову угоду № 6 до договору від 31.12.2009 року, де сторони визначили вид продукції, її кількість та характеристики, що поставляється позивачем. 08.12.2010 року сторонами оформлено видаткову накладну на реалізацію 22,180 тонн технічного воску. Товар приймався уповноваженим представником ЗАТ «Росава» ОСОБА_7, яка діяла від імені покупця на підставі довіреності № 2709 від 08.12.2010 року. Тоді ж ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», на підставі заявки позивача № 2 від 07.12.2010 року, автомобілем НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. 08.12.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» та ТОВ «Українська парафінова компанія» підписано акт здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг). Тоді ж перевізником було оформлено податкову накладну і виписано рахунок на оплату транспортних послуг.

29.11.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» та ВАТ «Дніпрошина» було підписано додаток № 8 до договору від 01.12.2009 року, яким сторони визначили кількість та вартість товару (сплав восковий захисний), що поставляється позивачем в грудні 2010 року. Згідно видаткової накладної від 12.12.2010 року ПАТ «Бориславський озокерит» передав, а ВАТ «Дніпрошина» прийняв товар кількістю 22,400 тонн. Отримувався товар уповноваженим представником покупця ВАТ «Дніпрошина» ОСОБА_8 згідно довіреності № 1184 від 09.12.2010 року. Тоді ж ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. 13.12.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» та ТОВ «Українська парафінова компанія» підписано акт здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг). 13.12.2010 року ТОВ «Українська парафінова компанія» виписано рахунок на оплату транспортних послуг та податкову накладну.

Згідно додаткової угоди № 11 від 29.04.2011 року до договору від 31.12.2009 року ПАТ «Бориславський озокерит» поставив ЗАТ «Росава» сплав восковий захисний мікрокристалічний (рідкий) у кількості 25 тонн, сплав восковий захисний мікрокристалічний (твердий) у кількості 9 тонн та віск технічний у кількості 1 тонна.

Згідно додаткової угоди № 13 від 31.05.2011 року до договору від 31.12.2009 року ПАТ «Бориславський озокерит» поставив ЗАТ «Росава» сплав восковий захисний мікрокристалічний (рідкий) у кількості 25 тонн та сплав восковий захисний мікрокристалічний (твердий) у кількості 10 тонн.

16.06.2011 року сторонами оформлено видаткову накладну на 22,700 тонн сплаву воскового захисного мікрокристалічного (рідкого), який отримувався представником ЗАТ «Росава» згідно довіреності № 1097 від 15.06.2011 року. 16.06.2011 року ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Товар постачався покупцю ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль НОМЕР_7, НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару.

03.02.2011 року між ПАТ «Бориславський озокерит» (постачальник) та ЗАТ «Росава» (покупець) підписано додаткову угоду № 8 до договору від 31.12.2009 року, де сторони визначили вид продукції, її кількість та характеристики, що поставляється позивачем. 11.02.2011 року сторонами оформлено видаткову накладну на реалізацію 22,300 тонн сплаву воскового захисного мікрокристалічного (рідкого). Товар приймався уповноваженим представником ЗАТ «Росава» ОСОБА_7, яка діяла від імені покупця на підставі довіреності № 226 від 11.02.2011 року. Тоді ж ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобілем НОМЕР_5, НОМЕР_6, ОСОБА_4 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару.

В матеріалах справи також наявні копії паспортів продукції № 12Л1006153 від 23.06.2010 року, № 12Л1013621 від 15.12.2010 року, № 12Л1101912 від 04.03.2011 року та № 12Л1107593 від 26.07.2011 року, виданих ООО «Лукойл-Волгограднефтепереработка» як виробником продукту, де міститься опис технічних характеристик петролатуму та квитанції зважування продукту, оформлені ТзОВ «Торговий дім «Укртатнафта», дати видачі яких співпадають із датами здійснення поставок, марки і номерні знаки автомобілів - із даними товарно-транспортних накладних, а вага продукту відповідає такій, що значиться у видаткових накладних.

Також, у журналі вхідного контролю сировини, представленого суду, за період 2010, 2011 та 2012 років, у якому в хронологічному порядку містяться записи про номери проб, дати поступлення та аналізу продукту (які збігаються із датами поставок), постачальників, зовнішній вигляд і технічні характеристики товару, зафіксовано поступлення петролатуму і від інших контрагентів позивача у різні періоди, що також дає підстави стверджувати про реальність здійснених поставок.

Окрім цього, позивачем подано договори про перевезення вантажу по території України від 01.12.2010 року та від 09.02.2011 року, укладені ТОВ «Українська парафінова компанія» із ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект», що відповідно суд бере до уваги на підтвердження фактичного здійснення перевезення петролатуму за рахунок продавців (ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект») перевізником ТОВ «Українська парафінова компанія».

Суд також враховує те, що отриманий за договорами від ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» петролатум було використано у господарській діяльності ПАТ «Бориславський озокерит».

Виходячи з вищенаведеного, що не спростовано податковим органом, судом першої інстанції правильно встановлено, що подані суду первинні документи, які стосуються збуту позивачем продукту переробки придбаного у ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» петролатуму у сукупності з показами згаданих вище свідків, підтверджують використання петролатуму у господарській діяльності позивача і, як наслідок, реальність господарських операцій по придбанню товару у контрагентів.

Щодо доводу податкового органу про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, то колегія суддів вважає зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товаро - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товаро - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність окремих інших необов'язкових реквізитів товарно - транспортних накладних не є підставою вважати безтоварними господарські операції, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності належним чином оформлених товарно - транспортних накладних господарські операції з купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Судом першої інстанції також правильно взято уваги «Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за № 466/10746, розділ 27 «Нафтопродукти», в якому вимоги сертифікатів відповідності/паспортів якості та свідоцтв про визнання відповідності іноземних документів при реалізації петролатуму не є обов'язковими.

Посилання апелянта на те, що при проведенні перевірки ПАТ «Бориславський озокерит» використано акти перевірок інших податкових інспекцій, якими встановлено фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача, то суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за порушення норм законодавства контрагентами.

У відповідності до законодавства України платник податків не може нести відповідальності за дії чи бездіяльність своїх контрагентів.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Відповідно до статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент господарських операцій у 2010 році, визначено: валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом п. п. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", чинного на момент господарських операцій у 2010 році, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до вимог п. 14.1.27. ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1. ст 138 Податкового кодексу України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності (п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України).

Колегія суддів також, вважає за потрібне наголосити що покликання відповідача щодо нікчемності укладених позивачем з постачальниками угод є помилковими.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Статтею 215 ЦК України визначено підстави недійсності правочину зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У зв'язку із цим, висновки про нікчемність правочину можуть бути зроблені лише за наявності доказів і встановлення фактів порушення обов'язкових вимог для чинності правочину в момент укладення такого правочину.

За ст. 228 ЦК України при кваліфікації правочину має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте жодних доказів на підтвердження наявності умислу в діях між позивачем та його контрагентами, в тому числі які б свідчили про порушення кримінальної справи або притягнення до кримінальної відповідальності апелянтом суду не надано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суд першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими та підставними, а тому органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові ) санкції.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі №2а-10485/12/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.В. Ніколін

ОСОБА_9

Ухвала у повному обсязі складена 14.07.2015 року.