Ухвала суду № 46738445, 09.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Справа № 876/2023/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Іщук Л.П., Сапіги В.П.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника позивача :ОСОБА_1

представника відповідача :ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2014 року за позовом Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» до Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2014 року Приватне підприємство (далі ПП) «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.09.2012 р.. яким підприємству було збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 39 397,64 грн., в тому числі 4000,76 грн. за основним платежем та 35 396,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 р. в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий». Апеляційну скаргу мотивує тим, що податковим органом не встановлено жодних порушень правильності нарахування та/або утримання податку з доходів фізичних осіб, а також не встановлено фактів сплати цього податку після виплати заробітної плати працівникам, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування фінансової санкції, передбаченої ст.127 Податкового кодексу України (далі ПК України). Також, апелянт вважає безпідставним висновок податкового органу стосовно надання працівникам податкової пільги без заяви про самостійне обрання місця застосування податкової пільги, оскільки такі є в наявності. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 р. та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.09.2012 р. Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.. за результатами якої складено акт № 1144/22-10/32053949.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» п.31.1 ст.31, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169, абз.«а» п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 960,91 грн., у тому числі : січень 2011 року - 352,86 грн., лютий 2011 року - 282,29 грн., березень 2011 року - 211,72 грн., квітень 2011 року - 184,40 грн., травень 2011 року - 211,73 грн., червень 2011 року - 211,73 грн., липень 2011 року - 211,72 грн., серпень 2011 року - 211,72 грн., вересень 2011 року - 211,73 грн., жовтень 2011 року - 141,16 грн., листопад 2011 року - 141,16 грн., грудень 2011 року - 141,15 грн., січень 2012 року - 125,63 грн., лютий 2012 року - 160,96 грн., березень 2012 року - 160,95 грн.; п.164.5 ст.164, п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165, абз.«б» п.п.170.9.1, абз.«б» п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170, ст.171, абз.«а» п.176.2 ст.176 ПК України та наказу ДПА України № 440 від 19.09.2003 р. «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та порядку складання вказаного звіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.10.2003 р. за № 915/8236, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 039,85 грн., а саме : грудень 2011 року - 1039,85 грн.; п.31.1 ст.31, п.57.1 ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз.«а» п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого допущено порушення щодо своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 73 121,47 грн., станом на 31.03.2012 р., в тому числі : лютий 2011 року 9 627,54 грн., серпень 2011 року - 10 766,36 грн., січень 2012 року 15 428,21 грн., лютий 2012 року 19 651,59 грн., березень 2012 року 17 647,77 грн.

28.09.2012 р. на підставі акта перевірки № 1144/22-10/32053949 від 05.09.2012 р. Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54, абз.1, 2 п.123.1 ст.123, п.127.1 ст.127 ПК України, ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» було збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 39 397,64 грн., в тому числі 4000,76 грн. за основним платежем та 35396,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у грудні 2011 року ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» було видано кошти під звіт на оплату послуг за спожиту електроенергію в загальній сумі 5 892,50 грн. директору ОСОБА_3 Під час проведення перевірки встановлено відсутність підтверджуючих документів на видані кошти під звіт на оплату послуг за спожиту електроенергію в загальній сумі 5 892,50 грн., зокрема відсутні підтверджуючі документи по ОСОБА_3 на вказану суму, що в порушення вимог ПК України та наказу ДПА України № 440 від 19.09.2003 р. «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та порядку складання вказаного звіту», призвело до не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 039,85 грн. Крім того, при обчисленні податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати за 2011 рік та 1 квартал 2012 року, безпідставно надавалась податкова соціальна пільга працівникам без заяви про самостійне обрання місця застосування податкової пільги, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 960,91 грн. При цьому, суд першої інстанції послався на те, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено наявність на момент перевірки заяв про застосування податкової соціальної пільги. Стосовно обґрунтування позовних вимог позивача в частині протиправності спірного рішення на суму 35 396,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд першої інстанції вказав, що норми ст.ст.126, 127 ПК України, які передбачають відповідальність за різні порушення вимог цього Кодексу не є взаємовиключні, а є самостійними і незалежні одна від одної. В даній справі факт порушення позивачем вимог п.п.168.1.1, п.п.168.1.2., п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України сторонами не заперечувався, тому податковий орган скористався своїм дискреційним правом та правомірно застосував до позивача передбачену ПК України відповідальність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, ПК України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.31.1 ст.31 ПК України, троком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обовязку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно п.57.1 ст.57 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.164.5 ст.164 цього ж Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою : К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються обєкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачено,що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього ж Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Згідно п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобовязаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 цього Кодексу, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 ПК України щодо вибору місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата, заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, адюнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету, доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Згідно абзацу «б» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 цього ж Кодексу, податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме : під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій. Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобовязання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Згідно п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170 цього ж Кодексу, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення пятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Статтею 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є : податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обовязків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно абзацу «а» п.176.2 ст.176 цього ж Кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Як видно з акту перевірки № 1144/22-10/32053949 від 05.09.2012 р., у грудні 2011 року ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» було видано кошти під звіт на оплату послуг за спожиту електроенергію в загальній сумі 5 892,50 грн. директору ОСОБА_3 Під час проведення перевірки встановлено відсутність підтверджуючих документів на видані кошти під звіт на оплату послуг за спожиту електроенергію в загальній сумі 5892,50 грн., а саме відсутні підтверджуючі документи по ОСОБА_3 на суму 5892,50 грн. Даний авансовий звіт вважається не відзвітований, тобто кошти не повернуті у встановлений строк. Відсутність підтверджуючих документів на видані кошти під звіт на оплат послуг за спожиту електроенергію в загальній сумі 5 892,50 грн., в порушення вимог ПК України та наказу ДПА України № 440 від 19.09.2003 р. «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та порядку складання вказаного звіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.10.2003 р. за № 915/8236, призвело до не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 039,85 грн. Перевіркою також встановлено, що при обчисленні податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати за 2011 рік та 1 квартал 2012 року безпідставно надавалась податкова соціальна пільга працівникам без заяви про самостійне обрання місця застосування податкової пільги, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичної особи в сумі 2 960,91 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковий орган, скориставшись своїм дискреційним правом правомірно застосував до підприємства відповідальність, встановлену ПК України, оскільки факт порушення ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» вимог п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України сторонами не заперечувалось.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що відповідачем неправильно застосовано відповідальність, передбачену ст.127 ПК України, яка встановлює відповідальність за не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, оскільки такі обставини встановлені в акті перевірки та не були спростовані позивачем в ході розгляду справи належними та допустимими доказами, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції в своїй постанові.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ст.86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, як і не були спростовані вони в ході апеляційного розгляду, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року по справі № 813/8133/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : Л.П.Іщук

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.07.2015 р.