Ухвала суду № 46738417, 07.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року № 876/4727/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Курильця А.Р., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Міст ТБ» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

20.02.2014 ТОВ Телерадіокомпанія «Міст ТБ» (далі позивач, Товариство) звернулося в суд із адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області у якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2014 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених належним чином підприємствами-контрагентами, первинних документів, а також сплата вартості товару, робіт та послуг з податком на додану вартість, є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами з метою використання послуг у межах господарської діяльності ТОВ Телерадіокомпанії «Міст ТБ». Позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо ненадання посадовим особам органів державної податкової служби документів, що належать або повязані з предметом перевірки не відповідає дійсності, оскільки ним на вимогу відповідача надано відповідь від 22.01.2014 № 22/1-01/14в, якою повідомлено, що фінансово-господарські відносини з контрагентами неодноразово були предметом дослідження ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (листи № 5334/10/22-10/104 від 21.11.2013, № 6160/10/22-10/170 від 10.12.2013 та № 7404/15-20/670 від 18.07.2012), про що були надані відповідні пояснення з підтверджуючими документами, що складені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 12.02.2014 № НОМЕР_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та, враховуючи доводи апеляційної скарги, оскаржив її в апеляційному порядку в частині задоволення позову. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що в процесі проведення перевірки ТОВ Телерадіокомпанії «Міст ТБ» встановлено факт безпідставного відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Західелектрокомплект», ТОВ «Медіастар», ТОВ «Західноукраїнська корпорація «ОСОБА_2 медіа активи», ПП «ОСОБА_3 груп», ПП «Транс-капітал», оскільки такі фактично не відбувались. Вказує, що відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 рахується розбіжність в частині сформованого податкового кредиту позивача по вказаних вище контрагентах. Розбіжності виникли в звязку із тим, що по контрагентах постачальниках ТОВ Телерадіокомпанії «Міст ТБ» встановлено безтоварність господарських операцій, результати за актами перевірок відображені в системі співставлення ПЗ та ПК.

У процесі апеляційного розгляду від сторін у справі поступили клопотання про закриття провадження у справі у звязку з примиренням шляхом досягнення податкового компромісу.

Представником відповідача подано витяг з ЄДРЮОФОП про реєстрацію ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, у звязку з чим судом апеляційної інстанції у порядку ст. 55 КАС України допущено заміну відповідача ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, який вибув, його правонаступником ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.

Також представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

З огляду на викладені обставини, у відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у відсутності представників сторін без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ Телерадіокомпанії «Міст ТБ» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ «Західелектрокомплект», ТОВ «Медіастар», ТОВ «Західноукраїнська корпорація «ОСОБА_2 медіа активи», ПП «ОСОБА_3 груп», ПП «Транс-капітал» за весь період їх здійснення складено акт від 30.01.2014 № 83/22-10/25550345.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТРК «Міст ТБ» п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, оскільки платником податків не надано посадовим особам органів державної податкової служби документів, що належать або повязані з предметом перевірки та порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, заниження податку на додану вартість на загальну суму 718083,00 грн, а саме: за січень 2012 року в сумі 26716,00 грн, за лютий 2012 року в сумі 28333,00 грн, за березень 2012 року в сумі 31667,00 грн, за квітень 2012 року в сумі 35000,00 грн, за травень 2012 року в сумі 1030,00 грн, за червень 2012 року в сумі 36511,00 грн, за липень 2012 року в сумі 48983,00 грн, за серпень 2012 року в сумі 75336,00 грн, за жовтень 2012 року в сумі 242840,00 грн, за листопад 2012 року 191667,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Телерадіокомпанії «Міст ТБ» з податку на додану вартість в розмірі 1077124,50 грн, з яких 718083,00 грн зобов'язання за основним платежем, 359041,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1, оскільки реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Західелектрокомплект», ТОВ «Медіастар», ТОВ «Західноукраїнська корпорація «ОСОБА_2 медіа активи», ПП «ОСОБА_3 груп», ПП «Транс-капітал» підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_2, то суд першої інстанції дійшов висновку про його правомірність, а тому в цій частині позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи у апеляційному порядку постанову суду першої інстанції враховує, що така, з огляду на доводи апеляційної скарги, оскаржена відповідачем в частині задоволення адміністративного позову. З огляду на це, суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядає в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1, у якій фактично така і оскаржена відповідачем. У частині відмови у задоволенні позову постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржена, а тому така у цій частині в апеляційному порядку не переглядається, що узгоджується з правовою позицією викладеною у п. 13.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Також суд враховує, що у процесі апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції отримано письмові клопотання ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Волинській області та ТОВ ТРК «Міст ТБ» про закриття провадження у справі в частині скасування податкового повідомлення рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1, у зв'язку із досягненням сторонами примирення, згідно пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та пункту 11-2 розділу УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України.

Вказані клопотання обґрунтовані тим, що 15.04.2015 ТОВ ТРК «Міст ТБ» звернулося до ДПІ у Сихівському районі м. Львова з заявою про досягнення податкового компромісу, сплачено 5% податного зобовязання згідно платіжного доручення від 21.04.2015 № 201, а рішенням відповідача від 22.04.2015 № 6449/13-50-22-02-11/349 погоджено застосування податкового компромісу.

Відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1, яке є предметом оскарження у цій справі, стосуються податку на додану вартість за періоди до 01.04.2014, а тому до таких зобовязань може бути застосовано податковий компроміс.

Рішенням ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 22.04.2015 № 6449/13-50-22-02-11/349, за результатами розгляду заяви ТОВ ТРК «Міст ТБ» від 15.04.2015 (вх. № 5214/10), погоджено застосування податкового компромісу по податковому повідомленні-рішенні від 12.02.2014 № НОМЕР_1, яким донараховано податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 718083 грн, а тому сума, яка підлягає сплаті для досягнення податкового компромісу, складає 35904,15 грн (718083 х 0,05).

Вказану суму податкового зобов'язання сплачено позивачем згідно платіжного доручення від 21.04.2015 № 201, що підтверджується наявною у справі його копією, а також інформацією наданою відповідачем щодо сплати податкових зобовязань згідно заяви про досягнення податкового компромісу.

Відповідно до пункту 11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Статтею 194 КАС України передбачено, що сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статті 113 цього Кодексу.

Згідно ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод щодо закриття провадження у справі у звязку з примиренням сторін у справі шляхом досягнення податкового компромісу. Разом з тим, виходячи з положень ст. 203 КАС України, закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції повинен надати оцінку законності рішення суду першої інстанції.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Львівського окружного адміністративного суду, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 цієї статті, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що визначальною ознакою для формування податкового кредиту ПДВ є наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог ст. 201 ПК України. При цьому, обовязковою умовою є підтвердження реальності господарської операції належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у спростування доводів відповідача позивачем подано засвідчені копії:

1.щодо взаємовідносин з ТОВ «Західелектрокомплект» - договору про надання послуг від 04.01.2012 № 4-01/7, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/01-3 від 30.01.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/01-1 від 30.01.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/01-2 від 30.01.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29/02-3 від 29.02.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29/02-2 від 29.02.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29/02-1 від 29.02.2012; податкових накладних від 30.01.2012 №№ 33-35, від 29.02.2012 №№76-78; картки рахунку № 631 за 2012 рік;

2.щодо взаємовідносин з ТОВ «Медіастар» - договору про надання послуг від 01.03.2012 № 1-3/1, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/03-1 від 30.03.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28/04-1 від 28.04.2012; договору про надання послуг від 01.03.2012 № 1-3/2, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/03-2 від 30.03.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28/04-2 від 28.04.2012; договору про надання послуг від 01.03.2012 № 1-3/3, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/03-4 від 30.03.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28/04-4 від 28.04.2012; договору про надання послуг від 01.03.2012 № 1-3/4, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/03-3 від 30.03.2012, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28/04-3 від 28.04.2012; податкових накладних від 30.03.2012 №№ 202-205, від 28.04.2012 №№104, 106-108, картки рахунку № 631 за 2012 рік;

3.щодо взаємовідносин з ТОВ «Західноукраїнська корпорація «ОСОБА_2 Активи» договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29.05.2012 № 29/05-01, акта приймання-передачі від 30.05.2012 до договору № 29/05-01 купівлі-продажу транспортного засобу; договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29.05.2012 № 29/05-02; акта приймання-передачі від 30.05.2012 до договору від 29.05.2012 № 29/05-02; податкових накладних від 30.05.2012 № 36, 37; картки рахунку №631 за 2012 рік;

4.щодо взаємовідносин з ПП «ОСОБА_3 Груп» - договору про надання послуг від 01.11.2012 № 0111/11-1, акта надання послуг № 30-02 від 30.11.2012; договір про надання послуг від 01.11.2012 № 0111/11, акта надання послуг № 30-03 від 30.11.2012; договору про надання послуг від 01.10.2012 № 0110/10-1, акта надання послуг № 30-01 від 30.11.2012; податкових накладних; картки рахунку № 631 за 2012 рік;

5.щодо взаємовідносин з ПП «Транс-Капітал» - договору про надання послуг від 01.08.2012 № 0108/12, актв надання послуг № 31-04 від 31.10.2012; договору про надання послуг від 20.08.2012 № 2008/12, додаткової угоди № 1 до договору від 20.08.2012 № 2008/12, акта надання послуг № 31-01 від 31.10.2012, акта надання послуг № 31-02 від 31.10.2012, акта надання послуг № 31-03 від 31.10.2012; податкових накладних від 31.10.2012 №№ 45-47, 49; картки рахунку №631 за 2012 рік.

З наведених вище обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що згадані вище господарські операції між позивачем та згаданими вище контрагентами мають реальний характер, оскільки підтверджуються належним чином оформленими первинними документами характерними для такого виду правовідносин.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним збільшення позивачу податкового зобовязання з ПДВ з огляду на можливі порушення податкового законодавства контрагентами, оскільки зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку (позивача) права на відшкодування податку на додану вартість, так як останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року № 21-47а10.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1.

З огляду на те, що обидві сторони у справі примирилися на стадії апеляційного розгляду шляхом досягнення податкового компромісу, у звязку з чим подали клопотання про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі заяви належить задовольнити, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову визнати нечинною та закрити в цій частині провадження у справі, а у решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 113, 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254, пункту 11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, суд

ухвалив:

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Міст ТБ» та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про закриття провадження у справі у звязку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 813/1365/14 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 № НОМЕР_1 визнати нечинною та в цій частині провадження у справі закрити.

У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 813/1365/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:А.Р. Курилець

ОСОБА_4

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 10.07.2015.