Ухвала суду № 46727144, 18.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м.Вінниця

18 березня 2013 р. Справа № 802/113/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді по справі

за позовом: ТОВ "Аграрій-Плюс"

до: Барської міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій-Плюс» до Барської міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В ході розгляду справи по суті представником відповідача подано заяву про відвід судді Воробйової І.А., мотивовану тим, що суддею порушено принципи законності, рівності учасників адміністративного процесу перед законом і судом, «принципу згідно якого ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили», принципу «диспозитивності встановленого ст. 11 КАСУ», принципу змагальності сторін.

На обґрунтування заяви вказано, що «після початку судового розгляду у справі № 802/113/13-а стали відомі обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Воробйової І.А.».

Зокрема такими обставинами є:

- залишення позовної заяви без руху, з підстав відсутності дати її підпису. Такі дії суперечать принципу законності передбаченого статтею 9 КАС України та створюють штучні перешкоди для розгляду справи.

- призначення ухвалою суду від 31.01.2013 р. розгляд справи на понеділок 11 лютого 2013 р. на 10 год. ранку не врахувавши тих обставин, що представник позивача є іногороднім та не проживає у Вінницькій області. Призначення наступного судового засідання на середу 20.02.13 р. на 17:30, тоді як «графік роботи суду … у середу триває з 9:00 год. до 18:00 год.», при цьому, тривалість судового засідання більше двох годин без перерви. Судове засідання, що відбулось 1.03.2013 р. тривало три години поспіль з 15:00 до 18:00 незважаючи на клопотання представників позивача про оголошення перерви. Такі дії є порушенням принципу статті 10 КАС України рівність учасників процесу перед законом і судом, принципу статті 11 КАС України - змагальності сторін, оскільки призначення справи на незручний для представників час, а також значна тривалість судових засідань навіть після закінчення розгляду справ у суді являє собою створення штучних перешкод для нормального розгляду справи і є значним обмеженням свободи позивача в надані суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості, можливості брати участь у судовому засіданні, а також порушенням «права позивача на захист та прав його представників».

- задоволення клопотання представника відповідача про виклик в якості свідка працівника позивача (ТОВ «Аграрій-плюс») агронома ОСОБА_3 для надання пояснень стосовно порядку приймання, зберігання та складування товариством мінеральних добрив та засобів захисту рослин, чим порушено принцип диспозитивності встановленого ст. 11 КАС України, щодо розгляду справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу.

- суддя демонструє уподобання до представника відповідача, яке проявляється у тому, що останньому надається більший час для надання пояснень порівняно з представником позивача, чим порушено принцип рівності всіх учасників та принцип змагальності сторін. Крім того, оголошення судом перерви у судовому засіданні, що відбулось 20.03.2013 р. після клопотання представника відповідача, яке аргументоване тим, що представник запізнюється на маршрутку. При цьому суддя не вимагала доказів (наприклад, проїзних документів). В той же час у судовому засіданні 1.03.2013 р. о 17 годині вечора, суддя на клопотання представника позивача про оголошення перерви у звязку з тим, що судове засідання триває вже більше двох годин поспіль і представникові необхідно встигнути на потяг о 22 годині у м. Сміла, Черкаська обл. потребувала доказ цих обставин - проїзний документ, який було надано для ознайомлення. Однак, навіть при цьому було відмовлено в оголошені перерви, чим порушено принципи рівності та законності.

- під час судового засідання у справі 1.03.13 р., на питання, що задавались представникові відповідача представником позивача суддя відповідала самостійно, при цьому недвозначно демонструючи свою упередженість до питань і пояснень представника позивача, а також в оцінці доказів, що були надані судові позивачем. Цими діями порушено принципи законності та рівності, а також принцип статті 86 КАС України згідно з яким, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

- у судовому засіданні на письмове клопотання представника позивача про витребування доказів суддя окрім обґрунтування необхідності їх витребування та пояснень причин неможливості отримання доказів самостійно, вимагала «знайти у КАСУ відповідну норму, що регулює порядок витребуванням судом доказів у справі». При цьому, у судовому засіданні, в якому вирішувалось клопотання про виклик свідка, суддя не потребувала пошуку відповідної норми КАС України.

На думку представника позивача, за наведених обставин, очевидним є факт того, що представник відповідача і суддя добре знайомі один з одним і мають дружні відносини. А тому наявні підстави для відведення судді від розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав на необґрунтованість та безпідставність мотивів викладених у заяві. Зазначив про відсутність дружніх відносин із суддею.

Суд, розглянувши подану заяву, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, серед іншого, якщо наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Так, обґрунтовуючи свою позицію представник позивача посилається на порушення суддею низки принципів, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Зокрема, принципу законності, передбаченого статтею 9 КАС України, принципу рівності учасників адміністративного процесу перед законом і судом, визначеного ст. 10 КАС України, принципу змагальності, закріпленого у ст. 11 КАС України, «принципу ст. 86 КАС України, згідно з яким ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили».

Таке порушення, як вказує представник, полягає у прийнятті ухвали про залишення позову без руху, у тривалому (більше двох годин) ведені судових засідань, у виклику свідка, у призначені розгляду справи на незручний для представника позивача час, у відмові представнику позивача в оголошені перерви, у зобовязанні представника позивача при обґрунтуванні клопотання послатись на норму закону, у наданні більшого часу представнику відповідача для надання пояснень ніж представнику позивача.

Суд стверджує, що наведена у заяві позиція представника позивача про «дружні відносини судді та представника відповідача» не відповідає дійсності, а викладені на її підтвердження обставини, не можуть бути підставою для задоволення відводу судді з наступних підстав.

Так, в силу статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із положеннями статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Правова рівність полягає в тому, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Під рівністю громадян перед судом слід розуміти те, що всі вони несуть відповідальність перед судами, які належать до єдиної судової системи, не маючи при цьому ніяких переваг і не зазнаючи ніяких обмежень. Рівність учасників процесу перед законом означає те, що кожен із учасників цього процесу наділений правами і несе обовязки, щодо рівноцінності його процесуальному становищу.

Отже рівність прав означає їх взаємну відповідність, пропорційність, тобто право позивача подати адміністративний позов право відповідача заперечувати проти позову, право позивача відмовитися від позову право відповідача визнати позов.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Отже принцип змагальності передбачає таке правило згідно з яким особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою вимоги або заперечення цих вимог у спорі шляхом подання на їх доведення доказів. Участі у досліджені доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні. Змагальність реалізується передусім у процесі доказування, тобто у підтверджені сторонами тих обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх вимог чи заперечень з допомогою певних доказів.

Отже підсумовуючи викладене слід зазначити, що за принципом змагальності, насамперед, саме сторони повинні доводити ті обставини, на які посилаються.

Представник позивача, обґрунтовуючи подану заяву не посилається на те, що суд обмежує його у наданні пояснень чи доказів, натомість вказує на тривалість судових засідань, на своє непогодження з процесуальними рішеннями щодо залишення позовної заяви без руху, виклику свідків та задоволенні чи незадоволенні клопотань про перенесення розгляду справи. На це суд зазначає, що чинне законодавство не обмежує час ведення судового засідання, а у разі непогодження з судовим рішенням, наприклад, ухвалою про залишення прозову без руху, сторона може його оскаржити до суду апеляційної інстанції (що позивачем не було зроблено).

Суд зазначає, що в процесі розгляду справи вживаються передбачені процесуальним законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин справи, шляхом витребування додаткових доказів, а також допиту свідка, що передбачено процесуальним законодавством.

Так, відповідно до норм статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Отже, допит свідка це один із засобів доказування та не може ототожнюватись з нормою частин другої статті 11 КАС України та вважатись, що це є виходом за межі позовних вимог, як зазначає представник позивача.

З урахуванням вищенаведеного, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви, адже доводи останньої ґрунтуються лише на припущеннях та субєктивній позиції (субєктивного відношення) представника позивача до процесуальних рішень суду, а відтак, відвід, на думку суду, заявлено з надуманих підстав.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що згідно частини третьої статті 30 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Тоді як у даному випадку заяву про відвід подано після початку розгляду справи по суті. При цьому, згідно цієї ж норми, після початку розгляду справи по суті дозволяється заявляти лише самовідвід у встановленому нормою випадку.

За сукупністю наведених обставин, заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 30, 160, 165, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви про відвід судді Воробйовій І.А. від розгляду справи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду , які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна