Вирок № 46705621, 25.06.2015, Старобільський районний суд Луганської області

25.06.2015

ЄУН 431/2577/15-к

Провадження 1-кп/431/175/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області складі

головуючого-судді Колядова В.Ю.,

при секретарі Соловйові В.В.,

за участі прокурорів Войтенко А.І., Борсенко Н.О.,

н/л обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

законного представника н/л

обвинуваченого ОСОБА_3,

представника служби у справах

дітей Старобільської РДА Резніченко В.Ю.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Старобільську кримінальне провадження за обвинуваченням

неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підгорівка Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, учня 1-го курсу Старобільського професійного ліцею, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

25.05.2015 року близько 13 години, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився спільно з н/л ОСОБА_5 на березі річки Айдар поблизу шлюзів в районі вул. Куйбишева м. Старобільськ Луганської області, де знайшов військовий розгрузочний жилет з двома гранатами, після чого у нього виник умисел на незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_5 забрав жилет з двома гранатами, та таким чином придбав бойові припаси, після чого переніс їх при собі разом з ОСОБА_5 до нежилого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, після чого також у присутності ОСОБА_5 переніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав їх у підвалі, без передбаченого законом дозволу.

25.05.2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, у присутності ОСОБА_5, взяв військовий жилет «розгрузку» з двома гранатами, та разом направились до бару «Околиця», розташованого на вул. Чкалова с. Підгорівка Старобільського району, де ОСОБА_1 демонстрував присутнім гранату. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 направились додому до останнього з метою переховування гранат, та за шляхом слідування на вул. Чкалова с. Підгорівка Старобільського району у ОСОБА_1 виник конфлікт з ОСОБА_6, у ході якого, ОСОБА_1 продемонстрував останньому гранату, яку ОСОБА_6 відібрав у нього та повідомив про те, що відбулось працівниками міліції на блок-посту в с.Підгорівка Старобільського району.

25.05.2015 року у ході огляду місця події на блок-посту, розташованому в с.Підгорівка Старобільського району Луганської області при ОСОБА_6, виявлено та вилучено предмет еліпсоїдної форми темно-зеленого кольору з НОМЕР_2, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 та предмет циліндричної форми зовні схожий на запал до гранати з маркуванням НОМЕР_3, які ОСОБА_6 добровільно видав.

25.05.2015 року у ході огляду місця події на блок-посту, розташованому в с.Підгорівка Старобільського району Луганської області при неповнолітньому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у одягненому на ньому військовому розгрузочному жилеті було виявлено та вилучено предмет еліпсоїдної форми темно-зеленого кольору з НОМЕР_2, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 та предмет циліндричної форми зовні схожий на запал до гранати з маркуванням НОМЕР_3.

Такі дії н/л ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

10 червня 2015 року між прокурором та н/л підозрюваним ОСОБА_1, та законним представником н/л підозрюваного ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості і надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні н/л обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та н/л обвинувачений ОСОБА_1, законний представник н/л обвинуваченого ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді трьох років позбавлення волі із звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 104 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з н/л обвинуваченим.

Н/л обвинувачений ОСОБА_8, законний представник н/л обвинуваченого ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що н/л ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що н/л обвинувачений, законний представник н/л обвинуваченого цілком розуміють права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, н/л обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та н/л обвинуваченим, законним представником н/л обвинуваченого від 10 червня 2015 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 червня 2015 року, укладену між прокурором Борсенко Наталією Олексіївною та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1, законним представником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний ОСОБА_1, залишити без змін до набрання чинності даного вироку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави витрати за проведення вибухотехнічної експертизи від 05.06.2015 року № 191 в розмірі 491,04 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: бойові припаси: 2 гранати Ф-1 під час проведення експертизи вказані гранати були підірвані, металеві осколки, два ричаги, два кільця, дві скоби упаковані в полімерний пакет, військовий розгрузочний жилет, які знаходяться в кімнаті речових доказів Старобільського РВ ГУМВС - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя В.Ю.Колядов