Ухвала суду № 46701771, 12.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/9326/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/385/13 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Маслова В. О., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей Сумської міської ради, про розірвання договору міни,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 25 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду.

Зазначає, що судом не було враховано виявлених суттєвих недоліків квартири, які призводять до хвороб дітей, через приховані недоліки опалювальної системи квартири в приміщенні підвищена вологість та низька температура повітря, в дитячому садку, що поряд з будинком, де розташована набута позивачем квартира, відсутні місця для дітей, тому ОСОБА_3 доводиться везти дітей в інший садок, що дуже незручно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_4, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі та нею не надано належних доказів достатніх як для визнання договору міни недійсним, так і його розірвання.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір міни, за яким ОСОБА_3 міняє належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, житловою площею 32 кв.м., загальною площею 64,39 кв.м на належні ОСОБА_4 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 69,17 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. Договір посвідчений нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та зареєстрований Державному реєстрі правочинів та у Комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 15 червня 2010 року (а.с. 12-16).

Згідно договору купівлі-продажу частки квартири від 17 травня 2010 року ОСОБА_5 продала ОСОБА_3 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Договір посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів та у Комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 15 червня 2010 року (а.с. 24-26).

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15 червня 2010 року ОСОБА_3 є єдиною власницею квартири АДРЕСА_3 (а.с.16, 26).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частинами 1, 2, 3 статті 652 встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконання договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.

В той же час, матеріали справи не містять і позивачем, у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, суду не надано належних і допустимих доказів наявності вищезазначених істотних змін обставин, які відповідно до закону є підставами для розірвання договору.

Доводи апеляційної скарги, де ОСОБА_3 посилається на недоліки в системі опалення набутої нею квартири (підвищена вологість та низька температура) не є встановленими фактами оскільки жодними доказами не підтверджені, є такими, що стосуються технічних особливостей квартири.

Посилання ОСОБА_3 як у позові, так і в апеляційній скарзі на положення ч.1 ст.229 ЦК України як на підставу розірвання чи визнання недійсним оспорюваного договору міни внаслідок помилки, також є безпідставними.

Позивач не заперечує, що вона бажала укласти саме договір міни, а не будь-який і інший.

Недоліки щодо якості квартири та виникнення труднощів з влаштування дітей у дошкільний заклад як не підтверджені належними і допустимими доказами, так і не мають правового значення для застосування положень ч.1 ст.229 ЦК України.

Позивач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою просила звільнити її від сплати судового збору, з огляду на те, що вона є одинокою та багатодітною матірю і її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі 914 грн. 85 коп.

З огляду на зазначені обставини, наявні у справі докази на підтвердження цих обставин та у відповідності до вимог ст.82 ЦПК України та ст.8 ЗУ «Про судовий збір», колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору в сумі 914 грн. 85 коп. за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2012 року у даній справі залишити без змін.

Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору в сумі 914 грн. 85 коп.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -