Ухвала суду № 46699056, 08.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.

при секретарі: Кутц А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення заборгованості за депозитом,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення грошових коштів у розмірі 155 824,53 грн. та судовий збір в розмірі 1 558,25 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2014 позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 155 824,53 грн., судовий збір в сумі 1 558,25 грн., а всього 157 387,78 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції. Апелянт посилається на те, що рішення є необґрунтованим та ухваленим при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачу були повернуті грошові кошти за договором банківського вкладу в граничних розмірах відшкодування. Зазначає, що є неможливим стягнення інфляційних збитків, оскільки з дня призначення уповноваженої особи Фонду не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку. Також, стягнення трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є необґрунтованими та не підтверджуються будь-якими доказами.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, в зв'язку з наведеними обставинами, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу у їх відсутності.

Справа № 761/25937/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/8334/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Сіромашенко Н.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2013 між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» № 695900/2013, за умовами якого позивач розмістила в банку строковий вклад на умовах депозитного продукту «Новорічний подарунок VIP» в національній валюті України на строк 2 місяці в сумі 120 000 грн., з дня укладення договору, з місячною виплатою 25% процентів. Для обліку вкладу банк відкрив на її ім'я вкладний рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 6). Згідно п. 1.7 договору дата вимоги вкладником вкладу - 16.02.2014. Дата вимоги вкладником пролонгованого вкладу - дата, що співпадає з першим днем по закінченні кожного наступного строку від дати укладення Договору.Умови пролонгації Вкладу для кожного окремого депозитного продукту оголошені на сайті Банку. 21.02.2014 позивачем банку подана заява про розірвання договору банківського вкладу зі строком повернення вкладу 28.02.2014 (а. с. 8). 20.06.2014 ОСОБА_2на адресу відповідача було направлено претензію про повернення коштів за депозитом (а. с. 10-11). Проте Банком кошти не були повернуті, у зв'язку з чим,станом на 08.08.2014 заборгованість відповідача за договором банківського вкладу за період з 17.12.2013 по 07.08.2014 становить 155 824,53 грн. та складається: з 140 724,74 грн. - заборгованість за вкладом та відсотках; 1 858,17 грн. - три проценти річних; 13 241,62грн. - інфляційні втрати (а. с. 4-5). Враховуючи вищевикладене, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини першої ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 524,533,625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що грошовими зобов'язаннями законодавець визначає такі правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» поняття вкладу (депозиту) визначається як кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання.

Загальний порядок залучення банками України банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2003 за № 1256/8577 (далі - Положення).

Згідно із цим Положенням договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку.

Матеріали справи свідчать, щоБанк свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконував та станом на 08.08.2014 виникла заборгованість відповідача за договором банківського вкладу за період з 17.12.2013 по 07.08.2014 і становить 155 824,53 грн.(а. с.4-5).

Згідно з частиною другою ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 29.05.2013 у справі №6-39цс13), згідно з якої правильним є стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за банківськими вкладами за прострочений час до дня фактичного повернення коштів вкладнику, а також 3% річних і суми відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч.2 ст. 625 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Банку індексу інфляції, враховуючи наступне.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 №1282-ХІІ, індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає тільки грошова одиниця України, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає (рішення Верховного Суду від 28.03.2012 у справі №6-36736вов10).

Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з врахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене в гривні.

Матеріали справи свідчать, що договір банківського вкладу був укладений в національній валюті - гривні, а тому висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача і суми боргу з урахуванням індексу інфляції колегія суддів вважає правильними.

Доводи апелянта про те, що є неможливим стягнення з Банку трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки була призначена уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації є необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 36 Закону обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Враховуючи, що 16.12.2013 між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» № 695900/2013 на строк два місяці до 16.02.2014 (а. с. 6), а призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Банку 24.11.2014, тобто строк банківського вкладу минув раніше, тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на невідповідність суми заборгованості за вказаним договором спростовується матеріалами справи, в зв'язку з чим не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Отже, висновки суду відповідають вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: С.Г. Музичко

Н.О.Прокопчук