Справа № 751/2604/15-ц Провадження № 22-ц/795/1048/2015 Головуючий у I інстанції Філатова Л. Б. Доповідач - Губар В. С.Категорія цивільна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2015 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Губар В.С.,
суддів: Позігуна М.І., Мамонової О.Є.,
при секретарі: Козлачковій Ю.В.
за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника Публічного акціонерного товариства „БанкДемарк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_3,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства „БанкДемарк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „БанкДемарк про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ПАТ „Банк Демарк на користь позивача 1081 грн. 49 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити зазначене рішення суду, доповнивши вимогою щодо стягнення на її користь 4509,05 грн., а всього 5590,54 грн. Апелянт вважає, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки, стверджуючи, що строк дії договору закінчився 29.07.2014 року, суд не зясував питання щодо фактичного закінчення строку його дії, як і не зясував питання, чому банк перейшов на нарахування процентів в розмірі 0,1%, не виконавши умов про дострокове розірвання договору.
В апеляційній скарзі ПАТ „БанкДемарк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального права. За доводами апелянта, відносини щодо повернення вкладу мають регулюватися Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки він є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України при вирішенні цього спору. Апелянт посилається, що обраний позивачем спосіб захисту прав у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів за договором строкового банківського вкладу (депозиту) порушує порядок здійснення ліквідаційної процедури та суперечить положенням глави 16 Закону України „Про банки і банківську діяльність та вимогам розділу 8 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача,пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки тимчасову адміністрацію в ПАТ „БанкДемарк було запроваджено з 29.09.2014 року, а заяву про дострокове припинення договору ОСОБА_1 було подано 25.07.2014 року, то з 29.07.2014 року дату дострокового припинення договору строкового банківського вкладу, по 29.09.2014 року дату запровадження тимчасової адміністрації банку, у відповідності до ст.ст. 610, 625 ЦК України стягненню підлягають як відсотки за користування коштами і 3% річних, так і борг з урахуванням індексу інфляції.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовано до спірних правовідносин.
По справі встановлено, що 28 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ „БанкДемарк було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №597944, відповідно до умов якого вкладник вносить готівкою або перераховує з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку на відкритий в банку вкладний (депозитний) рахунок первинний внесок в сумі 30 000 грн. з щомісячним нарахуванням 20% річних на суму вкладу з датою повернення вкладу 03 листопада 2014 року, а банк приймає на зберігання ці грошові кошти.
В той же день позивачем було внесено 30 000 грн. на депозитний вклад №597944, що підтверджується копією квитанції на а.с.4.
За доводами позивача, 25 липня 2014 року вона звернулась до банку з заявою про дострокове повернення строкового депозиту шляхом видачі готівки, проте відповіді не отримала.
Згідно відповіді уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку „Демарк від 25 лютого 2015 року вклад було розірвано та здійснено відповідний перерахунок нарахованих процентів згідно умов договору.(а.с.8).
Згідно квитанцій позивач отримувала відсотки за депозитом 09 січня, 04 лютого, 19 березня, 06 травня, 06 червня, 25 липня, 07 серпня 2014 року на загальну суму 4509,05 грн. (а.с.11,12).
11 лютого 2015 року ОСОБА_1 отримала депозит в сумі 25499,33 грн. (а.с.10).
Як встановлено судом, на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 липня 2014 року банком було достроково припинено дію договору строкового банківського вкладу (депозиту) №597944 29 липня 2014 року.
Відповідно до п.2.4.4, 4.4 договору строкового банківського вкладу (депозиту) №597944 від 28 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ „БанкДемарк, вкладник має право достроково припинити зберігання вкладу згідно умов цього договору відповідно до пунктів 2.3.3 та 4.4; у разі дострокового припинення строку зберігання вкладу за ініціативою вкладника проценти на залишок коштів на рахунку нараховуються за процентною ставкою вкладів на вимогу згідно пунктів 2.1.2 та 5.2, при цьому даним договором вкладник доручає банку списати з вкладного (депозитного) рахунку належну різницю між сумою сплачених процентів та сумою процентів, нарахованих згідно пункту 5.2 (нараховуємий процент за вкладом на вимогу 0,1% річних у валюті вкладу) за фактичний строк зберігання вкладу.
У звязку з тим, що договір було достроково припинено з ініціативи вкладника, проценти на залишок коштів на рахунку нараховувались банком за процентною ставкою вкладів на вимогу відповідно до п.5.2 договору у розмірі 0,1%. При цьому відповідачем здійснено виплату вкладу з урахуванням перерахунку розміру процентів.
Враховуючи, що за заявою вкладника договір було достроково припинено, нарахування процентів було здійснено відповідно до умов договору, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача перерахованих відповідно до умов договору процентів в сумі 4509,05 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а згідно з п.3 ч. 5 ст. 36 цього Закону - не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 вказаного Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду щодо ліквідації банку, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов»язань банку.
Виходячи з зазначених норм права, в звязку з неналежним виконанням банком зобовязання щодо повернення коштів вкладнику, суд першої інстанції правомірно стягнув на користь позивача 3% річних і суму боргу з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 1081 грн. 49 коп. за період з 29.07.2014р. по 29.09.2014 р.
При цьому доводи апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, що відносини щодо повернення вкладу мають регулюватися лише Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а не нормами ЦК України, грунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.
З врахуванням викладеного, доводи апеляційних скраг правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду є законним і обгрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства „БанкДемарк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді:
Судове рішення № 46698070, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 01.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/2604/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: