Постанова № 46684437, 07.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа № 917/113/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Рожко І.С., дов. б/н від 03.02.2015

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вх. № 2856 П/3) та апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" (вх. № 2858 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.15 у справі № 917/113/15

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці",с. Кузьминці, Теофіпольський район, Хмельницька область

до ТОВ "Білогір"я молокопродукт", м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Селянське (фермерське) господарство "Кузьминці", с. Кузьминці, Теофіпольський район, Хмельницька область

про стягнення 766 324,98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/113/15 (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці", с. Кузьминці, Теофіпольський район, Хмельницька область 666 471,65 грн. основного боргу, 12 927,72 грн. 3% річних, 79 310,13 грн. інфляційних, 15174,19 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/113/15, в якій просить рішення про стягнення заборгованості в розмірі 766 324,98 грн. скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" відмовити, а також стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7587,10 грн.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції ст. 658 ЦК України, в зв'язку з тим, що позивач фактично поставляв молоко, на яке не мав жодних прав, оскільки молоко належало на праві власності СФГ «Кузьмині» та протягом здійснення поставок за договором на закупівлю молока № 48/14-БМ від 04.03.2014 у власності позивача не було ні корів, ні молока, яке поставлялося відповідачу. Відповідач вказує на те, що позивач не виконав умови договору щодо надання доказів якості молока. Крім того, відповідач в якості доказів щодо незаконного використання позивачем корів, молоко від яких поставлялося відповідачеві, посилається на те, що в провадженні СУ УМВС України в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12014240240240000033 за фактом вчинення службовими особами новоствореного СГВК "Кузьминці" кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. Також, відповідач стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/423/15. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зважаючи на наявний на даний час спір між СГВК "Кузьминці" і СФГ "Кузьминці" про те, хто є власником корів і молока, що поставлялося ТОВ "Білогір"я молокопродукт", встановити кому сплачувати вартість молока не вбачається можливим.

Третя особа також звернулась до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/113/15, в якій просить рішення про стягнення заборгованості в розмірі 766324,98 грн. скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" відмовити, а також стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7587,10 грн.

Апеляційна скарга третьої особи мотивована посиланням на те, що позивач незаконно та протиправно поставляв молоко відповідачеві, оскільки у відповідності до ст. 658 ЦК України він не мав права продавати товар, що належав іншій особі. Також, третя особа вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/423/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" та Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/113/15 в одне апеляційне провадження та призначити їх до розгляду на "04" червня 2015 р. о 10:30 год.

ТОВ "Білогір"я молокопродукт" звернулось до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 917/113/15 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/423/15 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення заподіяних збитків.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними в апеляційних скаргах доводами не погоджується, просить залишити рішення без змін, апеляційні скарги - без задоволення. Крім того, позивач просить суд розгляд справи провести за відсутністю представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці", врахувавши те, що кооператив здійснює свою діяльність за рахунок праці своїх членів і не має вільних коштів для фінансування витрат на відрядження представника до апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 розгляд справи відкладено на 07.07.2015.

В призначене судове засідання позивач та третя особа не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 04.03.2014 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Кузьминці" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (покупець, відповідач) було укладено договір на закупівлю молока №48/14-БМ з додатками (арк. с. 25-29), відповідно до умов якого, продавець зобов'язався систематично відвантажувати і передавати у власність покупця певний товар, певної кількості та якості. Покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату товару у відповідності до умов даного до говору (пункти 1.1 договору).

Під товаром за цим договором розуміється: натуральне коров'яче незбиране молоко. Орієнтовна кількість, якість та ціна договору вказується в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору (п. п.1.2.-1.3. договору).

Додатком №1 в протоколі погодження ціни від 04.03.2014 року сторони визначили, що відповідач має оплачувати молоко 1 ґатунку по 4700 грн. за тону, 2 ґатунку по 4230 за тону і негатункове по 2350 грн. за тону. 25.03.2014 між сторонами було підписано, ще один додаток №1 протокол погодження ціни від 25.03.2014, в якому сторони визначили, що відповідач має оплачувати молоко 1 ґатунку по 4300 грн. за тону, 2 ґатунку по 3870грн за тону і негатункове по 2150 грн. за тону (арк. с. 28-29).

Згідно пунктів 5.4.-5.5. договору покупець здійснює оплату за товар подекадно у сумі прийнятого покупцем товару за кожні 10 календарних днів. Покупець оплачує відвантажений продавцем товар за ціною вказаною в додатку №1 (протокол погодження ціни) до договору. Ціни за договором зазначені з урахуванням ПДВ, дотацій та інших виплат, визначених законодавством.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що на виконання умов договору позивачем з 05.03.2014 року по 08.04.2014 року включно 2014 року було передано відповідачу 223247 кг. молока 1 ґатунку на загальну суму 1 005 269,13 грн., що підтверджується підписаними сторонами спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (арк. с 30-47) та підписаними сторонами приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини №10 від 31.03.2014 року за період з 01.03.2014 року до 31.03.2014 року, № 8 від 30.04.2014 року за період з 01.04.2014 року до 30.04.2014 року (арк. с. 12, 14).

Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за отриманий товар на загальну суму 270 210,76 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями (арк. с. 15-20). Також позивач зазначає про те, що він отримав від відповідача товар в рахунок погашення боргу в сумі 68 586,72 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк.. с. 21-24).

За таких обставин, у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 666 471,65 грн., на яку нараховано позивачем на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 12 927,72 грн. за період з 31.05.2014 року по 21.01.2015 року та інфляційні в сумі 86 925,61 грн. за період з липня 2014 року по грудень 2014 року включно.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт поставки товару та його отримання відповідачем, останній не надав доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань щодо повної оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 666 471,65 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню. Також, зважаючи на те, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, а також здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення суми 3% річних та інфляційних, суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги в зазначеній частині, стягнувши з відповідача 12 927,72 грн. 3% річних, 79 310,16 грн. інфляційних втрат.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, за своєю суттю між сторонами склалися відносини з поставки товару за договором на закупівлю молока № 48/14-БМ від 04.03.2014 року.

Відповідно до п. 7.1, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року. Якщо жодна із сторін не заявить вимоги про розірвання цього договору за 30 календарних днів до закінчення його дії, його дія вважається продовженою на один рік на тих самих умовах.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Здійснив аналіз матеріалів справи, колегія суддів встановила, що підписаними сторонами спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (арк. с 30-47) та підписаними сторонами приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини №10 від 31.03.2014 року за період з 01.03.2014 року до 31.03.2014 року, № 8 від 30.04.2014 року за період з 01.04.2014 року до 30.04.2014 року (арк. с. 12, 14) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу 223247 кг. молока 1 ґатунку на суму 1 005 269, 13 грн. в межах укладеного між сторонами договору на закупівлю молока № 48/14-БМ від 04.03.2014 року.

Отже, відповідач підписавши договір на закупівлю молока №48/14-БМ від 04.03.2014 року, спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини, приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини №10 від 31.03.2014 року за період з 01.03.2014 року до 31.03.2014 року, № 8 від 30.04.2014 року за період з 01.04.2014 року до 30.04.2014 року, взяв на себе зобов'язання з оплати товару.

Слід зазначити, що відповідачем факт поставки позивачем товару на суму 1 005 269, 13 грн. та його отримання згідно товарних накладних у визначений період не заперечується. Проте відповідач стверджує, що позивач фактично поставляв молоко, на яке не мав жодних прав, оскільки вважає, що молоко належало на праві власності СФГ «Кузьмині», та протягом здійснення поставок за договором на закупівлю молока № 48/14-БМ від 04.03.2014 у власності позивача не було ні корів, ні молока, яке поставлялося відповідачу. На думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на наявність спору між СГВК "Кузьминці" і СФГ "Кузьминці" з приводу того, хто є власником корів і молока, що поставлялося ТОВ "Білогір"я молокопродукт", тому вважає, що встановити кому сплачувати вартість молока не вбачається можливим.

При цьому, відповідач в якості доказу щодо незаконного використання позивачем корів, молоко від яких поставлялося відповідачеві, посилається на те, що в провадженні СУ УМВС України в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12014240240240000033 за фактом вчинення службовими особами новоствореного СГВК "Кузьминці" кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Колегія суддів відхиляє наведені відповідачем заперечення, оскільки обставини, на які посилається останній щодо наявності правовідносин між позивачем та третьої особою стосовно спірного майна, виходить за межі предмету спору даної справи. Тоді як, сам факт отримання від позивача товару за договором на закупівлю молока №48/14-БМ від 04.03.2014 року відповідачем не заперечується та визнається сторонами, що приймається судом до уваги в силу положень ст. 35 ГПК України.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача та третьої особи на порушення судом першої інстанції ст. 658 ЦК України, відповідно до якої право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власни кові товару.

Так, апелянти вважають, що відсутність у Єдиному державному реєстрі тварин даних про зареєст ровану велику рогату худобу за СГВК «Кузьминці» автоматично свідчить і про відсутність у коопера тиву власно виробленого молока.

Проте, відсутність реєстрації за СГВК «Кузьминці» тварин у Єдиному державному реєстрі тварин не може бути підставою для висновку про відсутність власного виробленого молока. До того ж, тварини не є нерухомістю і перехід права власнос ті на них не пов'язаний з їх державною реєстрацією.

Разом з цим наявні в матеріалах справи докази, а саме: копія статистичного звіту від 01.03.2014, в якому відображено, кількість ко рів, що утримуються в СГВК «Кузьминці» і кількість надоєного молока, видаткові накладні на відпуск від повідачу молока, які є доказом поставки відповідачу молока власного виробництва, як передбачено до говором, копія довідки відділу статистики у Теофіпольському районі від 07.04.2014р. № 16-01/286, в якій відображено перебування на балансі дійних корів, копія акту проведення обстеження тваринницької фе рми від 11.04.2014р., в якому зафіксовано наявність у кооперативу корів, спростовують твердження відповідача про відсутність у позивача права на поставку молока.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача про неналежну якість поставленого молока.

Так, за час поставки і до звернення СГВК «Кузьминці» до суду відповідач жодного разу не заяв претензій до кооперативу з приводу якості поставленого молока і не надав доказів його неналежної якості. СГВК «Кузьминці» не отримало від відповідача жодної претензії по якісним показникам молока.

Відповідно до п.2.7. договору № 48/14-БМ від 04.03.14р. на закупівлю молока приймання молока якістю здійснюється на території продавця і покупця.

Відповідач прийняв молоко і при цьому не заявив будь-яких претензій до його якості, що свідчить про належну якість поставленого кооперативом (позивачем) молока.

Згідно до п.2.8. договору на закупівлю молока у випадку розходження даних кінцевого приймав за якістю з даними товаросупровідних документів до уваги (в тому числі при оплаті за отриманий товар беруться показники лабораторії покупця. Відповідач не надав жодних даних власної лабораторії про неналежну якість отриманого ним по договору на закупівлю молока.

Крім того, відповідно до п.5.6. договору на закупівлю молока у випадку прийняття покупцем молока, яке не відповідає вимогам ДСТУ 3662-97, ціна на нього підлягає обов'язковому перегляду, що узгоджується сторонами у кожному конкретному випадку.

Проте, матеріали справи не містять доказів наявності виникнення між сторонами питань з приводу перегляду ціни на поставлене, що свідчить про відсутність випадків постачання СГВК «Кузьминці» неякісного молока та спростовує доводи апелянтів.

Також судом встановлено, що в господарському суді Хмельницької області розглядалася справа № 924/992/14 за позовом СФГ "Кузьминці" (третя особа) до:1. СВГК "Кузьминці" (позивач); 2. ТОВ "Білогір'я молокопродукт" (відповідач) про визнання договору № 48/14-БМ від 04.03.14р. недійсним. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.12.2014 року позов СФГ "Кузьминці" залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України (арк. с. 128-129).

Презумпція правомірності правочину заскріплена у ст. 204 ЦК України, згідно якої право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено господарським судом, відповідач отримував молоко у СГВК «Кузьминці» самовивозом по місцю знаходження та будь-яких претензій до кооперативу не висував, договір №48/14-БМ від 04.03.2014 на закупівлю молока не оспорив, отримане молоко по договору не повернув, тобто своїми діями по виконанню договору підтвердив його прийняття і визнав свої зобов'язання по ньому.

Що стосується посилань заявників апеляційних скарг на наявність кримінального провадження №12014240240240000033 за фактом вчинення службовими особами новоствореного СГВК "Кузьминці", колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження не звільняє відповідача від обов'язку оплатити отримане за договором молоко, оскільки договір на закупівлю молока №48/14-БМ є дійсним, в установленому законом порядку недійсним не визнаний, а тому є підставою для виникнення прав та обов'язків у тому числі у відповідача з оплати отриманого товару.

Крім того, виписка з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що пред'явлена апелянтами свідчить про реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, а не про його вчинення. До цього часу по кримінальному провадженню порушеному в січні 2014 року по факту, обвинувачення жодній особі не пред'явлені.

Тоді як відповідно до ст. 35 ГПК України для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні події та ким вони вчинені є обов'язковим вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили.

Заперечення відповідача стосовно того, що йому не відомо чи є позивач власником великої рогатої худоби та молока, яке поставлялося йому за договором, оскільки між позивачем та третьою особою розглядається справа № 924/423/15 в господарському суді Хмельницької області за позовом Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" (третя особа) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" (позивач) про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 661 471,65 грн. завданих збитків, судом також відхиляються виходячи з наступного.

Справа № 924/423/15, яка розглядається в господарському суді Хмельницької області стосується усунення перешкод в користуванні майном та стягнення завданих збитків в розмірі 661471,65 грн., тобто правовідносин, які склалися між позивачем та третьої особою, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором на закупівлю молока № 48/14-БМ від 04.03.2014 року, укладеним між позивачем та відповідачем, тому дослідження правовідносин, які склалися між позивачем та третьою особою, виходить також за межі предмету спору даної справи.

Так, із наданих до суду документів вбачається, що у межах справи № 924/423/15 розглядаються позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення заподіяних збитків, а предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором на закупівлю молока №48/14-БМ від 04.03.2014 року, укладеним між позивачем та відповідачем. При цьому третя особа не є стороною даного договору.

За вказаних обставин, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/423/15 за позовом Сілянського (фермерського) господарства "Кузьминці" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення заподіяних збитків, оскільки даний спір може бути вирішений за наявними доказами, розгляд справи № 924/423/15 не перешкоджає вирішенню справи № 917/113/15 по суті, оскільки вирішення справи № 924/423/15 ніяким чином не вплине на договірні відносити позивача та відповідача, які є предметом розгляду справи № 917/113/15.

Таким чином, колегія суддів констатує факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а також факт здійснення поставки відповідачу молока на виконання умов договору на загальну суму 1 005 269,13 грн., що підтверджується підписаними сторонами спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини та підписаними сторонами приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини.

Як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права», підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Таким чином, оскільки факт поставки товару відповідачу товару за договором є доведеним та підтвердженим належними доказами, тому у відповідача в будь-якому випадку виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору лише частково розрахувався за отриманий товар на загальну суму 270 210,76 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями (арк. с. 15-20). Також позивач зазначає про те, що він отримав від відповідача товар в рахунок погашення боргу в сумі 68 586,72 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк.. с. 21-24).

Таким чином, підсумовуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі документів: договору, видаткових накладних, інших матеріалів справи достеменно встановлено та відповідачем належними доказами не спростовано суму заборгованості в розмірі 666 471,65 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, які правомірно задоволені судом першої інстанції в розмірі 12927,72 грн. та 79310,13 грн. відповідно.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач та третя особа не надали належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень проти позовних вимог. Наведені ними в апеляційних скаргах доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, їх позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача та третьої особи, що зазначені в апеляційних скаргах, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.15 у справі № 917/113/15.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" та апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.15 у справі № 917/113/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2015 року

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.