Постанова № 46684385, 07.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа№ 910/4517/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рудницький О.І. ( за довіреністю б\н від 20.11.2014 року)

від відповідача: Шипов К.Ю. ( за довіреністю № 10-625 від 30.01.2015 року)

від третьої особи: представник не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»

на рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2015 року

у справі № 910/4517\14 (суддя: Головатюк Л.Д..)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» до товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»,

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Статусбуд»

про усунення недоліків виконаних робіт,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача до 30.09.2014 усунути недоліки виконаних робіт, згідно договору генпідряду по влаштуванню бетону дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів "Овочі.Фрукти" та "Риба" на об'єкті будівництва оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар" за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 46 (примусове виконання обов'язку в натурі) шляхом усунення місць пониженої, міцності бетону плити дорожнього покриття механічним методом та відновлення дорожнього покриття бетоном міцністю В25 (М300).

В подальшому, 05.03.2015 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив: зобов'язати відповідача усунути недоліки робіт, виконаних згідно Договору підряду № 23/09-06 від 01 вересня 2010 року, по влаштуванню бетону дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів "Овочі.Фрукти" та "Риба" на Об'єкті будівництва оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар" за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 46 (примусове виконання обов'язку в натурі) шляхом усунення місць пониженої міцності бетону плити дорожнього покриття механічним методом та відновлення дорожнього покриття бетоном міцністю В25 (М300) - упродовж 3 календарних місяців з моменту набрання рішення господарського суду у цій справі законної сили.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2015 року, у урахуванням уточнених позовних вимог, позов задоволено повністю: зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой» усунути недоліки робіт, виконаних згідно договору підряду № 23/09-06 від 01 вересня 2010 року, по влаштуванню бетону дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів "Овочі.Фрукти" та "Риба" на об'єкті будівництва оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар" за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 46 (примусове виконання обов'язку в натурі) шляхом усунення місць пониженої міцності бетону плити дорожнього покриття механічним методом та відновлення дорожнього покриття бетоном міцністю В25 (М300) - упродовж 3 календарних місяців з моменту набрання рішення господарського суду у цій справі законної сили.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки є доведеним факт недоліків виконаних робіт по договору підряду № 23\09-06 від 01.09.2010 року, а відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо усунення таких недоліків, то позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 05 березня 2015 року та прийняти нове про відмову в задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. При прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував, що договір підряду не містить пункту, з якого б вбачалося, що сторонами погоджено з якої марки бетону та якої міцності має бути покриття. Вважає, що висновок експерта не міг бути взятий судом до уваги, як належний доказ по справі, так як згідно з матеріалів справи не можливо встановити в чому саме полягають розбіжності класу бетону, оскільки відсутні дані з якої марки бетону відповідач повинен був влаштувати бетонне полотно та яка мала бути його товщина. Також, з висновку експерту неможливо достеменно встановити, що саме з вини ТОВ «Солстрой» відбулось руйнування бетонного полотна. Окрім того, вказав на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» та призначено розгляд справи на 27.05.2015 р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, а саме 27.05.2015 року та 17.06.2015 року.

У судовому засіданні , 07.07.2015 року представник відповідача, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишит без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомленні належним чином.

07.07.2015 року через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшла заява про фіксування судового розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні, 07.07.2015 року об 11:30 колегія суддів повідомила сторонам, про технічну неможливість здійснення, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки в приміщення суду відсутнє електропостачання. Представник відповідача підтримав своє клопотання та зазначив що оскільки неможливо здійснити фіксацію судового процесу, тоді просить відкласти розгляд справи. Колегія суддів, оголосила перерву у судовому засіданні до 15. год. 00 хв.

Після перерви, 15:00, колегія суддів повідомила, здійснення фіксування судового процесу неможливо, оскільки відповідно до Акту який підписаний Керівника апарату Скрипай О.Є. та В.о. начальника відділу Стасюк А.В. з 06.07.2015 року по 07.07.2015 рік приміщення, які займає Київський апеляційний господарський суд на умовах оренди частини адміністративно будівлі ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» розташованої по вул.. Шолуденка, 1 в м. Києві, були відключені від електропостачання на невідомий термін.

Виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, враховуючи думку сторін, колегія суддів не бачить підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, та з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2010 року між сторонами було укладено договір підряду №23/09-06 (а.с. 13-24 том 1), з наступними змінами та доповненнями .

Відповідно до предмету вищезазначеного договору замовник доручає генпідряднику здійснити будівництво павільйонів «Овочі. Фрукти» та " Риба " з інженерними мережами та під'їзними шляхами із твердим покриттям на об'єкті будівництва оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар" у м. Львові на вулиці Хуторівка, 4-6 (надалі - Об'єкт будівництва, а виконувані будівельні роботи - Роботи).

Роботи по влаштуванню дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів "Овочі. Фрукти " та " Риба " виконувались генпідрядником відповідно до схеми генерального плану з вересня 2011 року по листопад 2011 року включно, що підтверджується актом №15 прийняття виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року на загальну суму 1 578 900 грн. (а.с.27 том 1), актом №20 прийняття виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року на загальну суму 5 452 777,50 грн. (а.с. 28 том 1), та актом №24 прийняття виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року на загальну суму 6 315 600,00 грн. (а.с. 29 том 1). Таким чином загальна вартість збудованого згідно Договору генпідряду дорожнього покриття на об'єкті будівництва становила 13 347 277,50 грн.

15.02.2013 було виявлено часткове руйнування бетону дорожнього покриття навколо павільйонів " Овочі. Фрукти " та " Риба " , виконаного згідно Договору генпідряду, Робіт.

15.02.2013 року за вихідним № 01.61 (а. с. 38 том 1) відповідачу було надіслано вимогу про необхідність з'явитися на Об'єкт будівництва для встановлення причин руйнування дорожнього покриття і запровадження заходів для усунення недоліків виконаних робіт, однак такі вимоги залишились не виконаними.

Проте , відповідач своїми листами від 27.02.2013 за №20-27/02/13-1 (а.с.40 том 1) та від 28.03.2013 №20-221 (а.с.41 том 1) повідомив про те, що вимоги позивача відправлена безпосередньо виконавцю влаштування дорожнього покриття - ТзОВ "Статусбуд" , в роботі комісії по встановленню причин виникнення недоліків дорожнього покриття участі не приймав, рекомендував позивачу звернутися з вимогою про усунення недоліків влаштування дорожнього покриття безпосередньо до субпідрядника - ТОВ " Статусбуд " , який виконував роботи по створенню дорожнього покриття, жодних дій, спрямованих на усунення таких недоліків не вжив.

Окрім того, відповідачу було надіслано претензію №11-330 (а.с.42-46 том 1) від 27.08.2013 (отримана відповідачем 02.09.2013 а.с. 47 том 1), в якій позивач вимагав розпочати роботи по усуненню недоліків виконаних робіт у 14-ти денний термін з моменту отримання цієї претензії.

Однак, відповідач до усунення недоліків виконаних робіт не приступив, відповіді на претензію не надав у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача усунути недоліки робіт, виконаних згідно договору підряду № 23/09-06 від 01 вересня 2010 року, по влаштуванню бетону дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів " Овочі. Фрукти " та " Риба " на об'єкті будівництва оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар" за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 46 (примусове виконання обов'язку в натурі) шляхом усунення місць пониженої міцності бетону плити дорожнього покриття механічним методом та відновлення дорожнього покриття бетоном міцністю В25 (М300) - упродовж 3 календарних місяців з моменту набрання рішення господарського суду у цій справі законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідно до висновку експерту №8194 складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 09.02.2015 року вказано на наявні недоліки бетонної плити дорожнього покриття та підтверджено обґрунтованість вимог позивача про те, що неналежне виконання робіт відповідачем за договором підряду № 23\09-06 від 01.09.2010 року є причиною руйнування дорожнього покриття з виходом фібри на поверхню, а також знижує експлуатаційні та технічні показники покриття, внаслідок чого зменшується довговічність конструкції дорожнього покриття.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як видно з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України , майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

В разі, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника втому числі безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

Окрім того, відповідно до ч. 5 вищевказаної статті встановлено, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Водночас, відповідно до норм ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Зважаючи на зазначене, укладаючи договір підряду № 23\09-06 від 01 вересня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю « Солстрой » взяло на себе відповідальність за недоліки виконаних робіт з будівництва дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів " Овочі. Фрукти " та " Риба " є відповідальним за результати роботи.

Відповідно до ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Як видно з матеріалів справи відповідач, в порушення зобов'язань, взятих відповідно до умов договору підряду недоліки виконаних робіт не усунув, мотивуючи це тим, що роботи безпосередньо виконувала третя особа ТОВ «Статусбуд» (субпідрядник); укладений договір підряду № 23\09-06 від 01 вересня 2010 року не містить пункту, з якого б вбачалося погодження сторонами марки бетону та якої міцності має бути бетонне полотно; а також посилаючись на те, що догляд за бетоном може здійснювати лише позивач, внаслідок неналежного технічного догляду за бетонним полотном з вини позивача могло статись його руйнування.

Проте, колегія суддів вважає дані доводи позивача необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 року по справі № 910\4517\14 (а.с. 172-175 том 1) було призначено будівельно-технічну експертизу, при цьому експерти було попереджені про кримінальну відповідальність , передбачену ст.ст. 384,385 Кримінального кодексу України.

За висновком експерта № 8194 від 09.02.2015 року (а.с. 196-234 том 1) по результатам проведених лабораторних досліджень було встановлено, що середня міцність на стиск бетону становить 16,4 МПа, що відповідає класу міцності на стиск В 12,5 (ДСТУ Б В.2.7.-43). При цьому, оскільки міцність бетону в серії зразків визначають як середнє арифметичне значення чотирьох найбільших за міцністю зразків у серії із шести зразків, тому значення міцності кернів №1, №8, №9 та № 10 не враховували. Якщо взяти до уваги міцність на стиск чотирьох найслабших за міцністю зразків, значення міцності яких не враховували, то дане свідчить про ще нижчу якість виконання робіт з бетонування.

За результатами проведеного візуально-інструментального обстеження встановлено наступне: 27.09.2013 на поверхні покриття (на площі близько 60%) наявні відшарування та руйнування захисного (поверхневого) шару на глибину 15-20 мм з виходом фібри на поверхню (фото додається в експертному висновку); дані пошкодження найбільш зосереджені в місцях улаштування деформаційних швів, низовини площини покриття та в місцях з інтенсивною експлуатацією (проїзди, місця для паркування автотранспорту та проходи); на поверхні покриття місцями спостерігається температурно-усадочні тріщини хаотичного характеру шириною розкриття до 1 мм; 27.09.2013 біля стін досліджуваних павільйонів наявні численні силові тріщини, що також спостерігаються в місцях проїзду автотранспорту.

Також, колегія суддів звертає увагу на той факт, що частина зразків, отриманих шляхом кернування, не відповідає вимогам договору щодо товщини бетонного покриття. Наприклад: довжина взірця №4 становить 185 мм, довжина взірця №10 - 130 мм, товщина взірця №11 - також становить 130 мм, а взірця №12 всього лише 175 мм (всупереч вимогам договору, відповідно до яких товщина бетонного покриття повинна була становити 200 мм).

Також, експерт зазначає, що згідно наданих на дослідження паспортів про якість бетонної суміші, ТзОВ "Статусбуд" використовувало бетонну суміш марки М300, що згідно таблиці А.1 ДСТУ Б.В.2.7-43-96 "Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні умови", відповідає класу бетону В25.

У відповідності до п. 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668, підрядник зобов'язаний здійснювати експертну перевірку, випробування робіт, матеріалів, конструкцій виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт.

За даними проведеного лабораторного випробування Національним університетом "Львівська політехніка " відібраних кернів бетону фібро бетонного покриття навколо павільйону " Овочі. Фрукти " та " Риба " на території ринку " Шувар " за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 4-6, встановлено середню міцність бетону, що становить 16,4 Мпа, а клас бетону згідно ДСТУ Б В.2.7-43-96 - В12,5.

Відповідаючи на друге-четверте питання, що було поставлене на вирішення будівельно-технічної експертизи, експерт зазначає, що незважаючи на те, що згідно договору матеріал бетонної плити передбачено - бетон важкий класу В25, товщиною 200 мм, фактично покриття навколо павільйону "Овочі та фрукти " та " Риба " на території ринку "Шувар" за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 4-6, виконано із фібробетону, середньою товщиною покриття 190 мм (за даними зразків) із використанням бетону класу В 12,5. Дані розбіжності в класах бетону знижують експлуатаційні та технічні показники покриття та зменшують довговічність конструкції. А на сторінці 32 експертного висновку зазначено, що саме підрядник будівництва повинен відбирати проби бетонної суміші, а також проводити відбір контрольних зразків бетону для визначення якості будівельних конструкцій.

Таким чином, зважаючи на результати проведеної експертизи встановлено пошкодження фібробетонного покриття навколо павільйону " Овочі. Фрукти " та " Риба " на території ринку " Шувар " за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 4-6, влаштованого ТОВ "Солстрой" за договором підряду №23/09-06 від 01.09.2010. причинами появи вище зазначених пошкоджень могло стати нерівномірне та неналежне вібрування (ущільнення) фібробетонної суміші, відступ від технології догляду за бетоном при низьких температурах та застосування бетонної суміші невідповідної марки.

При цьому, у експертному висновку встановлено, що фактична марка бетонної суміші, яка використана при улаштуванні фібро бетонного покриття навколо павільйону " Овочі. Фрукти " та " Риба " на території ринку "Шувар" за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 4-6, становить М150, що відноситься до розряду легких бетонів і використовується у підготовчих роботах, та не може застосовуватися у несучих конструкціях.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерту № 8194 вказав на наявні недоліки бетонної плити дорожнього покриття, а також підтвердив обґрунтованість тверджень позивача про те, що неналежне виконання робіт відповідачем за договором підряду №23/09-06 від 01.09.2010 є причиною масового руйнування дорожнього покриття з виходом фібри на поверхню, а також знижує експлуатаційні та технічні показники покриття і, як результат, зменшує довговічність конструкції дорожнього покриття

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до умов договору підряду № 23\09-06 від 01 вересня 2010 року між сторонами не було погоджено з якої марки бетону та якої міцності має бути бетонне полотно, оскільки відповідно до норм ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку, відповідно до договору субпідряду № 3.11 від 16 серпня 2011 року , укладеного між відповідачем (генеральним підрядником) та ТОВ «Статусбуд» (а.с. 58 том 1), а саме п. 1.1 передбачено , що субпідрядник зобов'язався виконати повний комплекс робіт з влаштування доріг загальною площею 20 500 кв.м.,влаштування основи: щебінь вапняний 400 мм; щебінь гранітний 200 мм, та фібро бетон 200 мм., а в актах, які було складено на виконання цього договору, основним матеріалом виконання робіт було зазначено бетон В 25 (М 300), таким чином сторонами було досягнуто згоди щодо якості (міцності) та товщини бетону для влаштування дорожнього покриття. Окрім того, відповідно до додатку № 1 до договору підряду (а.с.162-165 том 2) передбачено, що при укладанні замощення повинен використовуватись бетон класу міцності М 350, а додатком № 6 (а.с. 168 том 2) переліку основним будівельних матеріалів станом на 04 лютого 2011 року використання бетону класом міцності меншим ніж М350 не передбачалось.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги щодо якості бетону для цементобетонних покриттів містяться в Державних будівельних нормах України «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» Д.Б.Н В.2.3 -4:2007. Так, відповідно до таблички 8.5 вищезазначених ДБН, мінімальний проектний клас бетону цементних покриттів та основних доріг становить В 25 (М300), іншого класу бетону не застосовують в будівництві таких доріг. Отже, відповідач, знаючи цільове використання покриття повинен був враховувати зазначене.

Безпідставним є посилання скаржника на те, що позивачем пропущений строк позовної давності при зверненні з позовом, оскільки як видно з висновку експерта № 8194 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 09.02.2015 року при прийманні виконаних робіт з влаштування бетонного покриття марку (клас) бетону та якість робіт за результатами сприйняття встановити не вбачається за можливе, отже про наявність прихованих недоліків в виконаних роботах позивачу достеменно стало відомо лише після проведення дослідження, таким чином посилання на пропущення строку давності є безпідставним. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до розділу 18 договору підряду №23\09-06 від 01 вересня 2010 року (а.с. 20 том 1) сторонами було погоджено гарантійні зобов'язання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є доведеним факт недоліків виконаних робіт по договору підряду №23/09-06 від 01.09.2010, а відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо усунення таких недоліків, то позовні вимоги про зобов'язання відповідача усунути недоліки робіт, виконаних згідно Договору підряду № 23/09-06 від 01 вересня 2010 року, по влаштуванню бетону дорожнього покриття під проїздами та автостоянкою навколо закритих павільйонів " Овочі. Фрукти " та " Риба " на Об'єкті будівництва оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар" за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 46 (примусове виконання обов'язку в натурі) шляхом усунення місць пониженої міцності бетону плити дорожнього покриття механічним методом та відновлення дорожнього покриття бетоном міцністю В25 (М300) - упродовж 3 календарних місяців з моменту набрання Рішення Господарського суду у цій справі законної сили - є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2015 року у справі № 910/4517/14, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой на рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2015 року у справі № 910/4517/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2015 року у справі № 910/4517/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4517/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Л.В. Кропивна