Рішення № 46681526, 13.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/114/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

13.07.2015 Справа № 908/3665/15

За позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріхівтепломережа" (вул. Ленінградських курсантів, буд. 62-а, м. Оріхів Запорізької області, 70500)

Про стягнення 47 200 грн. 59 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Ященко Р.Ю. - дов. №14-135 від 13.05.2015р.

Від відповідача: Левченко Л.М. - дов. №7 від 01.03.2015р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріхівтепломережа" м. Оріхів Запорізької області про стягнення 47 200 грн. 59 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача, на підставі договору купівлі - продажу природного газу № 13/2614-БО-13 від 28.12.2012р., заборгованість за природний газ в сумі 125 564 грн. 79 коп., пеню в сумі 13 662 грн. 27 коп., 3% річних в сумі 3 487 грн. 08 коп., інфляційні витрати в сумі 15 208 грн. 01 коп.

Позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, остаточно просить стягнути з відповідача , на підставі договору купівлі - продажу природного газу № 13/2614-БО-13 від 28.12.2012р., пеню в сум 15 020 грн. 25 коп., та на підставі статті 625 ЦК України 3% річних в сумі 4 808 грн. 09 коп., інфляційні витрати в сумі 27 372 грн. 25 коп.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відповідач надав суду відзив на позову заяву вих. № 400 від 08.07.2015 року, в якому вказав наступне: з фактами, викладеними позивачем в позовній заяві, відповідач не погоджується оскільки, відповідно до платіжних доручень № 392 від 27.10.2014 року на суму 0,94 грн. та № 399 від 31.10.2014 року на суму 125 564,00 грн., останнім сума основного боргу сплачена повністю в листопаді місяці 2014р., що підтверджується копіями платіжних доручень. Враховуючи факт відсутності основного боргу, тобто предмету спору, суд має право припинити провадження по справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. У відповідності до абзацу 4 підпункту 4.4 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існувати в процесі розгляду справи. Якщо предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Таким чином, оскільки сума основного боргу сплачена в листопаді місяці 2014 року, а позовна заява подана позивачем в червні місяці 2015 року, то предмет спору відсутній до порушення провадження у справі. Крім того, позивачем не дотримано норм процесуального права стосовно досудового врегулювання господарського спору. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, з кожним із відповідачів. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази надсилання її відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано. Таким чином, позивач на протязі місяця до дати подання позову до суду не звертався з претензіями до відповідача, чим не дотримав норми законодавства України. На підставі вище викладеного, відповідач вважає, що відповідачем сума основного боргу (предмет спору) сплачена до подачі позовної заяви позивачем в суд, тому є підстави відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. На підставі вище викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат, відмовити повністю.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 13/2614-БО-13 від 28.12.2012р. з додатком (далі - договір).

Згідно вказаному договору позивач, в період з січня 2013р. по квітень 2013р., та з жовтня 2013р. по грудень 2013р. передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 457 218 грн. 44 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за вказані місяці.

Відповідно до пункту 6.1 договору відповідач зобов'язався оплатити природний газ шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач отриманий природний газ оплатив повністю, але с порушенням строків оплати, передбачених п. 6.1 договору, що підтверджується виписками по підприємству та платіжними дорученнями №399 від 31.10.2014р. та №392 від 27.10.2014р.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

Перевіривши розрахунок позивача, наданий до заяви про зменшення позовних вимог, суд знаходить його обґрунтованим, а тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 4 808 грн. 09 коп., інфляційні витрати в сумі 27 372 грн. 25 коп.

Згідно п. 7.2 договору у разі не виконання покупцем пункту 6.1 договору, він у безспірному порядку зобов'язується оплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача, наданий до заяви про зменшення позовних вимог, суд знаходить його обґрунтованим, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 15 020 грн. 25 коп.

Заперечення відповідача судом не приймаються по вказаним вище підставам, а також в зв'язку з наступним:

Позивач зменшив позовні вимоги, і остаточно вже не просить стягнути з відповідача заборгованість за природний газ.

Посилання відповідача на недотримання досудового врегулювання господарського спору безпідставне, оскільки право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Така ж позиція викладена в рішення Конституційного суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 по справі №1-2/2002.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 2 214 грн. 71 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріхівтепломережа" (вул. Ленінградських курсантів, буд. 62-а, м. Оріхів Запорізької області, 70500; код ЄДРПОУ 13622447) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних в сумі 4 808 грн. 09 коп., інфляційні витрати в сумі 27 372 грн. 25 коп., пеню в сумі 15 020 грн. 25 коп. та судовий збір в сумі 943 грн. 74 коп. Надати наказ.

Повернути Публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) з доходу Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 71 коп., сплачений платіжним дорученням № 3004260 від 14.05.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/ 3665/15.

Дане рішення є підставою для повернення Публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) із Державного бюджету України судового збору в сумі 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 71 коп.

Повне рішення складено : 13.07.2015р.

Суддя Л.С. Місюра