Постанова № 4668116, 04.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2009 року, о 11-50 годині, № 2а-2238/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Качанові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом приватного малого науково-виробничого підприємства «Агропромсервіс», м. Токмак Запорізької області,

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПМНВП «Агропромсервіс» звернулось до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідач у податковому повідомленні-рішенні № 0000242302/0 від 18.03.2009 визначив суму їх податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 261 847,50 гривень, в тому числі 174 565 гривень основного платежу та 87 282,50 гривень штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли до цього платника не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення такої перевірки.

Про проведення планової перевірки підприємство мали повідомити не пізніше ніж 06.02.2009. Однак, про те, що з 16.02.2009 буде здійснюватися планова перевірка підприємство дізналося лише 09.02.2009, коли співробітники податкової викликали до себе головного бухгалтера підприємства. Але, станом на 09.02.200, головний бухгалтер знаходилась на лікарняному з діагнозом «перелом правого променевого зап'ястя» та перебувала в гіпсовій пов'язці.

09.03.2009 головний бухгалтер, у присутності водія підприємства, під тиском з боку працівників податкової служби поставила підпис, що її повідомили про проведення перевірки 06.02.2009, хоча фактично повідомлення було отримано 09.02.2009.

Крім того, акт перевірки був наданий підприємству для підписання 18.03.2009. Тобто, планова перевірка була проведена з порушенням строків передбачених законодавством, а саме здійснювалась у період з 16.02.2009 по 18.03.2009.

Також, 18.03.2009 керівник підприємства та головний бухгалтер під тиском змушені були поставити свої підписи на акті перевірки, що вони його отримали 12.03.2009.

Враховуючи викладене позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно та просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, зокрема, зазначивши, що перевірка підприємства позивача проведена відповідно до вимог ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (далі - Закон №509-ХІІ) , та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на I квартал 2009 року.

Перевірка проводилась з 16.02.2009 по 06.03.2009, термін її проведення було подовжено з 02.03.2009 по 06.03.2009, на підставі наказу ОДПІ № 60 від 27.02.2009.

Позивача було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням № 2 від 06.02.2009, яке вручено головкому бухгалтеру підприємства під розписку саме 06.02.2009.

За таких обставин перевірка позивача була проведена у відповідності до вимог законодавства України, та йому було правомірно нараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 261 847,5 гривень.

З урахуванням наведеного відповідач просить відмовити у позові.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки №332/23/22133233 від 12.03.2009 про результати планової виїзної перевірки ПМНВП «Агропромсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого за період з 01.10.2005 по 30.09.2008.

Перевіркою, зокрема, встановлено, порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, (далі - Закон №168/97).

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242302/0 від 18.03.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 261 847,50 гривень, в тому числі 174 565 гривень основного платежу та 87 282,5 гривень штрафних санкцій.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п.1 ст.11 Закону України №509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Згідно ст. 112 цього Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави її проведення, дата початку та дата закінчення.

Судом встановлено, що 06.02.2009 повідомлення, направлення та наказ про проведення перевірки були вручені головному бухгалтеру позивача, а саме Юрченко Н.Л., під розписку. Тому суд не приймає до уваги твердження позивача щодо порушень податківцями строків при повідомленні про проведення перевірки.

Також позивач не надав суду доказів про проведення планової перевірки з порушенням строків, передбачених законодавством.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону №168/97, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

 Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим, відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР, право па відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Тільки сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ дає право на його відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Тому право включення в податковий кредит сум ПДВ, які не були сплачені при придбанні товару, у позивача відсутнє.

Таким чином, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

За таких обставин вимоги позивача щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, а отже, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.17, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

відмовити приватному малому науково-виробничому підприємству «Агропромсервіс», м. Токмак Запорізької області, в задоволенні позову до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду .

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш

 Постанова у повному обсязі складена 10.09.2009.