Ухвала суду № 46680863, 13.07.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/12897/15-ц

Провадження № 2/760/5567/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва, про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку,

в с т а н о в и в:

08.07.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва, про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК, зокрема щодо змісту позовних вимог; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; оплати судового збору.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що він є власником ? частини квартири АДРЕСА_1. Ця квартира є трикімнатною, загальною площею 66,90 кв. м. Позивач вказав, що частка, яку він просить виділити йому, є відокремленою, тому її виділ в натурі можливий. При виділенні в натурі частки із спільної часткової власності, право спільної часткової власності припиняється.

При цьому, зі змісту позовних вимог випливає, що позивач фактично просить встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши йому у користування житлову кімнату, площею 15,8 кв. м, а кімнату, площею 13 кв м. залишити в загальному користуванні.

Отже, зміст заявлених позовних вимог не відповідає викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, позивач не зазначив, який порядок користування спірною квартирою встановити для відповідача, яку кімнату виділити йому у користування, а які приміщення залишити в спільному користуванні.

З матеріалів позовної заяви випливає, що у спірній квартирі зареєстрована ще і третя особа ОСОБА_3 Однак позивач нічого не зазначає у позові щодо її права користування спірною квартирою, адже рішення суду може вплинути на її права і обов'язки.

Також, позивач просить розділити особовий рахунок на оплату житлово-комунальних послуг. Однак у цій частині позивач не обґрунтував свої вимоги та не зазначив докази на підтвердження тих обставин, чи він звертався до відповідного органу із заявою про розподіл особового рахунку, чи було йому у цьому відмовлено, чим порушено його права.

У позовній заяві позивач заявляє дві самостійні вимоги немайнового характеру: встановити порядок користування спірною квартирою та розподілити особовий рахунок.

Позивач додав до позовної заяви квитанцію № 47 від 08.07.2015 про сплату судового збору в розмірі 248,60 грн. Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» це є оплатою за подання позовної заяви немайнового характеру з переплатою у 5 грн.

Однак, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що «якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою)…» (пункт 13).

Позивач подав цивільний позов, в якому об'єднав дві самостійні вимоги немайнового характеру, однак оплатив судовий збір лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 238,60 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої позовної заяви, її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва, про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко