Вирок № 46676792, 05.01.2015, Шевченківський районний суд Харківської області

Шевченківський районний суд Харківської області

9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600

Справа № 637/1314/14-к

05.01.2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року селище Шевченкове

Шевченківський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Стеганцова С.М.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

за участю прокурора - Маркевича Д.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове матеріали кримінального провадження № 12014220450000305 від 08 вересня 2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Раївка Шевченківського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на даний час утримується в СІЗО № 27 міста Харків, раніше судимого:

Вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 01.02.2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; Вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.02.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; Вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на підставі постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28.03.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 22 дні; Вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 08.10.2014 року за ч. 2 ст. 296, на підставі ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця села Раївка Шевченківського району Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий.

у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучі раніше неодноразово засудженим 05 вересня 2014 року близько 22.00 години, за попередньою змовою зі своїм братом - ОСОБА_2, діючи з наміром на таємне викрадення чужого майна, прийшли до огородженої парканом території ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Шевченківське», яке розташоване за адресою: вулиця Піонерська, 39 в селищі Шевченкове Шевченківського району Харківської області, де перелізли через паркан, тим самим проникли на територію вказаного підприємства, а саме на місце зберігання транспортних засобів.

Так, з метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до автомобіля НОМЕР_1, після чого відкрили кришку бака пального, і діючи з корисливих спонукань, з метою наживи, таємно викрали 100 літрів дизельного палива, переливши їх в три пластикові каністри, які принесли з собою.

Заволодівши викраденим дизельним паливом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим дизельним паливом в подальшому на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «СП Шевченківське» матеріальний збиток згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 10245 від 17.09.2014 року на загальну суму 1600 гривень

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги в судовому засіданні.

Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнали повністю та підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті.

Пояснили, що дійсно 05 вересня 2014 року близько 22.00 години, вони за попередньою змовою прийшли до огородженої парканом території ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Шевченківське», розташоване по вулиці Піонерській 39 в селищі Шевченкове Харківської області, де проникши на територію вказаного підприємства, з автомобіля «Камаз-5512», викрали дизельне паливо шляхом злиття в три пластикові каністри, які принесли з собою, після чого з місця скоєння злочину зникли. Обвинувачені у вчиненні даного злочину винними себе визнали повністю.

Представник потерпілого - ОСОБА_3 в судове засідання по суті не зявився надавши суду в підготовчому судовому засіданні письмову заяву про слухання справи в його відсутність, завданий підприємству збиток обвинувачені добровільно відшкодували.

Переконавшись у тому, що обвинувачені повністю визнають свою вину в інкримінованому їм злочині; вони та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення; фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює; погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння; а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин; роз'яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку; за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення є доведеним тому суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище за попередньою змовою групою осіб.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий, офіційно ніде не працює, за місцем реєстрації на диспансерних обліках у нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, не одружений (а.с.55,67-68 матеріали кримінального провадження).

ОСОБА_2, не судимий в силу ст.89 КК України, офіційно ніде не працює, за місцем реєстрації на диспансерних обліках у нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, одружений, має неповнолітню доньку семи років (а.с. 57, 62-65, 67).

В суді обвинувачені винним себе визнали, щиро розкаялись в скоєному, сприяли розкриттю злочину, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом'якшуючими для покарання обставинами. Крім того, обвинуваченим у добровільному порядку було відшкодовано завданий ним збиток підприємству, що також визнається судом пом'якшуючою обставиною для призначення покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України, суд визнає лише рецидив злочину, а вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, вчинення повторно не відносяться до обставин які обтяжують покарання як зазначено в обвинувальному акті, а являються лише кваліфікуючими обставинами.

На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, винних осіб, думку прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2, можливе без ізоляції від суспільства, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням правил ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов"язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1, суд вважає необхідно обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально виконавчому закладі, так як обвинувачений не бажає стати на путь виправлення і постійно через незначний час після звільнення з місць позбавлення волі знову скоює злочини, має рецидив злочинів.

ОСОБА_1 останній раз засуджений Шевченківським районним судом Харківської області 08.10.2014 року за ч.2 ст.296 КК України, до 1 року 3-х місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 за сукупністю вироків до цього вироку частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі і остаточне визначено покарання 1 рік 6-ть місяців позбавлення волі.

Але до винесення вироку від 08.10.2014 року ОСОБА_1, скоїв злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України. Враховуючи, що даний злочини було скоєно до вироку Шевченківського районного суду від 08.10.2014 року, покарання йому повинно бути призначене відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки до вироку від 08.10.2014 року приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського суду від 20.10.2011 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі, то остаточне покарання необхідно визначити в порядку ст. 71 КК України.

Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлений.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. ст.100 КПК України, а

про судові витрати відповідно до ст.124 КПК України, за проведення судово - товарознавчої експертизи. Враховуючи, що експертиза проведена за рахунок держави, судові витрати за її проведення необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави за його клопотанням.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 08.10.2014 року по ч. 2 ст. 296 КК України в вигляді 1рік 3-ри місяці позбавлення волі і покарання призначеного цим вироком Шевченківського районного суду від 05.01. 2015 року в вигляді 3-х років позбавлення волі остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком приєднати частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року у вигляді 3-х місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в виді 3-х років 3-х місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2-ва роки. Згідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 10245 від 17.09.2014 року, в сумі 196,80 гривень на користь держави (код ЄДРПОУ 02883133).

Речові докази - три пластикові каністри синього кольору ємкістю 35 літри кожна, які були передані на відповідне зберігання до камери зберігання речових доказів при черговій частині Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд Харківської області.

Копію вироку негайно після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: С.М.Стеганцов