Постанова № 4667535, 06.08.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2009 року № 2а-334/09/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

 головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Бітківській Г.П.,

за участю: представників позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2.,

представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Будівельна компанія “Прикарпаття і К” ( далі - ЗАТ “Будівельна компанія “Прикарпаття і К” )до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську (далі - ДПІ в м.Івано-Франківську) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2009 року ЗАТ “Будівельна компанія “Прикарпаття і К” звернулося до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000821700/0, №0000082302/0, №00000072302/0 від 16.01.2009 року є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм матеріального права України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що позивач не погоджується із прийнятими оскаржуваними рішеннями: №0000821700/0 від 16.01.2009 року, оскільки вважають, що ЗАТ “Будівельна компанія “Прикарпаття і К” не була зобов'язана утримувати з обдарованого суму податку та сплачувати її в дохід бюджету, а також подавати інформацію форми 1 ДФ податковому органу, оскільки це обов”язок нотаріуса, який посвідчив договір дарування . Крім того ОСОБА_6. податок з свого доходу сплатив повністю. Також на думку позивача оскаржуваним рішення №00000072302/0 від 16.01.2009 року неправомірно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 125 255 грн., так як відповідач безпідставно, в порушення вимог ст. 876 ЦКУ включив вартість отриманих послуг від субпідрядних організацій до залишку балансової вартості запасів. Не погоджуються представники позивача із оскаржуваним рішенням №0000082302/0 від 16.01.2009 року, оскільки в порушення вимог п.7.10. ст.7 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач здійснив перерахунок виконання позивачем довгострокового договору (контракту) - договору підряду №ІФ 2007/04/23-Р від 16.04.2007 року до його виконання, а також допустив і інші порушення.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що позовні вимоги вважають безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення постановлені у відповідності до чинного законодавства, обгрунтовано, добросовісно та розсудливо .

Допитана в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_7. суду пояснила, що суб”єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6. - платник єдиного податку, зареєстрований на її дільниці. Подав декларацію про доходи, до декларації долучив договір дарування та надав квитанцію про сплату податку з доходів. Декларація та додані документи були нею перевірені, при цьому зауважень щодо правильності визначення розміру податкового зобов”язання у неї, як податкового інспектора, не було.

Вислухавши представників сторін, показання свідка, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Закритого акціонерного товариства “Будівельна компанія “Прикарпаття і К” за період 02.04.2007 р. по 30.09.2008 .

За результатами перевірки посадовими особами ДПІ в м.Івано-Франківську складено акт 318073/23-2/25064703.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржувані рішення: №0000821700/0 від 16.01.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 35 857,95 грн., в тому числі 11 952,65 грн. за основним платежем та 23 905,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №00000072302/0 від 16.01.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з прибутку підприємств у розмір 125 255 грн. в тому числі 67 523 грн. за основним платежем та 57 732 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0000082302/0 від 16.01.2009 року, яким донараховано податок на додану вартість в розмірі 54 604 грн., в тому числі 27 274 грн. - за основним платежем та 18 330 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд погоджується з прийняттям ДПІ вищевказаних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Так за результатами перевірки встановлено, що ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К"" 04.04.2007р. було укладено договір дарування, згідно з яким 1/2 незавершеного будівництва адмінкорпусу, що за адресою вул. АДРЕСА_1 подаровано громадянину ОСОБА_6. Вартість подарованого майна у відповідності до витягу з реєстру прав власності, виданого ОБТІ 02.04.2007р. за № 14104256, становить 67 730,00   грн. Договір засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_8. Згідно з умовами договору до 13.04.2007 року дарувальником - ЗАТ БК “Прикарпаття і К” передано об'єкт дарування ОСОБА_6., що підтверджено актами прийому-передачі.

В судовому засіданні встановлено, що останнім сплачено податок з даного доходу в сумі 3 386 грн. 50 коп., що підтверджується квитанцією за №481К_0024 від 21.03.2008 та показаннями свідка.

Однак суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у такому випадку у нього податкового зобов”язання, так як ОСОБА_6. не перебував у 2007 році в трудових відносинах з підприємством, виходячи з нижчевикладеного.

Так згідно з п.1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами і доповненнями) дохід платника податку - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно із п.п.“й” п. 1.3 ст.1 вищезазначеного Закону, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, у вигляді подарунків.

Підпунктом 4.2.9 п.4.2 ст.4 цього Закону встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається також дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від його імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою їх оподаткування до подарунків з відповідним оподаткуванням.

Згідно з п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами ст. 14 цього самого Закону. Пунктом 14.1 ст.14 Закону встановлено, що вартість подарунків оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

При цьому відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто згідно ст.1222 ЦКУ виключно до фізичних осіб.

Таким чином, норми ст.13 Закону щодо оподаткування можуть бути поширені лише на доходи, одержані фізичною особою у спадщину (чи як подарунок) тільки від фізичної особи - спадкодавця (чи дарувальника). Тому суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 13.4 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який визначає що відповідальним за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок) є безпідставними, оскільки спростовуються статтею 17 Закону, яка дає вичерпний перелік осіб відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Тому на підставі вищенаведеного та виходячи зі змісту і системного аналізу Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування в порядку, на який посилається позивач було б можливе виключно при оподаткування доходу ОСОБА_6., одержаного у вигляді дару від фізичної особи.

Крім того суд враховує, що згідно квитанції №481К_0024 від 21.03.2008 ОСОБА_6. при сплаті податкового платежу визначив його як податок з доходів найманих працівників по коду 11010100, а не як податок за одержане подароване майно.

За таких обставин особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Згідно п.17.2 ст.17 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент;

б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів;

в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами - такий платник податку.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону податковий агент - юридична особа (її філія,  відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, оподаткування подарунків у вигляді нерухомого майна, отриманих платником податку від осіб, визначених податковими агентами (як працедавці, так і інших осіб), з джерелом їх походження з України провадиться на підставі п.п.4.2 . 9   п.4.2   ст.4 Закону за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону (у 2007 році-15 %).

Таким чином ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К" є податковим агентом щодо оподаткування суми доходу (додаткового блага) у вигляді подарунка вартістю 67 731 грн. фізичній особі ОСОБА_6.

Крім того, у відповідності до п.3.4 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" при нарахуванні доходу у не грошовій формі (в цьому випадку - об'єкт нерухомості), об'єкт оподаткування визначається з врахуванням коефіцієнта.

У відповідності до бази даних Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, відомості форми 1 ДФ про отриманий ОСОБА_6. подарунок (дохід) ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К"" не подані, чим порушено пп. "б" п.19.2 ст.19 Закону. Податок з доходів фізичних осіб від зазначеної суми не утримувався.

Оскільки підприємством в даному випадку податок з доходів фізичних осіб нараховувався і не сплачувався, чим порушено вищезазначені пункти Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд вважає що відповідачем правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11 952,65 грн. та відповідно застосовано штрафні санкції.

Не може взяти суд до уваги і сам факт часткової сплати податку, оскільки податок сплачений не позивачем, а безпосередньо ОСОБА_6. і у іншому розмірі, ніж той, який визначений чинним законодавством.

Суд приходить до переконання щодо законності і оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000072302/0 від 16.01.2009 року з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що на протязі періоду, що перевірявся, товариство здійснювало будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. С.Галечко та К.Данила за рахунок залучення коштів фізичних та юридичних осіб. При визначенні матеріальної складової в незавершеному виробництві, товариство не враховувало вартість виконаних субпідрядних робіт, як права власності замовника на ці роботи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

При цьому п. 5.9 Закону визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі -запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Якщо генпідрядна організація здійснює будівництво і при цьому залучає до виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядні організації, то вартість виконаних робіт такими субпідрядними організаціями відноситься на валові витрати будівельної організації відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону.

При цьому, вартість запасів у незавершеному виробництві, в тому числі виготовлених субпідрядними організаціями підлягає коригуванню приросту (убутку) відповідно до п. 5.9 Закону на загальних підставах. Причому в розрахунку приросту (убутку) по п.5.9 приймає участь не тільки матеріальна складова, а загальна повна вартість будівельно-монтажних придбаних у підрядних організацій.

Результати окремих будівельно-монтажних робіт як самостійні об'єкти права власності та об'єкти нерухомих речей для цілей податкового обліку виступають в якості матеріального об'єкта і відповідно є товаром (з урахуванням визначення товарів в податковому обліку із п.1.6 Закону А перерахунку по п.5.9 підлягає саме балансова вартість то (крім тих, які підлягають амортизації), в т.ч. і в незавершеному виробництві.

Крім того, перевіркою правомірно збільшено валові доходи, за рахунок порушення п.5.9 ст.5 Закону, а саме збільшення приросту балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та відповідно валових доходів за 4 квартал 2007 року на суму 205 645 грн. за рахунок неправильного визначення ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К" залишку незавершеного виробництва по рахунку 234 "АДРЕСА_2 Відповідно донарахована сума податкового зобов'язання від зазначеного порушення.

Зокрема, при визначенні величини незавершених будівельних робіт по рахунку АДРЕСА_2 позивачем для розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві по даному об'єкту взято залишок такого незавершеного виробництва за даними оборотної відомості по рахунку 234 в розмірі 276 469,12 грн., за даними перевірки залишок незавершеного виробництва повинен складати 524 562,6 грн. Зазначена розбіжність у залишках незавершеного виробництва виникла за рахунок безпідставного зменшення залишку незавершеного будівництва по об'єктуАДРЕСА_2 у м. Івано-Франківську за 4 квартал 2007 року на вартість не зданих замовнику та не оплачених робіт, тобто непідтверджені та невизнані доходами витрати, що привело до заниження суми незавершених будівельних робіт та відповідно приросту запасів незавершенному виробництві.

Суд вважає підставним і визначення податвкових зобов”язань позивача згідно виявлених перевіркою порушень, що привели до заниження валових доходів та податкових зобов'язань з податку на прибуток за рахунок заниження доходів від виконання довгострокових договорів в результаті неправильного визначення ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К" оціночного коефіцієнта виконання довгострокового договору по об'єкту "Багатоцільовий громадські будинок в м. Чернівці по вул. АДРЕСА_3", констатуючи наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Договору підряду від 16 квітня 2007 №ІФ 2007/04/23-р.(загальна площа - 2 558.8 кв. м., замовник -ДП "Інтеграл- Буд" ТзОВ "Фірма Інтеграл", кодІНФОРМАЦІЯ_1, м. Львів) договірна ціна об'єкта довгострокового будівництва становить 10 275 373 грн. (з врахуванням усіх податків), кошторисний прибуток - 528 381 грн.

Товариством для розрахунку оціночного коефіцієнта виконання довгострокового договору використовувалась сума загальних витрат, що плануються виконавцем і виконанні довгострокового договору, визначена розрахунковим шляхом, а саме:

загальні витрати, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового договору визначено як різниця між договірною ціною за мінусом податку на додану вартість та величиною прибутку. Сума прибутку, визначена товариством, виходячи з актів виконаних робіт, в яких закладено прибуток в розмірі 2,99 грн. за одну людино-годину в трудовитратах на будівельно-монтажні роботи. Товариством визначено величину прибутку по даному об'єкту не планову, а фактичну, яка склала 256 028 грн. Коефіцієнт 2,99 виражений в актах виконаних робіт в гривнях від трудовитрат в людино-годинах, а не у відсотках від вартості робіт і даний коефіцієнт не є плановим, а фактичним, оскільки в актах виконаних робіт відображається фактична величина. Виходячи з наведеного, позивачем неправомірно визначено загальну суму витрат, що   плануються при виконанні довгострокового контракту в розмірі 8 306 783 грн. за рахунок неправильного визначення суми прибутку, що планується отримати підрядником від виконання довгострокового договору (контракту), тобто застосовано фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) замість планового, що суперечить вимогам підпунктів 7.10.3, 7.10.4 пункту 7.10 статті 7 Закону.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (стаття 875 Цивільного кодексу).

Відповідно до статті 877 Цивільного кодексу підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Перевіркою для розрахунку загальної суми витрат, що плануються при виконанні довгострокового договору використано кошторисний прибуток в сумі 52 8381 грн., який наведений в Додатку 5 до Договору підряду від 16.04.07р. №2007/04/23-р. Відповідно до пункту 1 додатку №5 "Розрахунок ціни договору" - ціна споруджуваного об'єкта включає вартість усіх необхідних ресурсів для виконання робіт, передбачених договором, та враховує всі податки. Підрядник (ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К"" розрахувало об'єми усіх необхідних для спорудження об'єкта робіт та їх вартість згідно з проектом в розмірі 10 275 373 грн., в тому числі: 1 712 562 грн. - ПДВ та 528381 грн. - кошторисний прибуток. Зазначені величини є плановими, які необхідно враховувати як при визначенні загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) так і при визначенні суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Перевіркою визначено загальну суму витрат, що плануються при виконанні довгострокового контракту в розмірі 803 4430 грн. (10275373 грн. мінус 1712562 грн. та мінус 528381 грн.), яка приймає участь у розрахунку оціночного коефіцієнта виконання довгострокового договору.

Суд приходить до висновку щодо помилковості твердження позивача, що за результатами перевірки здійснювався перерахунок виконання довгостроково договору (контракту), який під час перевірки не завершений, так як згідно акту відповідачем проведено перевірку правильності визначення доходів від виконання довгострокового договору (контракту) на підставі наданих позивачем документів, зокрема в акті перевірки зазначено, що товариством неправильно визначався оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору по об'єкту довгострокового будівництва "Багатоцільовий громадський будинок, м. Чернівці, вул. АДРЕСА_3" за рахунок неправомірного відображення в розрахунку суми загальних витрат, що плануються при виконанні довгострокового договору. Норма підпункту 7.10.9 пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на яку посилається позивач, не дозволяє завищувати або занижувати суми податкових зобов'язань в будь-якому попередньому податкового періоді до завершення довгострокового договору.

Тому оскільки в порушення п.п.п.п.7.10.3, 7.10.4. 7.10.5 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і К" фактично занижено доходи від виконання довгострокових договорів за рахунок неправильного визначення оціночного коефіцієнта довгострокового договору по об'єкту "Багатоцільовий громадський будинок м.Чернівці, вул. АДРЕСА_3" на суму 51 678 грн., податкове зобов'язання, яке складає 12 920   грн., визначено ДПІ правомірно, підставно і у належному розмірі.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача протиправність здійснення вищезгаданого перерахунку, так як станом на час перевірки довгостроковий контракт ще не був виконаний, оскільки, хоча строк виконання контракту дійсно не настав, посадові особи ДПІ не здійснювали перерахунку виконання довгострокового контракту, як такого, а тільки перевірили та встановили неправильність визначення оціночного коефіцієнта виконання довгострокового договору. При цьому на переконання суду порядок визначення та відповідно і розмір вказаного коефіцієнту не залежать від того завершений довгостроковий контракт чи ні.

Суд погоджується з діями ДПІ і щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0000082302/0 від 16.01.2009 року, так як на думку суду дане порушення пов'язано із встановленим перевіркою порушенням в частині збільшення валових доходів від виконання довгострокового договору (контракту) і є прямим наслідком невірного визначення валових доходів.

Так відповідно до вимог підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України за №   168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення доходу виконавця довгострокового контракту.

В порушення п.п.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97р. 168/97-ВР "Про на додану вартість" із змінами та доповненнями ЗАТ "Будівельна компанія "Прикарпаття і-К" занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 27 274 грн. за рахунок заниження доходів від виконання довгострокових договорів, відображених в рядку 01.3 Декларацій з податку на прибуток підприємства “доходи від виконання довгострокових договорів”.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає усі позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволення позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 10.08.09, як дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя В.Д. Гундяк