Ухвала суду № 46661884, 14.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/70/15 Справа № 200/2881/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір «Кредитування комерційного автотранспорту» №900929/МБ, згідно умов якого відповідач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 144 800 грн., зі сплатою 20,7% відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 17 вересня 2013 року.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, видавши кошти відповідачу ОСОБА_3 в розмірі 144 800 грн., відповідно меморіального ордеру №435 від 18.09.2008 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2 договір поруки №900929/МБ-П від 18.09.2008 року, де останній є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором. У разі порушення ОСОБА_3 зобов'язань, що випливають з кредитного договору, поручитель разом з боржником відповідає перед позивачем як солідарні боржники.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 28.01.2014 року сума заборгованості за кредитом складає 228 472 грн. 67 коп., а саме:заборгованість за кредитом - 112 083 грн. 76 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 86 712 грн. 78 коп.; пеня за порушення строку виконання зобов'язань - 25 092 грн. 64 коп., комісія за реєстрацію - 1 126 грн. 71 коп., індекс інфляції - 3 456 грн. 78 коп. Тому позивач просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 228 472 грн. 67 коп., судовий збір в розмірі 2 284 грн. 73 коп.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра», р/р 37390244237002, МФО 380764, ОКПО 20025456, банк отримувача - ПАТ «КБ «Надра», заборгованість по Договору «Кредитування комерційного автотранспорту» №900929/МБ від 18.09.2008 року, в розмірі228 472 грн. 67 коп., а саме:заборгованість за кредитом - 112 083 грн. 76 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 86 712 грн. 78 коп.; пеня за порушення строку виконання зобов'язань - 25 092 грн. 64 коп., комісія за реєстрацію - 1 126 грн. 71 коп., індекс інфляції - 3 456 грн. 78 коп., та судовий збір в сумі 2 284 грн. 73 коп., а всього - 230 757 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього заборгованості та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Як встановлено судом, що 18 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір «Кредитування комерційного автотранспорту» №900929/МБ, згідно умов якого відповідач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 144 800 грн., зі сплатою 20,7% відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 17 вересня 2013 року.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, видавши кошти відповідачу ОСОБА_3 в розмірі 144 800 грн., що підтверджується меморіальним ордером №435 від 18.09.2008 року.

ОСОБА_3 порушув строки повернення заборгованості за кредитом, порушув строки сплати нарахованих відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості. Порушення ОСОБА_3 строків повернення кредиту за договором та відсотків за його користування є істотним порушенням договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2 договір поруки №900929/МБ-П від 18.09.2008 року, де останній є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором. У разі порушення ОСОБА_3 зобов'язань, що випливають з кредитного договору, поручитель разом з боржником відповідає перед позивачем як солідарні боржники, відповідно до п.1.2 договору поруки.

Відповідно п.1.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає необумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у цьому договорі повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Судом першої інстанції правильно було встановлено істотне порушення договору з боку відповідачів, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі складає 228 472 грн. 67 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 112 083 грн. 76 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 86 712 грн. 78 коп.; пеня за порушення строку виконання зобов'язань - 25 092 грн. 64 коп., комісія за реєстрацію - 1 126 грн. 71 коп., індекс інфляції - 3 456 грн. 78 коп.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що договір поруки ОСОБА_2 не підписував.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.02.2015 року(а.с.113) була призначана по справі судова почеркознавча експертиза за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2(а.с.52), на виконання якої були поставленні наступні питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у договорі поруки № 900929/МБ-П від 18.09.2008 року самим ОСОБА_2 або іншою особою?

2.Чи не зроблено підпис ОСОБА_2 навмисно зміненим почерком у договорі поруки № 900929/МБ-П від 18.09.2008 року?

Оплата експертизи була покладена на ОСОБА_2

Проте, зазначена судова почеркознавча експертиза не була виконана у зв'язку з неоплатою (а.с.122).

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Перед судом першої інстанції інших вимог, ніж ті що заявлені позивачем не заявлялось.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд у відповідності до вимог ст..303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно вимог із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Проте, відповідач не скористався своїм правом, а ні в суді першої, а ні апеляційної інстанції, щоб довести неправильність висновків суду першої інстанції, тому, його посилання є безпідставними.

У відповідності до вимог ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, встановлено, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не вбачає, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді В.Ю.Міхеєва

В.А.Ремез