Ухвала суду № 4665615, 01.09.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

01.09.2009 Справа № 2-27/7131-2008А/5002

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Іщенко Г.М. ,

 Кучерука О.В.

секретар судового засідання Кащеєва С. Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Бураков Володимир Геннадійович, посвідчення №1233 від 24.03.05, довіреність №10/4юр від 27.01.2009

від відповідача: не з'явився,

від третіх осіб: не з'явився (Приватне підприємство "Лаврушко")

не з'явився (Управління земельних ресурсів Керченської міської ради)

не з'явився (Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1)

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 10.04.09 у справі № 2-27/7131-2008А

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (вул. В.Бєлік, 12, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98306)

до  Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Приватне підприємство "Лаврушко" (вул.Дубініна, 40/48, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

Управління земельних ресурсів Керченської міської ради (вул.Кірова, 17, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008 позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим про визнання незаконними та скасування:

- рішення про застосування фінансових санкцій №0000172200/0 від 30.05.2008 на суму 4080,00 грн. за порушення порядку декларування в деклараціях про валютні цінності;

- рішення про застосування фінансових санкцій №0000162200/0 від 30.05.2008 на суму 574320,21 грн. за ненадходження валютної виручки за відвантажену продукцію на експорт у встановлені законодавством України строки;

- податкового повідомлення-рішення №0000912301/0 від 30.05.2008 на суму 8075,27 грн. -донарахування земельного податку на 2006 рік, в тому числі фінансові санкції в сумі 2691,76 грн. (т.1 арк.с. 3-6).

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки №737/23-1/00191493 від 26.05.2008, на підставі якого прийняті оскаржувані повідомлення -рішення та рішення , не відповідають положенням діючого законодавства та фактичним обставинам, а як наслідок підлягають скасуванню.

Ухвалою Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 12.06.08 до розгляду справи залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Лаврушко», Управління земельних ресурсів Керченської міської Ради (т.1 арк.с. 1-2).

Ухвалою Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2008 до участі в розгляді справи залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_1 (т.3 арк.с. 40-41) .

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2009 позов Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" задоволено: скасовані податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Керч Автономної Республіки Крим №0000912301/0 від 30.05.2008 на суму 8075,27 грн., рішення №0000162200/0 від 30.05.2008 на суму 574320,21 грн., рішення №0000172200/0 від 30.05.2008 на суму 4080,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" 3,40 грн. судового збору ( т.4 арк.с. 37-47).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню; оскільки переоформлення земельної ділянки, наданої в постійне користування Орендному підприємству «Керченський металургійний комбінат імені Войкова», Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат»не здійснило, то воно не є платником земельного податку; фактичними землекористувачами є треті особи, які придбали об'єкти нерухомого майна і позивач надавав згоду на оформлення відповідних земельних ділянок за ними; доказів правильності здійснення відповідачем розрахунку пені у розмірі 574320,21 грн. відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162200/0 від 30.05.2008 та існування на день виникнення заборгованості саме курсу валют НБУ, покладеного в основу розрахунку, відповідачем суду не надано; підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій після перебігу строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, не має.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м.Керч Автономної Республіки Крим, 05.05.2009 звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити (т.4. арк.с. 55-62).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, суд неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору, так як обмеження нарахування пені встановлено тільки з 01.01.2008; нормами Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання валютного контролю», які є спеціальними нормами, встановлена обов'язковість декларування валютних цінностей.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Державній податковій інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.09 у справі № 2-27/7131-2008А (т.4 арк.с. 87-90).

В судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, залишенні постанови суду першої інстанції без змін.

В судове засідання, призначене на 01.09.2009, відповідач та треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (т.4 арк.с.101-104), відповідач надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника (т.4 арк.с. 105), третя особа - ОСОБА_1, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з командировкою (т.4 арк.с. 108), треті особи - Приватне підприємство "Лаврушко" та Управління земельних ресурсів Керченської міської ради, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь при апеляційному розгляді адміністративної справи, командировка третьої особи документально не підтверджена.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та треті особи викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, відповідач надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

В період с 01.04.2008 по 19.05.2008 на підставі направлень №300/23-1/180 від 31.03.2008 та №409/23-1/32 від 23.04.208 Державною податковою інспекцією в м.Керчі Автономної Республіки Крим проведено виїзну планову документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 (т.1 арк.с. 98-100).

На підставі даної перевірки був складений акт № 737/23-1/00191493 від 26.05.2008 (т.2 арк.с. 1-165).

В результаті перевірки було встановлено наступні порушення:

- статей 2, 13, 14 Закону України «Про плату за землю» в результаті чого занижений земельний податок за 2006 рік на суму 5383,51 грн.;

- пункту 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»від 06.11.1997 №1246/97(із змінами) - ненадання інформації в розділі ІІІ пункту 5 в Деклараціях про валютні цінності станом на 01.04.2005, 01.07.2005, 01.10.2005, 01.01.2006, 01.04.3006, 01.07.2006, 01.01.2007, 01.04.2007, 01.07.2007, 01.10.2007, 01.01.2008;

- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»від 23.09.2004 №185/94 (із змінами та доповненнями) - неотримання валютної виручки.

На підставі цього акту винесені:

податкове повідомлення-рішення № 0000912301/0 від 30.05.2008, яким позивачу донараховано 8075,27грн. земельного податку (основний платіж - 5383,51грн., штрафні санкції 2691,76грн.),

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172200/0 від 30.05.2008 у розмірі 4080,00грн.,

 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162200/0 від 30.05.2008 у розмірі 574320,21грн. (т.1 арк.с. 9-11).

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач не згоден з вищезазначеними нарахуваннями, вважає їх незаконними та неправомірними.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»№161-ХІV від 06.10.1998 (далі -Закон №161-ХІV), Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 (далі - Закон №2535-ХІІ), Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі -Декрет №15-93), Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»від 06.11.1997 №1246/97 (далі - Указ №1246/97), Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 542 від 04.10.1999 (далі - Порядок), Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 №209/4430 (далі - Положення), Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»від 23.09.2004 №185/94.

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про повне задоволення позовних вимог.

Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради №397 від 12.03.1993 Орендному підприємству «Керченський металургійний комбінат імені Войкова»надана в постійне користування земельна ділянка, площею 255,194 га, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не оформлявся (т.3 арк.с. 49-51).

Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради №610 від 14.06.1996 внесені зміни в відведені земельні ділянки. Загальна площа земельної ділянки, що була надана в постійне користування Орендному підприємству «Керченський металургійний комбінат імені Войкова»після внесених змін склала 166,11 га (т.1 арк.с. 73-74, т.3 арк.с. 55-56).

Орендне підприємство «Керченський металургійний комбінат імені Войкова»перетворено в Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат»16.02.1996 (т.1 арк.с.36-51).

З 1996 по 2006 рік переоформлення земельної ділянки, наданої в постійне користування Орендному підприємству «Керченський металургійний комбінат імені Войкова», Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат»не здійснило.

Рішенням 39 сесії VІ скликання Керченської міської ради Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 передано Відкритому акціонерному товариству «Керченський металургійний комбінат»в оренду строком на 49 років для експлуатації виробничих будівель комбінату по вул.Бєлик, 12 в м.Керч земельну ділянку площею 63,5568 га (кадастровий номер 0111200000:01:015:0052) за рахунок землекористування ВАТ «КМК»угідь: землі промисловості.

Визнано втратившим чинність пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Керченської міської ради від 14.06.2006 №610 «Про затвердження плану земельно-господарського впорядкування промислової території Орендного підприємства «Керченський металургійний комбінат імені Войкова»і внесення змін в рішення від 12.03.1993 за №397 «Про затвердження матеріалів інвентаризації і відводу земельних ділянок в постійне і тимчасове користування Орендному підприємству «Керченський металургійний комбінат імені Войкова»(т.3 арк.с. 52-53).

На підставі цього рішення 17.04.2006 між Керченською міською радою та ВАТ «КМК»укладений договір оренди землі №2986 на площу 63,5568 га (т.1 арк.с. 141-145).

Рішенням 9 сесії V скликання Керченської міської ради від 27.11.2006 передано в оренду на 5 років земельну ділянку по вул.Єременка,7 в м.Керч, під розміщення виробничо -складського комплексу, площею 0,6140га громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.; припинено право користування часткою земельної ділянки по вул.Єременка,7 в м.Керч, Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»(т.1 арк.с. 75-76).

Позивач неодноразово звертався до начальника Державної податкової інспекції в м. Керч, начальника Управління земельних ресурсів, Голови комісії по земельних питаннях Керченської міської ради, міського голови про вирішення питання про зменшення площі земельної ділянки, яка використовується Відкритим акціонерним товариством «Керченський металургійний комбінат», у зв'язку з відчуженням частини будівель, що знаходились в податковій заставі в стадії банкрутства та таке інше (листи за №№ 1/2312 від.04.11.04, 1/262 від 02.12.2004, 1/200 від 12.11.2004, 1/65 від 17.02.2005, 1/164 від 05.04.2005, 1/269 від 08.12.2004, 1/247 від 18.11.2004, 41/36 від 13.07.2004, 1/196 від 29.09.2004, 10/1042 від 23.09.2004, 1/230 від 04.11.2004, 1/232 від 04.11.2004, 1/246 від 18.11.2004) (т.1 арк.с. 82-89, 90-97, 130-140).

Як вбачається з матеріалів справи, особи, що набули право власності на вищевказані будівлі звернулися до Керченської міської ради для належного оформлення земельних ділянок, на яких розташовані дані споруди та будівлі.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, під час переходу права власності на будівлю і споруду, право користування на земельну ділянку може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Стягнення плати за землю здійснюється на підставі Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка (пай), які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі й у оренді.

Згідно ст.15 Закону України «Про плату за землю»земельний податок сплачується з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою, земельний податок також сплачується з урахуванням фактичного періоду знаходження землі у власності або користуванні.

Також Листом Державної податкової адміністрації України № 6398/в/17-0515 від 17.12.2003 встановлено, що при переході права власності або користування на будівлю, споруду, власник обов'язаний оформити право власності або користування на земельну ділянку на якої розміщена споруда, будівля у встановленому законом порядку, проте обов'язок сплачувати земельний податок виникає з моменту переходу права власності або користуванням будівлею, спорудою.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2008 по справі №2-27/3121-2006А скасовано податкове повідомлення -рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0002322301/0 від 02.08.2005 про донарахування земельного податку у розмірі 37058,70 грн., який був донарахований Державною податковою інспекцією в м. Керч за результатами перевірки попереднього періоду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2008 по справі №2-27/3121-2006А залишена без змін та набрала законої сили.

Таким чином, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912301/0 від 30.05.2008 про донарахування земельного податку в розмірі 8075,27 грн.

Що стосується пені за неотримання валютної виручки, попереднім актом планової документальної перевірки від 17.09.2003 №97/23-2/00191493, були встановлені дебіторські заборгованості:

- у сумі 25530,20 доларів США, по експортному контракту №1661-11 від 20.05.2002 з Закритим акціонерним товариством «ТВК»(Беларусь) за неотримання валютної виручки від поставки стальної емальованої посуди по ВМД № 148 від 28.01.2003.

Актом документальної перевірки від 30.04.2004 № 53/23-2/00191493 нарахована пеня у сумі 95720,59грн.

На підставі перевірки за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 була донарахована пеня по вищенаведеному контракту за період з 10.03.2004 по 31.12.2007 включно, а саме, за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми недотриманої валютної виручки.

- у сумі 254,43 доларів США по експортному договору №1034 від 17.05.2001, укладеного з фірмою snc»(Італія), за неотримання валютної виручки від експорту люків чавунних - нарахована пеня у сумі 1724,58грн. за період з 24.05.2002 по 21.07.2003 включно.

Актом документальної перевірки № 53/23-2/00191493 від 30.04.2004 донараховано пеню у сумі 943,65грн. за період з 22.07.2003 по 09.03.2004 включно.

На підставі перевірки за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 проведено донарахування пені за період з 10.03.2004 по 31.12.2007 включно, а саме, за кожен день прострочки у розмірі 0,3% від суми недотриманої валютної виручки.

Судом першої інстанції встановлено, що попередня перевірка цих питань здійснювалась в 2003, 2004 роках і приймались відповідні рішення за попередні періоди, які були предметом судового розгляду.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2004 -14.09.2004 по справі № 2-7/7227-2004, позов Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 18.09.2003 за №0000942200/0 в частині застосування та стягнення пені за порушення приписів статей 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в розмірі 34315,59грн. та в частині визначення санкцій в розмірі 3130,97грн, в якості податкового зобов'язання задоволено частково: податкове повідомлення-рішення на суму 34315,59грн. визнано по суті недійсним в частині визначення суми фінансової санкції податковим зобов'язанням у сумі 1724,58грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2005 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду скасовані в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у сумі 34315,59грн.

Ухвалою Верховного суду України від 17.08.2005 відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Керченський металургійний комбінат" в порушенні касаційного провадження.

 Щодо суми 96740,05 грн. (акт від 30.04.04р. № 53/23-2/00191493) по перевіреним операціям, позивач - Відкрите акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат", оскаржив вказані рішення в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2005 по справі 2-7/3379-2005 позов задоволено частково: податкове повідомлення -рішення на суму 94776,40 грн. визнано недійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2005 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, у позові відмовлено.

Дана справа знаходиться в стадії касаційного розгляду.

Як вбачається з вищенаведеного, нарахування пені в розмірі 574320,21грн. відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій №0000162200/0 від 30.05.2008 за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», обумовлено неотриманням валютної виручки за експорт емальованого посуду від фірми snc»(Італія) на суму 253,43 доларів США, та неотриманням валютної виручки за експорт емальованого посуду від ЗАТ «ТВК»(Беларусь) на суму 25530,20 доларів США за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 в той час, як строк надходження виручки 28.04.2003.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки у справі маються докази того, що вказані порушення валютного законодавства вже досліджувались судом за інший період, рішення суду набрали законної сили, то судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000162200/0 від 30.05.2008 на суму 574320,21 грн. за ненадходження валютної виручки за відвантажену продукцію на експорт у встановлені законодавством України строки, так як відповідач не обґрунтував розрахунок пені відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно якої порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній

валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом

Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми

неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що нарахування пені здійснюється виходячи з валютного курсу НБУ на день виникнення заборгованості.

У той же час доказів правильності здійснення відповідачем розрахунку пені у розмірі 574320,21 грн. відповідно до рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій №0000162200/0 від 30.05.2008 та існування на день виникнення заборгованості саме курсу валют НБУ, покладеного в основу розрахунку, відповідачем суду не надано.

Крім того, по цим нарахуванням минув строк їх застосування згідно зі статтями 230, 238, 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 238 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Таким чином, пеня за порушення встановлених статтями 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно до статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Окрім того, адміністративно-господарські санкції загалом і пеня за порушення термінів розрахунків, зокрема, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, тому їх застосування можливе лише за рішенням суду, відповідно до статті 41 Конституції України.

Така ж правова позиція міститься в рішеннях Вищого адміністративного суду України №К-21475/06, №К-20980/06, №К-8531/06 та ін.

Судова колегія також вважає, що відповідач неправомірно відносно валютних операцій, здійснених до 28.04.2003 застосував штраф після закінчення встановленого статтею 250 Господарського кодексу України граничного терміну застосування адміністративно-господарської санкції. Згідно статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції (до яких, згідно статей 238, 239, 241 Господарського кодексу України віднесена і пеня, передбачена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше чим один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, окрім випадків, передбачених законом. Законодавство України не містить яких-небудь виключень щодо зазначеного терміну застосування санкцій за порушення валютного законодавства.

Аналогічно, вимога позивача про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172200/0 від 30.05.2008, за порушення пункту 9 Декрету Кабінету Міністрів України, статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»в розмірі 4080,00грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нарахування штрафних санкцій у розмірі 4080,00грн. обумовлено ненаданням інформації в III розділі пункту 5 в Деклараціях про валютні цінності станом на 01.04.2005, 01.07.2005, 01.10.2005, 01.01.2006, 01.04.2006, 01.07.2006, 01.01.2007, 01.04.2007, 01.07.2007, 01.10.2007, 01.01.2008, при цьому, під такими цінностями розумілись вищевказані дебіторські заборгованості у сумі 25530,20 доларів США та 254,43 доларів США.

Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Застосовуючи при вирішенні спору статтю 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», суд першої інстанції виходив з положень преамбули цього Закону щодо поширення його дії на порядок нарахування і сплати штрафних санкцій та пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, аналіз норм цього Закону і, зокрема, статті 15 дають підстави для висновку, що вони за своїм регулятивним механізмом не можуть бути застосовані для регулювання порядку нарахування зазначених штрфних санкцій чи пені.

Строк давнини, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути застосований при нарахуванні санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки початок його перебігу не пов'язаний з граничним строком подання податкової декларації або днем її фактичного подання, так як сума пені не є сумою податкового зобов'язання.

Пунктом 2.3 Порядку встановлено, що штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.09 у справі № 2-27/7131-2008А залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.09 у справі № 2-27/7131-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07.09.2009

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна