Ухвала суду № 46642862, 09.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Київ К/800/2290/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про визнання дій протиправними,

за касаційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року,

встановив:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Харківська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо відмови в наданні відомостей на його адвокатський запит від 31.07.2014 р. про надання інформації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправними дії Харківської ОДПІ щодо надання неповної інформації на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 від 31.07.2014 р. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Харківська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлене ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що запитувана позивачем інформація є податковою інформацією з обмеженим доступом.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити постанову апеляційного суду без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 31 липня 2014 року адвокат ОСОБА_4 на виконання доручення свого клієнта ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" надіслав адвокатський запит до Харківської ОДПІ про надання наступної письмової інформації:

1) чи відповідають відомості щодо місцезнаходження ТОВ "Агрокомплекс юпітер" (за даними бази податкової інспекції) відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

2) чи здійснювались Харківською ОДПІ за період червень-липень 2014 року заходи щодо перевірки місцезнаходження ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" згідно з пунктами 12.2-12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (у редакції наказу від 22.04.2014 р. № 462);

З) якщо протягом червня-липня 2014 року проводились заходи щодо перевірки місцезнаходження та з'ясування фактичного місцезнаходження ТОВ "Агрокомплекс Юпітер", надати письмову інформацію відносно того, які конкретні заходи проведені, ким проведені та які документи (акти, довідки, рішення тощо) прийняті за наслідками проведення таких заходів.

До адвокатського запиту додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правової допомоги.

Листом від 07.08.2014 р. № 135/М/20-23-07-13 за підписом начальника ОУ Харківської ОДПІ ОСОБА_5 позивачу відмовлено в задоволенні запиту з посиланням на те, що запитувана інформація відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" і пункту 5.15 Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах Міндоходів, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 14, належить до категорії інформації з обмеженим доступом (є службовою інформацією).

Водночас листом від 07.08.2014 р. № 5953/10/20-23-18-03 за підписом першого заступника начальника Харківської ОДПІ ОСОБА_6 позивачу повідомлено, що згідно з пунктом 12 Порядку обліку платників податків і зборів співробітниками Харківської ОДПІ були проведені заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ "Агрокомплекс Юпітер", за результатами яких місцезнаходження цією юридичної особи не встановлено, у зв'язку з чим до реєстраційної служби Харківського району Харківської області направлено повідомлення від 22.07.2014 р. за формою 18-ОПП про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Агрокомплекс Юпітер". 01.08.2014 р. до єдиного банку даних юридичних осіб районного рівня Харківської ОДПІ надійшли відомості з ЄДР про підтвердження даних щодо місцезнаходження ТОВ "Агрокомплекс Юпітер". Ці відомості відповідають даним, що містяться в єдиному банку даних. Разом з тим, відмовлено в задоволенні запиту про надання інформації щодо проведених співробітниками Харківської ОДПІ заходів по ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" і складених документів з мотивів, викладених у листі від 07.08.2014 р. № 135/М/20-23-07-13.

05.08.2014 р. Харківською ОДПІ надіслано на адресу ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" лист № 5858/10/20-23-18-02, в якому повідомлено, що 01.08.2014 р. по ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" отримані відомості з ЄДР про підтвердження даних про юридичну особу, на підставі яких підприємству встановлено стан « 0».

Отже, із встановлених судами обставин справи вбачається, що позивачу надано відповідь на перше і друге питання адвокатського запиту та відмовлено в наданні інформації з третього питання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України від 05.07.2012 р. № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частиною першою статті 24 цього Закону визначено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (частина друга статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 13.01.2011 р. № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 Закону № 2939-VI). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (частина перша статті 6 Закону № 2939-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI до службової може належати інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Пунктом 5.15 Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах Міндоходів, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 14, так само передбачено віднесення до службової інформації документів, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, якщо вони пов'язані з розробкою напряму та методів діяльності органів Міндоходів України, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, встановлену статтями 7, 8, 9 Закону № 2939-VІ можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації. Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ ("трискладовий тест").

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в силу статті 72 Податкового кодексу України запитувана позивачем інформація належить до податкової інформації, тому доступ до неї обмежений, оскільки відповідно до підпункту 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Проте положення Податкового кодексу України, якими керувався окружний суд, не містять норму про автоматичне віднесення будь-якої податкової інформації до інформації з обмеженим доступом. При цьому Кодексом визначено лише один вид податкової інформації з обмеженим доступом, а саме: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (підпункт 70.15.2 пункту 70.15 статті 70).

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що запитувана позивачем інформація, в тому числі щодо проведених співробітниками Харківської ОДПІ заходів для перевірки місцезнаходження ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" і складених за результатами таких заходів документів, не є службовою інформацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки ця інформація не міститься в документах, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, пов'язані з розробкою напряму та методів діяльності органів Міндоходів України, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про необґрунтоване віднесення Харківською ОДПІ запитуваної позивачем інформації до інформації з обмеженим доступом.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.