Ухвала суду № 46642584, 30.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ К/800/19929/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод «Трібо»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року

у справі №810/3267/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод «Трібо» (надалі - ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо»)

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - Білоцерківська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про: скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 24.02.2014р. №№0001962203/307 повністю; закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання провести податкову перевірку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р., в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 24.02.2014р. №0001962203/307 відмовлено. В частині позовних вимог про зобов'язання Білоцерківську ОДПІ провести податкову перевірку ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» за період з 06.12.2012р. по 03.02.2014р. щодо дотримання валютного законодавства і розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 06.02.2012р. по 03.02.2014р., за результатами якої складено акт від 08.02.2014р. №247/10-02-22-32/35046274/8.

Згідно з висновками проведеної перевірки позивачем порушено вимоги ст.1 та ст.2 Закону України «Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі зазначеного акту Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014р. №№0001962203/307, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 999337,40грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 3 названої статті також закріплено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, постановою правління Національного банку України від 16.11.2012р. «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» №475 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана норма постанови діє протягом 6 місяців з моменту набрання нею чинності (з 19 листопада 2012 року).

Постановою правління Національного Банку України від 14.05.2013р. №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності 20.05.2013р. та діяла до 19.11.2013р. встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанову аналогічного змісту прийнято правлінням Національного Банку України від 14.11.2013р. № 453, яка набрала чинності 20.11.2013р. та діяла до 17.05.2014р.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У той же час ч.2, ч.4 цієї ж статті цього Закону передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено,

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» було укладено ряд контрактів, а саме:

- № 0111/12-10-450-16959 від 01.11. 2012 р. з ВАТ «Белаз»;

- №1010/12-3 від 10.10. 2012р. з ЗАТ «Енергетикос монтажас»;

- №1311/12-17 від 13.11. 2012 р. з ТОВ «Карьер-Техніка-НК»;

- №3588д від 19.11. 2012 р. з РУБ «Бобруйський завод»;

- №1212/12-33 від 12.12.2012 р. з ТОВ «Омега Авто»;

- №33 від 29.07. 2013 р. з ТОВ «Внешнеторговая фірма АО «ЛСЗ».

На час здійснення досліджуваних операцій товариство знало про зменшення строків розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту та імпорту товару, крім того не оспорювала його.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Досліджуючи розрахунки за операціями між ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» та ЗАТ «Енергетикос монтажас» судами встановлено, під час проведення перевірки договір про надання маркетингових послуг №11/01-13 від 11.01.2013р., акти здачі-приймання виконаних робіт за таким договором, а також акти про взаємозалік зустрічних однорідних вимог за таким договором та досліджуваним під час перевірки договором між цими ж суб'єктами господарювання №1010/12-3 від 10.10.2012р. не надавалися.

Також встановлено і те, що позивач заперечення на акт перевірки не подавав.

Крім того, до прийняття рішення відповідачем за результатами такої перевірки зазначені документи також не надавалися. У скарзі на податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Київській області від 7.03.2014р. наявність таких документів не зазначена. Лише у доповненні до скарги на те ж саме повідомлення рішення від 22.04.2014р. вказано на відповідні договір №11/01-13 від 11.01.2013р. і акти.

Крім того, ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» подано до Вільнюського комерційного арбітражного суду позовну заяву від №33/705 щодо стягнення суми боргу у розмірі 83641,80 євро із ЗАТ «Энергетикос монтажас» по договору №1010/12-3 від 10.10.2012р. Рішенням Вільнюського комерційного арбітражного суду від 18.10.2013р. у справі №271 вимоги про стягнення цієї суми задоволено.

18.09.2013р. Вільнюським комерційним арбітражним судом прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» щодо стягнення суми боргу (41820,90 євро) із ЗАТ «Энергетикос монтажас» по договору №1010/12-3 від 10.10.2012р.

При цьому сума коштів, зазначена у актах про залік зустрічних вимог від 04.03.2013р. та 30.04.2013р. відповідає заявленій до стягнення ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» сумі у позовах, поданих до Вільнюського комерційного арбітражного суду. При цьому, згідно примірниками таких актів наданих до суду у цій справі, відповідний залік зустрічних вимог проведено раніше за подання позовів про стягнення суми заборгованості.

Згідно з п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. У цьому ж випадку наявність спору підтверджується поданими до Вільнюського комерційного арбітражного суду позовами.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність взаємозаліку зустрічних вимог із ЗАТ «Энергетикос монтажас» і дотримання термінів розрахунків по зовнішньоекономічній операції за договором №1010/12-3 від 10.10.2012р.

Судами також встановлено, що нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №3588д від 19.11.2012р. із РУП «Бобруйский завод» податковим органом було використано курс Національного банку України станом на день виникнення заборгованості, а саме - 11.03.2012р., тобто суму пені визначено правомірно.

Враховуючи наведені вище законодавчі норми та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод «Трібо» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун