Ухвала суду № 46636236, 09.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року м. Львів Справа № 876/4385/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Курильця А.Р., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року по справі № 819/228/15-а за позовом заступника прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Тернополя звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (далі - КП «Тернопільелектротранс»), у якому просив стягнути з відповідача 63109,07 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року вказаний позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що КП «Тернопільелектротранс» відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язане відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які відповідно до розрахунків суми заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за січень 2015 року становлять 63109,07 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що він не повинен відшкодовувати витрати, понесені органом Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій на суму 63109,07 грн., оскільки відшкодуванню підлягають лише витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а робота водієм тролейбуса не віднесена до списку виробництв, робіт, професій і посад, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги його фінансовий стан та стан відшкодування державою втрат його доходів від здійснення перевезень пасажирів, яким державою надано право безоплатного проїзду.

Оскільки особами, які беруть участь у справі, не подано клопотання про розгляд справи за їх участю, суд відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткосового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, згідно з яким відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 6.2 вказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеному, зокрема, у постанові від 13 лютого 2012 року по справі № 21-401а11.

Як видно з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України у місті Тернополі здійснено призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах працівникам КП «Тернопільелектротранс».

Суми заборгованості КП «Тернопільелектротранс» підтверджуються представленими управлінням Пенсійного фонду України у місті Тернополі розрахунками за січень 2015 року.

Відтак, суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що з урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний сплатити 63109,07 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка у нього виникла перед управлінням Пенсійного фонду України у місті Тернополі за січень 2015 року.

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на стан відшкодування державою втрат його доходів від здійснення перевезень пасажирів, яким державою надано право безоплатного проїзду, що в свою чергу впливає на його фінансовий стан, оскільки вказаними вище нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено можливості звільнення підприємств та організацій від обов'язку з відшкодування понесених Пенсійним фондом України витрат на виплату і доставку зазначених пільгових пенсій з огляду на його фінансовий стан.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року по справі № 819/228/15-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді А.Р. Курилець

Д.М. Старунський