Ухвала суду № 46636232, 06.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Справа № 876/14309/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Гарантспецбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Гарантспецбуд» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

приватне підприємство «Гарантспецбуд» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.08.2013 року №0000212210/1575.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Гарантспецбуд» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що в силу п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.198.6 ст. 198 та ст.. 201 ПК України скаржником під час перевірки не надавалися контролюючому органу первинні бухгалтерські документи в підтвердження вчинених господарських операціях. У зв'язку з чим вважається, що такі документи у скаржника на час перевірки були відсутні, а тому він не мав права відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними. Зокрема, судом вказано, що відомості про те, що скаржником не надавалися до перевірки первинні бухгалтерські документи, зазначено у акті перевірки №39/3/22-1009/36077979 від 26.07.2013 року. Однак, вважає, що вказаний факт зазначено в акті безпідставно, оскільки контролюючий орган жодних документів у скаржника на час перевірки не вимагав, а відповідно жодних документів йому і не надавалося. Вказаний факт судом не перевірявся, а відповідачем не доводився.

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 ІІК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Скаржнику не відомо про те, чи складалися відповідні акти про відмову від надання документів, оскільки про це ніхто не повідомляв, та на підпис уповноваженим представникам актів не надавали.

Крім того господарські відносини з контрагентами носили реальний характер, та підтверджені належними доказами.

На підставі викладеного просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

До початку розгляду справи судом апеляційної інстанції сторонами подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а клопотання слід задовольнити з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача відповідачем складено акт від 26.07.2013 року за №39/3/22-1009/36077979 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року за №0000212210/1575, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 609253 грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем 487403 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 121850 грн. 75 коп. У висновках акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 487403 грн. 00 коп. Згідно акта перевірки, позивачем на неодноразові вимоги контролюючого органу не надавались первинні бухгалтерські документи, в підтвердження вчинених господарських операцій.

У даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно зазначив, що у відповідності до положень абзацу першого п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Платник податків під час перевірки контролюючим органом на його законні вимоги документів не подавав.

Згідно абз. 2 п. 198.6 ст.198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Абзацом першим цього ж пункту передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З врахуванням наведених норм, та встановлених обставин суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з поданих сторонами документів між приватним підприємством «Гарантспецбуд» та державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова досягнуто податковий компроміс і сторони просять закрити провадження у справі.

Оскільки сторонами виконано умови податкового компромісу, заявлене клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, бо не порушує прав та інтересів сторін, та відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.. 157, ч. 3 ст. 160, ст. 194, ст.195, ч. 4 ст. 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 203, ст.. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства «Гарантспецбуд» - залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 813/6849/13-а - визнати нечинною, клопотання приватного підприємства «Гарантспецбуд» та державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін внаслідок досягненням податкового компромісу - задовольнити, провадження у справі - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.М. Довгополов

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2015 року