Ухвала суду № 46636094, 07.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6385/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_3., представника відповідача - Гундяка Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання дій, що проявились у винесенні постанови ДВС України від 20.03.15 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №46628039; визнання незаконною та скасування постанови від 20.03.2015р. про закінчення виконавчого провадження ВП№46628039, за підписом головного державного виконавця ДВС України Артемчука Т.В.; визнання незаконною бездіяльності, що проявилася у не виконанні в повному обсязі виконавчого документу - виконавчого листа №362/6118/14-3, виданого 13.02.2015 Васильківським міськрайонним судом Київської області та постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2015р. по справі №362/6118/14-а, провадження №2-а/362/23/15 в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вчинити, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014; зобов'язання виконати в повному обсязі вимоги виконавчого документу - виконавчого листа №362/6118/14-а, виданого 13.02.2015 Васильківським міськрайонним судом Київської області та постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2015р. по справі №362/6118/14-а, провадження №2-а/362/23/15.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову ДВС України від 20.03.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП№46628039. Визнано незаконною бездіяльність ДВС України, головного державного виконавця ДВС України Артемчука Тараса Володимировича, що проявилася у не виконанні в повному обсязі виконавчого документу - виконавчого листа №362/6118/14-3, виданого 13.02.2015 Васильківським міськрайонним судом Київської області та постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2015р. по справі №362/6118/14-а, провадження №2-а/362/23/15 в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вчинити, передбачені Законом України „Про виконавче провадження", дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2015 року по справі №362/6118/14-а (провадження №2-а/362/23/15) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Київській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, визнано протиправною відмову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області щодо відмови 29 жовтня 2014 року у відкритті виконавчого провадження серії ВП №45255576 за виконавчим листом №2а-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014 року; скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області від 29 жовтня 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження серії ВП №45255576 за виконавчим листом №2а-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014 року; зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області вчинити, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014 року.

13.02.2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області на виконання зазначеної постанови видано виконавчий лист.

24.02.2015 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №46628039), копія якої супровідним листом №П-2066/2-436/14 направлено на адресу позивача.

20.03.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про закінчення виконання провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи вказану бездіяльність та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття постанови про скасування процесуального документу від 26.02.2015 р. є частковим виконанням постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області та, як наслідок, відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті зазначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, виконавчим листом №362/6118/14-а від 13.02.2015 р. зобов'язано відділ примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області крім скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області від 29 жовтня 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження серії ВП №45255576 за виконавчим листом №2а-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014 року, ще і зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області вчинити, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-451/2011, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 10 червня 2014 року.

Так, державний виконавець зазначив, що відділом примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області вчинено передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-451/2011, а саме скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-451/2011, чим відновлено порушені права позивача на виконання судового рішення, а відтак прийшов до висновку, що має місце фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що є підставою закінчення виконавчого провадження.

Проте, колегія суддів зазначає, що прийняття постанови про скасування процесуального документу від 26.02.2015 р. є частковим виконанням постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області та, як наслідок відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, часткове невиконання виконавчого листа в частині зобов'язання Державної виконавчої служби України виконати в повному обсязі вимоги виконавчого документу - виконавчого листа №362/6118/14-а, виданого 13.02.2015 Васильківським міськрайонним судом Київської області та постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2015р. по справі №362/6118/14-а, провадження №2-а/362/23/15, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача при виконанні виконавчого листа №362/6118/14-а.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, та, як суб'єкт владних повноважень - не довів правомірність своїх дій та рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 13.07.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.