Ухвала суду № 46635890, 02.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6302/15 Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Терм» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом була проведена документальну позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Аврора Терм» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Логан Груп» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 22.10.2014 року №3037/26-52-22-05/34840889.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 211706,00 грн. та п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підлягає зменшенню залишок від'ємного значення (21 рядок) за липень 2014 року на суму ПДВ 7644,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 22.10.2014 року №3037/26-52-22-05/34840889 ДПІ у Деснянському у районі Головного управління ДФС у м. Києві винесла податкові повідомлення - рішення: №0003542205, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 7644,00 грн.; №0003562205, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 317559,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 211706,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 105853,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та діями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати такі дії протиправним та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання документів щодо цих правочинів не уповноваженими на те особами. Натомість, судом встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а отже донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З сукупного аналізу підпунктів 14.1.18, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вбачається, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, що між ПАТ «Київенерго» (замовник) та ТОВ «Аврора Терм» (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт від 25 квітня 2014 року № 282/31-14, відповідно до якого підрядник зобов'язується у 2014 році за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи зазначені в пункті 1.2 Договору, поставити обладнання, а замовник - прийняти ти оплатити виконані роботи та поставлене обладнання.

Найменування робіт: будівельно - монтажні роботи з реконструкції теплових розподільчих мереж ЦО та ГПВ від ЦТП на прос. Маяковського, 69-А до будинків на прос. Маяковського, 69-А, 67, 71, 69, 63-А, 63/12, бульв. Вигурівському 3, 5, вул.. Сабурова 16, 18, 20 з поставкою обладнання.

Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються проектно - кошторисною документацією (робочий проект «Реконструкція теплових розподільчих мереж ЦО та ГПВ від ЦТП на прос. Маяковського, 69-А до будинків на прос. Маяковського, 69-А, 67, 71, 69, 63-А, 63/12, бульв. Вигурівському 3, 5, вул.. Сабурова 16, 18, 20», шифр проекту - 1424/08-ТРМ-11.01., розроблений ТОВ «Теплоенергомонтаж») (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 5.16 Договору, передбачено, що підрядник має право залучати до виконання робіт за Договором субпідрядні організації.

Субпідрядні організації, які залучаються підрядником до виконання робіт, повинні відповідати наступник кваліфікаційним вимогам: у випадках, передбачених чинним законодавством, мати ліцензію (дозвіл) на виконання відповідних робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові) для їх виконання. Приймання та оплату робіт, виконуваних субпідрядником, здійснює підрядник.

Так, між ТОВ «Аврора Терм» (генпідрядник) та ТОВ «Логан Груп» (субпідрядник) укладено договір від 22 липня 2014 року №282/31-14-О, відповідно до якого, субпідрядник бере на себе виконання робіт з реконструкції теплових розподільчих мереж ЦО та ГПВ від ЦТП на прос. Маяковського, 69-А до будинків на прос. Маяковського, 69-А, 67, 71, 69, 63-А, 63/12, бульв. Вигурівському 3, 5, вул.. Сабурова 16, 18, 20, а генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити виконання роботи.

На підтвердження виконання умов названого договору, позивачем надано довідки визначення договірної ціни, акти прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року №№ 1, 2, податкові накладні від 30.07.2014 року № 15 та від 31.07.2014 року № 16, витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних № 12165340, оборотно-сальдові відомості по рахунках, картки особового рахунку, платіжні доручення.

У свою чергу, на підтвердження виконання умов договору про закупівлю робіт від 25.04.2014 року № 282/31-14, позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року, акти прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року № 1 та акт готовності об'єкта до експлуатації.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог чинного Податкового Законодавства. Також, наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані ТОВ «Логан Груп» на ім'я позивача за результатами виконання відповідних договорів, за своїм змістом цілком відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.