Постанова № 4662711, 20.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.02.2009 р. № 2-а- 32241/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Подосокорської А.О.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1

1-го відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

2-го відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ДПІ у Київському районі м. Харкова до 1. ТОВ НВФ “Сінтал-Д”; 2. ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ НВФ «Сінтал-Д» та ПП «Луганськ-Слеш-Інвест», в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Луганськ-Слеш-Інвест» на користь ТОВ НВФ «Сінтал-Д» все отримане по угоді, а саме грошові суми у розмірі 11 560 000 гривень та стягнути з ТОВ НВФ «Сінтал-Д» на користь держави грошові кошти у розмірі 11 560 000 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов.

1-й Відповідач, ТОВ НВФ “Сінтал-Д”, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову ДПІ у Київському районі м. Харкова в повному обсязі.

2-й Відповідач, ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, також проти позову заперечував, до суду надав заперечення на позов, в якому виклав свою позицію проти доводів органу податкової служби та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова з 05.08.2008 р. по 12.09.2008 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку Науково-виробничої фірми «Сінтал-Д» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14073681) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р.

В ході перевірки були виявлені такі порушення:

1. Заниження податку на прибуток на загальну суму 4920836 грн., яке виникло внаслідок недотримання вимог п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

2. Заниження податку на додану вартість на загальну суму 3960912 грн., яке виникло внаслідок порушення п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

За результатами перевірки складено акт НОМЕР_1 від 19.09.2008 р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, 15.12.2006 р. між ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” та ТОВ НВФ “Сінтал-Д” був укладений договір підряду НОМЕР_2, відповідно до умов якого ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” є підрядником, а ТОВ НВФ “Сінтал-Д” - замовником.

Предметом цього договору, відповідно до п. п. 1.1 п. 1, є очищення земляних відстійників та полів фільтрації на Конгресівському цукровому заводі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” зобов'язаний виконати в строк до 01.02.2007 р.

Згідно з п.п. 2.5 п. 2 Договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється ТОВ НВФ “Сінтал-Д” після підписання акту здавання-прийомки виконаних робіт в строк до 01.02.2007 р.

Відповідно до Кошторису № 1, додаток № 1 до Договору, складеного ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, ціна підрядних робіт з очищення земляних відстійників та полів фільтрації на Пархомівському цукровому заводі визначена в розмірі 8542917,00 грн.

Відповідно до Договірної ціни № 1, додаток № 2 до Договору, складеного ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, ціна підрядних робіт з очищення земляних відстійників та полів фільтрації на Пархомівському цукровому заводі визначена в розмірі 4831142,40 грн., в т. ч. ПДВ 20 % - 805190,40 грн.

18.12.2006 р. між ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” було укладено Додаткову угоду № б/н до договору, відповідно до ст. 1 якого п. п. 1.1 п. 1 був викладений в новій редакції, згідно з якою підрядні роботи виконуються на Пархомівському цукровому заводі.

31.01.2007 р. ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” підписали Акт № 1 приймання виконаних робіт, відповідно до якого підрядні роботи були виконані ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” в повному обсязі, претензії до якості відсутні, а вартість підрядних робіт склала грошову суму в розмірі 4831142,40 грн., в т. ч. ПДВ 20 % - 805190,40 грн.

31.01.2007 р. ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” склав податкову накладну № 31.01.08 та передав її ТОВ НВФ “Сінтал-Д”.

ТОВ НВФ “Сінтал-Д” вартість підрядних робіт в розмірі 4831142,40 грн. на умовах, передбачених Договором, ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” не сплатив.

Також, 17.01.2007 р. між ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” та ТОВ НВФ “Сінтал-Д” був укладений договір підряду НОМЕР_3.

Згідно з умовами зазначеного договору ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” є підрядником, а ТОВ НВФ “Сінтал-Д” є замовником.

Предметом Договору, відповідно до п. п. 1.1 п. 1, є поточний ремонт поверхні нагріву випарних апаратів № 2 та № 3 на Пархомівському цукровому заводі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 05.04.2007 р.

Відповідно до п. п. 2.5 п. 2 Договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється ТОВ НВФ “Сінтал-Д” після підписання акту здавання-прийомки виконаних робіт в строк до 05.04.2007 р.

Відповідно до Кошторису, додаток № 1 до Договору, складеного ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, ціна підрядних робіт з заміни поверхні нагріву випарних апаратів № 2 та № 3 на Пархомівському цукровому заводі визначена в розмірі 2020200,00 грн.

Відповідно до Договірної ціни, додаток № 2 до Договору, складений ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, ціна підрядних робіт з заміни поверхні нагріву випарних апаратів № 2 та № 3 на Пархомівському цукровому заводі визначена в розмірі 2561961,89 грн., в т. ч. ПДВ 20 % - 426993,65 грн.

30.03.2007 р. ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” підписали Акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого підрядні роботи були виконані ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” в повному обсязі, претензії до якості відсутні, а вартість підрядних робіт склала грошову суму в розмірі 2561961,89 грн., в т. ч. ПДВ 20 % - 426993,65 грн.

30.03.2007 р. ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” склав податкову накладну № 30.03.01 та передав її ТОВ НВФ “Сінтал-Д”.

ТОВ НВФ “Сінтал-Д” вартість підрядних робіт в розмірі 2561961,89 грн. на умовах, передбачених Договором, ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” не сплатив.

09.02.2007 р. між ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” та ТОВ НВФ “Сінтал-Д” був укладений договір підряду № 0902/2007.

Відповідно до умов цього договору ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” є підрядником, а ТОВ НВФ “Сінтал-Д” є замовником.

Предметом Договору, відповідно до п. п. 1.1 п. 1, є очищення земляних відстійників та полів фільтрації на Пархомівському цукровому заводі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 15.04.2007 р.

Відповідно до п. п. 2.5 п. 2 Договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється ТОВ НВФ “Сінтал-Д” після підписання акту здавання-прийомки виконаних робіт в строк до 15.04.2007 р.

Відповідно до Кошторису № 1, додаток № 1 до Договору, складеного ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, ціна підрядних робіт з очищення земляних відстійників та полів фільтрації на Пархомівському цукровому заводі визначена в розмірі 7 415 750,00 грн.

Відповідно до Договірної ціни № 1, додаток № 2 до Договору, складеного ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, ціна підрядних робіт з очищення земляних відстійників та полів фільтрації на Пархомівському цукровому заводі визначена в розмірі 4193700,00 грн., в т. ч. ПДВ 20 % - 698950,00 грн.

15.04.2007 р. ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” підписали Акт приймання виконаних робіт, відповідно з яким підрядні роботи були виконані ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” в повному обсязі, претензії до якості відсутні, а вартість підрядних робіт склала грошову суму в розмірі 4166895,71 грн., в т. ч. ПДВ 20 % - 694482,62 грн.

15.04.2007 р. ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” склав податкову накладну № 15.04.01 та передав її ТОВ НВФ “Сінтал-Д”.

ТОВ НВФ “Сінтал-Д” вартість підрядних робіт в розмірі 4166895,71 грн. на умовах, передбачених Договором, ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” не сплатив.

Заборгованість ТОВ НВФ “Сінтал-Д” перед ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” за договором підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р. (в розмірі 4831142,40 грн.), договором підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. (в розмірі 2561961,89 грн.) та договором підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. (в розмірі 4166895,71 грн.) станом до 27.08.2007 року складала 11560000,00 грн.

07.08.2007 р. господарським судом Луганської області у справі НОМЕР_5 за позовом ТОВ НВФ “Сінтал-Д” до ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” про стягнення збитків в розмірі 11560000,00 грн. було прийнято рішення, яким позов було задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” на користь ТОВ НВФ “Сінтал-Д” збитків в розмірі 11560000,00 грн., держмита в розмірі 25500,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарським судом Луганської області на виконання рішення у справі НОМЕР_5 був виданий наказ.

Наказ господарського суду Луганської області від 23.08.2007 р. у справі НОМЕР_5 до виконання в органи ДВС для виконання ТОВ НВФ “Сінтал-Д” не пред'являвся.

Згідно із ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Між ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” 27.08.2007 р. був укладений акт заліку зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п. 1 акту заліку зустрічних однорідних вимог від 27.08.2007 р. його сторони встановили, що ТОВ НВФ “Сінтал-Д” станом на 27.08.2007 року має заборгованість перед ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” за договором підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р. (в розмірі 4831142,40 грн.), договором підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. (в розмірі 2561961,89 грн.) та договором підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. (в розмірі 4166895,71 грн.) в розмірі 11560000,00 грн.

Відповідно до п. 2 Акту його сторони встановили, що ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”станом на 27.08.2007 року має заборгованість перед ТОВ НВФ “Сінтал-Д” за наказом господарського суду Луганської області від 23.08.2007 р. у справі НОМЕР_5 в розмірі 11560000,00 грн.

Відповідно до п. 3 Акту його сторони встановили, що ТОВ НВФ “Сінтал-Д”, відповідно до приписів ст. 601 ЦК України, який кореспондується із приписом ст. 203 ГК України, заявляє про те, що станом на 27.08.2007 року зобов'язання ТОВ НВФ “Сінтал-Д” перед ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” в розмірі 11560000,00 грн., яке виникло на підставі договору підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р. (в розмірі 4831142,40 грн.), договору підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. (в розмірі 2561961,89 грн.) та договору підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. (в розмірі 4166895,71 грн.) припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги в розмірі 11560000,00 грн., яке виникло на підставі наказу господарського суду Луганської області від 23.08.2007 р. у справі НОМЕР_5 (в розмірі 11560000,00 грн.).

Відповідно до п. 4 Акту його сторони встановили, що ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, згідно з приписом ст. 601 ЦК України, який кореспондується із приписом ст. 203 ГК України, заявляє про те, що станом на 27.08.2007 року зобов'язання ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” перед ТОВ НВФ “Сінтал-Д” в розмірі 11560000,00 грн., яке виникло на підставі наказу господарського суду Луганської області від 23.08.2007 р. у справі НОМЕР_5 (в розмірі 11560000,00 грн.) припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги в розмірі 11560000,00 грн., яке виникло на підставі договору підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р. (в розмірі 4831142,40 грн.), договору підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. (в розмірі 2561961,89 грн.) та договору підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. (в розмірі 4166895,71 грн.).

Відповідно до п. 5 Акту його сторони встановили, що ПП “Луганськ-Слеш-Інвест”, який на підставі наказу господарського суду Луганської області від 23.08.2007 р. у справі НОМЕР_5 зобов'язаний сплатити ТОВ НВФ “Сінтал-Д” 25500,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачує ТОВ НВФ “Сінтал-Д” грошові кошти в розмірі 25618,00 грн. в строк до 27.08.2009 р.

Як свідчить акт перевірки податкова інспекція визначає нікчемними договір підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р., договір підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. та договір підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. з наступних підстав: по-перше, існуванням службової записки неназваного в акті перевірки відділу податкової міліції від 11.09.2008 р. НОМЕР_6; по-друге: запиту від 08.09.2008 р. НОМЕР_7 до ДПІ у Артемівському районі міста Луганська про проведення зустрічної перевірки; по-третє: поясненнями гр. ОСОБА_5 (батько) директора ПП «Луганськ-Слеш-Інвест»; по-четверте: відповіді від 09.09.2008 р. НОМЕР_8 ДПІ у Артемівському районі міста Луганська про надання завірених копій реєстраційних документів ПП «Луганськ-Слеш-Інвест»; по-п'яте: довідкою неназваної в акті перевірки особи від 06.06.2007 р. про відсутність за фактичним місцезнаходженням ПП «Луганськ-Слеш-Інвест»; тим, що як встановлено відповідачем ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» суму доходів в деклараціях з податку на прибуток за 1-е півріччя 2007 р. відображено лише у сумі 4380129 (без ПДВ), в той час як по взаєморозрахункам з позивачем (отриманим коштам) мало відобразити 9633333,33 грн.; тим, що як встановлено відповідачем в порушення вимог п. 5.1 та п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат по придбанню у ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» включені суми з витрат про придбанню ТОВ НВФ “Сінтал-Д” у ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» ТМЦ, які не пов'язані з власною господарською діяльністю, а саме 2 квартал 2007 р. у сумі 2134968,24 грн., 3 квартал 2007 р. у сумі 7498365,09 грн.; тим, що як встановлено відповідачем завищено позивачем скореговані валові витрати за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. в сумі 19620135,00 грн., а саме: 1-й квартал 2007 р. у сумі 281,00 грн., 1-е півріччя 2007 р. у сумі 2136505,00 грн., 3 квартали 2007 р. у сумі 9627529,00 грн., 2007 р. у сумі 196201133,00 грн. Податкова інспекція також робить висновок про те, що вказане є порушенням п. 1.2, п. 1.11 ст. 1, ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та порушенням ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ, з чого випливає нікчемність усіх трьох правочинів (договорів підряду), укладених між ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП «Луганськ-Слеш-Інвест», про що, на думку позивача, свідчать приписи п. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

З такими висновками податкової інспекції суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається із умов договору підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р., договору підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. та договору підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р., вказані договори є двосторонніми, а по своїй суті - договорами підряду. Глава 61 ЦК України регулює відносини, пов'язані з виконанням підрядних робіт, а тому до умов договору підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р., умов договору підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. та умов договору підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. застосовуються статті даної Глави.

Ухиляння однією із сторін двохстороннього договору від сплати податків за цим договором жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дії), оскільки об'єктивна сторона несплата до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає що висновок податкової інспекції про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» договорах, в розумінні п. 1 ст. 228 ЦК України - зроблений позивачем із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.

Позивачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч. 1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, висновок позивача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» договорах підряду, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту вказаної норми матеріального права.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», відповідач не звернув уваги на те, що згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Позивачем, при використанні терміну «нікчемний правочин», не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; то що.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Частиною 2 ст. 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Також позивач не звернув увагу на те, що згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-XII встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

Як свідчать матеріали справи у сторін відсутні судові рішення, які набрали законної сили, за яким договір підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р. або окрема його умова, договір підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. або окрема його умова та договір підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. або окрема його умова визнані відповідним судом недійсними.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою позивача залишився той факт, що як ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» так і ТОВ НВФ “Сінтал-Д” виконували умови вищевказаних договорів підряду, чим і підтвердили факт їх укладення.

Щодо довідки неназваної в акті перевірки особи від 06.06.2007 р. про відсутність за фактичним місцезнаходженням ПП «Луганськ-Слеш-Інвест» суд зазначає, що за приписами законодавства України видавши суб'єкту підприємницької діяльності свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про взяття на податковий облік і свідоцтво платника податку на додану вартість, держава через свої органи легалізувала діяльність підприємства, тобто взяла на себе певну відповідальність за факт надання підприємству статусу суб'єкта господарювання.

Також суд вважає за необхідне зазначити, згідно із ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання податкового органу на недекларування податкових зобов'язань та їх несплата є правопорушенням, а не наявністю умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні події та ким вони вчинені. Позивачем не надано до матеріалів справи вироку суду у кримінальній справі у відношенні посадових осіб ТОВ НВФ “Сінтал-Д” та ПП «Луганськ-Слеш-Інвест».

Статтею 19 ГК України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання в тому числі у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни. При цьому органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарські санкції згідно з частиною першою статті 238 ГК України застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, є публічно-правовими, конфіскаційними санкціями і не можуть застосовуватись за відсутності вини особи.

Статтею 239 ГК України передбачені види адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Наведеним приписом встановлюється строк давності для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності (застосування адміністративно-господарських санкцій) у разі порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта може бути застосована позивачем адміністративно-господарська санкція, закінчилися:

1) за договором підряду НОМЕР_2 від 15.12.2006 р. саме 16.12.2007 року (сплив один рік). Акт перевірки був складений позивачем 19.09.2008 р.;

2) за договором підряду НОМЕР_3 від 17.01.2007 р. саме 18.01.2008 року (сплив один рік). Акт перевірки був складений Позивачем 19.09.2008 р.;

3) за договором підряду НОМЕР_4від 09.02.2007 р. саме 10.02.2008 року (сплив один рік). Акт перевірки був складений Позивачем 19.09.2008 р.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до суду з порушенням строків, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ДПІ у Київському районі м. Харкова до 1. ТОВ НВФ “Сінтал-Д”; 2. ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” про стягнення з Приватного підприємства “Луганськ-Слеш-Інвест” на користь ТОВ НВФ “Сінтал-Д” все отримане по угоді, а саме грошові суми у розмірі 11 560 000 гривень та стягнення з ТОВ НВФ “Сінтал-Д” на користь держави грошові кошти у розмірі 11 560 000 гривень - відмовити в повному обсязі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 25.02.2009 р.

Суддя П'янова Я.В.