Ухвала суду № 46619828, 07.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/11929/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.Номер провадження 22-ц/788/1361/15 Суддя-доповідач - Околот Г. М. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І. ,

при серетарі- Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишено без розгляду. на підставі на підставі п.6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.( а.с. 48)

Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Як вбачається з матеріалів справи , 17 листопада 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

25 листопада 2014 року місцевий суд відкрив провадження та призначив дану справу до судового розгляду, який 21 січня 2015 року не відбувся у зв'язку з неявкою сторін та був відкладений на 24 лютого 2015 року.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача 29 січня 2015 року просив залишити без розгляду позов банку у зв'язку з наявністю в умовах укладеного між сторонами договору третейського застереження (а.с. 23-24).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та вважав, що оскільки сторонами обумовлене третейське застереження шляхом внесення відповідних змін в Правила надання банківських послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», відповідач заперечив проти розгляду справи в місцевому суді, тому є законні підстави для залишення вимог банку без розгляду.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду.

У відповідності до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України якщо між сторонами укладений договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» також передбачено, що будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських відносин, крім випадків, передбачених законом, може бути переданий до третейського суду за угодою сторін.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застерження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Згідно п.2 роз'яснення, яке міститься у Постанові Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, за винятком передбаченого пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК обов'язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Отже угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду є конституційним правом, яке не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просив залишити позовну заяву без розгляду з підстав існуючої домовленості вирішення спорів у третейському суді.

Згідно з умовами заяви від 04 червня 2013 року № 001-18501-040613, яка є прийнятою відповідачем пропозицією до укладення договору, Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджені рішенням Ради Директорів банку від 20 березня 2013 року протоколом № 14, є складовою та невід'ємною частиною цієї пропозиції, з якими відповідач ознайомився та погодився з їх змістом (а.с. 2а).

Згідно з п. 14.1 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, сторони погодились внести до цих Правил застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України "Про третейські суди", про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з укладеним Договором за продуктом банку (банківські послуги), та розгляд і вирішення всіх невирішених Сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між Сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цих Правил/Договору, чи у зв'язку з цими Правилами/Договором або випливають з них (включаючи, але не обмежуючись - визнання цих Правил/Договору недійсними або дійсними, укладеними або неукладеними, припинення (розірвання) цих Правил/Договору, стягнення неустойки, зміна умов Правил/Договору, відшкодування завданих порушенням Правил/Договору збитків, недійсність Правил/Договору, неукладеність Правил/Договору, відновлення становища, яке існувало до порушення Правил/Договору тощо) вирішуються Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторові України» у визначеному Правилами порядку (а.с. 56-58).

Таким чином, пункт 14.1 Правил є третейським застереженням і сторони погодили порядок врегулювання спорів третейським судом, а тому доводи апеляційної скарги, стосовно того, що Правила обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», не є письмовою угодою в розумінніст.12 Закону України «Про третейські суди» є безпідставними.

Також не приймаються до уваги колегією суддів доводи скарги, що третейське застереження передбачене у Правилах не може застосовуватися до правовідносин про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки банк діє від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і є представником органу державної влади, оскільки позовна заява подана саме ПАТ «Дельта банк», як юридичною особою, а не уповноваженою особою Фонду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, а тому позивач у відповідності до умов договору повинен був звернутися для вирішення спору саме до третейського суду.

Посилання апелянта на те, що суд керувався редакцією Правил надання банківських послуг від 25.04.2012 року яка не діяла на момент ухвали, не спростовують висновків суду про залишення заяви без розгляду , оскільки нова редакція від 20.03.2013 року , а саме п. 14.1 також передбачає застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст..12 Закону України "Про третейські суди". ( а.с. 56-58)

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотримання норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -