Ухвала суду № 46618536, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2472/15

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Павлючук Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

02.09.2013 року, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі-Банк), звернулось із позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за договором "Автопакет", і остаточно уточнивши вимоги Банк просив стягнути заборгованість у сумі 20 873,12 доларів США, еквівалент 166 838,87 гривень.

Позов обгрунтовано тим, що 16.11.2007 року позивач надав ОСОБА_3 кредит у сумі 19 600 доларів США на строк до 14.11.2014 року, уклавши договір "Автопакет", у якому також зазначено, що предметом застави у договорі є автомобіль марки "Mitsubishi Lancer" , 2007 року випуску № НОМЕР_1 (далі-автомобіль). Наданий кредит був забезпечений порукою ОСОБА_2.і заставою автомобіля.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 неналежно виконував умови договору про поверення кредиту, допустив заборгованість щодо повернення кредиту і відсотків, а ОСОБА_2, як поручитель, зобов'язалась нести солідарну відповідальність за неналежне виконання умов договору "Автопакет", позивач просив позов задовольнити.

Відповідачі не приймали участі у судовому засіданні у суді першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2014 року позов задоволено: суд стягнув з відповідачів, солідарно, на користь позивача заборгованість станом на 13.05.2013 року у загальній сумі 20 873, 12 доларів США еквівалент 166 838,87 гривень і судові витрати у сумі 1 607, 32 гривень у рівних частках.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.12.2014 року апеляційна скарга ОСОБА_3відхилена, а рішення суду від 14.07.2014 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду у частині стягнення з неї заборгованості і судових витрат змінити і відмовити у позові Банку до неї про стягнення заборгованості та судових витрат, посилаючись на незаконність рішення суду, недоведеність волевиявлення на підписання договору, необгрунтованість стягнення з неї заборгованості по договору "Автопакет", який вона, як поручитель, не підписувала.

Сторони не з'явились у засідання колегії суддів.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

За змістом ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і

залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд, вирішуючи спір і задовольняючи позов виходив з того, що між сторонами існують зобов'язання із договору "Автопакет" та договору поруки, позичальник належним чином не виконував зобов'язання і допустив заборгованость, у зв'язку з чим позичальник разом із поручителем, у солідарному порядку, повинні сплатити позивачу заборгованість станом на 27.08.2013 року у сумі 20 873,12 доларів США, еквівалент 166 838,87 гривень (а.с.2-5,43-45).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Встановлено, що 16.11.2007 року між Банком і позичальником ОСОБА_3та його поручителем ОСОБА_2укладено договір "Автопакет" № 05\112007\840-К-1079, відповідно до якого Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, провернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 19 600 доларів США, а позичальник отримав кредит і зобов'язався повернути кредитні кошти у строк до 14.11.2014 року й сплатити 12,5% річних за користування кредитом. У забезпечення виконання зобов'язання за цим договором, між Банком і ОСОБА_2 також був укладений договір поруки (а.с.14-17).

Крім того, у забезпечення виконаня зобов'язання ОСОБА_3передав у заставу транспортний засіб - автомобіль.

Відповідно до п. 3.2 договору "Автопакет", поручитель зобов'язалась відповідати перед Банком у тому ж об'ємі, що і позичальник. При цьому, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Крім того, поручитель відповідає перед Банком всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Позичальник і поручитель зобов'язань по договору "Автопакет" не виконали і станом на 27.08.2013 року допустили заборгованість у сумі 20 873,12 доларів США в еквіваленті 166 838,87 гривень, з яких: 13 550,79 доларів США заборгованість по кредиту; 3 882 доларів США заборгованість по відсоткам; 1 480,33 доларів США пеня за прострочення кредиту і 1 960 доларів США штраф за порушення умов договору.

Зважаючи на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами та порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і, у разі порушення настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, поручитель несе відповідальність у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки за прострочення виконання основного зобов'язання боржником ( ст.ст. 554, 629, 610, 611 ЦК України), суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову шляхом стягнення заборгованості з боржника і його поручителя у солідарному порядку.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що: вона не є стороною договору "Автопакет"; у неї не було волевиявлення, як поручителя, на укладення договору "Автопакет"; договір "Автопакет" вона не підписувала - не заслуговують на увагу.

ОСОБА_2, всупереч ст. 60 ЦПК України, належними і та допустимими доказами не спростувала того, що договір "Автопакет" від 16.11.2007 року з нею, як з поручителем, не укладався, а також, що вона, як поручитель, не підписувала зазначений договір (а.с.14-17).

Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову у частині стягнення заборгованості та судових витрат з поручителя ОСОБА_2, рішення суду у цій частині постановлено із додержанням вимог закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду у частині залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року у частині стягнення заборгованості за договором "Автопакет" і судових витрат з ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков