Ухвала суду № 46618522, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/893/15

Номер справи місцевого суду: 504/2054/14-к

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. І.

Доповідач Топал О. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

судді-доповідача: Топал О.К.,

суддів Бриткова С.І., Левенець В.П.,

при секретарі Джинчарадзе Н.С.,

за участю прокурора: Каражеляско А.В.,

адвоката Ляшенко Е.А.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу прокурора на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 квітня 2015 р., яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеса, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, пенсіонер, інвалід 1-ї групи по загальному захворюванню, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України - звільнено обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (дворічного) іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 ч.1 п. 3 КК України - зобов'язано обвинуваченого ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_5 з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 174 693 (сто сімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 00 копійок.

Стягнуто на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в інтересах їхнього сина ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_8 з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 1533 (одну тисячу п'ятсот тридцять три) гривні 51 копійок.

Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_8 з обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_4 на корись комунальної установи «Одеська обласна лікарня» кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 26424 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_4 на корись комунальної установи «Комінтернівська центральна районна лікарня» кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8. ОСОБА_9 у розмірі 5235 (п'ять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 70 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 20 коп.

На підставі ст.1 ч.1 п. «г» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавленням права керування автотранспортними засобами, із застосуванням випробувального терміну в 2(два) роки, та зобов'язання повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_4 засуджений за те, що 13.08.2013 року, о 19 годині, рухаючись по автодорозі Одеса - Вознесенськ - Новий Буг в напрямку м. Одеси, на автомобілі Фіат Скудо, р/н НОМЕР_2, на 35 км + 800 м автодороги, біля с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, в порушення п. 2.3 б) п. 12 1, п. 13.3 Правил дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та відволікся від керування транспортним засобом на дорозі під час зустрічного роз'їзду, не дотримував безпечного інтервалу, пересік дорожню розмітку 1.1 ПДР, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем Вольво 740, р/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, який рухався в зустрічному напрямку.

Згідно висновку № 1744 від 15.04.2014 року судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів Фіат Скудо, р/н НОМЕР_2 та Вольво 740, НОМЕР_1, дії водія автомобіля Фіат Скудо не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 2.3 б), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, що і явилось причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху призвело до спричинення: потерпілій ОСОБА_5, яка знаходилась в якості пасажира в автомобілі Вольво 740, тілесних ушкоджень, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

потерпілій ОСОБА_9., яка знаходилася в якості пасажира в автомобілі Вольво 740, тілесних ушкоджень середньої тяжкості; неповнолітньому потерпілому ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився в якості пасажира в автомобілі Вольво 740, тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи кваліфікацію скоєного та вину обвинуваченого, просить вирок суду змінити: у вступній та мотивувальній частині вироку зазначити, що ОСОБА_4 являється інвалідом другої групи, а не першої групи, як зазначено у вироку, а із резолютивної частини вироку виключити рішення про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі п. «г» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», враховуючи те, що ОСОБА_4 не досяг пенсійного віку на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році». У іншій частині вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який частково підтримав апеляцію прокурора, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції та являється автором апеляції, вважає за необхідне скасувати вирок суду, а справу направити на повторний судовий розгляд, з огляду на те, що суд безпідставно застосував Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року; адвоката Ляшенко Е.А. та обвинуваченого ОСОБА_4, які вважають вирок законним, обґрунтованим та просить залишити його в силі; дослідивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог КПК України.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4, правильність кваліфікації його дій у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджується сукупністю доказів встановлених і належним чином досліджених судом, що викладено в постановленому судом вироку. Прокурор не оспорює в апеляції кваліфікацію скоєного та вину обвинуваченого.

Суд першої інстанції обрав обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання з дотриманням вимог ст.65 КК України: з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щиро покаявся в скоєному, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, та, не знайшовши обставин обтяжуючих покарання, суд призначив обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, звільнивши його від його відбування з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Міра основного покарання та недоцільність призначення ОСОБА_4 додаткового виду покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, ніким не оскаржується.

У доводах апеляції прокурор вважає, що необхідно внести зміни до вступної та резолютивної частини вироку, а саме: зазначити, що ОСОБА_4 являється інвалідом другої, а не першої групи, як вказано у вироку суду.

Дійсно, згідно довідки МСЕК від 20.10.2014 р. ОСОБА_4 призначено другу групу інвалідності, а тому зміни до вступної та резолютивної частини вироку необхідно внести, так як висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Що ж стосується доводів прокурора, що вирок суду необхідно змінити та із резолютивної частини вироку необхідно виключити рішення про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі п. «г» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», то колегія суддів не може прийняти ці доводи до уваги в зв'язку з тим, що згідно вимог ст.408 КПК України, апеляційний суд не має право змінювати вирок, якщо зміна вироку погіршує становище обвинуваченого. Інші вимоги в апеляції прокурора відсутні, а внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження, не допускається. Думка прокурора, який приймає участь в апеляційному розгляді справи, про необхідність скасувати вирок та направити справу на повторний судовий розгляд, не відповідає вимогам ст.ст.412, 415 КПК України.

Інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів - не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 квітня 2015 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - змінити.

У вступній та мотивувальній частині вироку зазначити, що ОСОБА_4 являється інвалідом другої групи.

У іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного

суду Одеської області

Топал О.К. Бритков С.І. Левенець В.П.