Рішення № 46617974, 13.07.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-4900/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Буран О.М.

при секретарі Татар Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА до ОСОБА_1 про стягнення інфляційного збільшення суми боргу, трьох процентів річних, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА (далі по тексту рішення НАСК ОРАНТА) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційного збільшення суми боргу 23703,66 грн., трьох процентів річних у розмірі 4944,79 грн., про встановлення тимчасового обмеження божнику у праві виїзду за межі України без вилучення закордонного паспорту, витрат повязаних зі сплатою судового збору у розмірі 295 грн., та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн.

Позивач НАСК ОРАНТА мотивував свої позовні вимоги тим, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.05.2009 року, яке набрало законної сили, на користь НАСК „ОРАНТА стягнуто в порядку регресу суму боргу у розмірі 120323,14 грн., та судові витрати. Відповідач рішення суду не виконав, сума боргу не сплачена, а тому НАСК „ОРАНТА посилаючись на ст. ст. 11, 16, 509, 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечення на позовні вимоги НАСК ОРАНТА не надав, про причини неявки суд не повідомив, докази поважності неявки до суду не надав, при цьому повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку ст. ст. 74-76 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. ).

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки всіх відповідачів, які належним чином були повідомлені про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомили, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо та у їх сукупності з урахуванням закону, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.05.2009 року по справі № 2-3436/09 позовні вимоги НАСК ОРАНТА до ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, стягнуто на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 120 323,14 грн. судові витрати у розмірі 1203,23 грн. (сплата державного мита), та ІТЗ розгляду справи 30 грн. 09.06.2009 року рішення суду надбало законної сили. Позовні вимоги НАСК „ОРАНТА у справі № 2-3436/09 мотивовані тим, що на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування НАСК „ОРАНТА після виплати страхового відшкодування отримала право вимоги про відшкодування збитків повязаних з виплатою страхового відшкодування до особи, яка є виною у завданні шкоди. На момент розгляду справи у суді борг з боку відповідача не погашено.

Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є юридичні факти (п.4. ч. 2 ст. 11 ЦК України) та актів цивільного законодавства, яким в даному випадку є Закон України Про страхування, зокрема ст. 27.

Отже, суд враховуючи системний звязок ст. ст. 11, 16, 509 Цивільного кодексу, ст. 27 Закону України Про страхування, приходить до висновку, що між НАСК ОРАНТА та відповідачем ОСОБА_1К з моменту виплати страхового відшкодування, а також отримання останнім регресної вимоги від 29.07.2008 року № 12-04/1450, на підставі акту цивільного законодавства, виникло грошове зобовязання - правовідношення у якому відповідач ОСОБА_1 зобовязаний сплатити гроші (відшкодувати витрати повязані з виплатою страхового відшкодування), в свою чергу у НАСК ОРАНТА виникло право вимагати від відповідача відшкодувати ці витрати, а також витрати, які необхідно зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, суд зазначає, що приписи ст. 625 ЦК України, не звужуються колом лише договірних зобовязань, до яких можливо застосовувати санкції передбачені цією нормою, оскільки структурно розміщення цієї статті у Цивільному кодексі України, відносяться, як до договірних так і до не договірних зобовязань.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення інфляційної суми боргу та три проценти річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Отже, відповідач повинен сплатити НАСК „ОРАНТА інфляційне збільшення суми боргу за період з 21.08.2008 року (починаючи з дати, коли боржник отримав регресу вимогу від 29.07.2008 року № 12-04/1450) до 31.03.2010 року, у сумі 23703,66 грн., а також три проценти річних за період з 21.08.2008 року 31.03.2010 року, у розмірі 4944,79 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зобовязання по сплаті грошового зобовязання не виконані відповідачем, при цьому, зобовязання не припинилось і з наявністю судового рішення про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст..124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією із основних засад судочинства є обовязковість рішення суду (ст. 129 Конституції України).

Згідно ст. 11 Закону України Про судоустрій України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що доводи позивача, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону, а тому позовні вимоги НАСК ОРАНТА підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають сяганню з відповідача в повному обсязі з урахуванням приписів ст. ст. 79-81, 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 209, 212, 213 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА до ОСОБА_1 про стягнення інфляційного збільшення суми боргу, трьох процентів річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії ОРАНТА на розрахунковий рахунок Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК ''ОРАНТА'' № 26503660745440, МФО 328016, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ Укрсоцбанк інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 23703,66 грн., три процента річних у розмірі 4944,79 грн., а всього 28648,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати повязанні зі сплатою державного мита у розмірі 295 грн., та витрати повязані зі сплатою витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги , або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Київського районного суду м. Одеси, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Буран О.М.