Рішення № 46615689, 06.07.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 428/6221/14-ц

Провадження № 22ц/782/326/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді - Коротенка Є.В.,

суддів - Гаврилюка В.К., Коновалової В.А.,

при секретарі - Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого має дитину - ОСОБА_4, яка на теперішній час є студенткою першого курсу денної форми навчання, Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. У зв'язку з викладеним позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн., але не менше 30 % прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.12.2014 рокузазначені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2були задоволені частково.

Суд вирішив:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10.11.2014 року і до закінчення навчання ОСОБА_4, але не більш як до досягнення нею 23 років;

-відмовити ОСОБА_3 в задоволенні решти позовних вимог;

-допустити негайне виконання рішення в межах стягнення платежу за один місяць;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2звернувся до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою першого курсу, денної форми навчання, Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (а.с.5-7, 10).

Відповідно до частини 1 статті 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно із ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у

твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, однією із обов'язкових умов надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є можливість надання ними дітям матеріальної допомоги.

Разом із тим встановлено, що на теперішній час у відповідача є інша сім'я та двоє малолітніх дітей, які знаходяться на його утриманні (а.с.82-84).

Крім того, із довідки з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів вбачається, що ОСОБА_2 доходів не мав (а.с.85).

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір

продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Жодних доказів того, що відповідач їздить на заробітки за кордон та того, що ОСОБА_2 отримує дохід, більший, ніж прожитковий мінімум, позивач суду не надала. Сам відповідач такі твердження ОСОБА_3 не підтвердив.

При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 на цей час не має можливості надавати своїй повнолітній дочці ОСОБА_4 матеріальну допомогу.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проживає та зареєстрована у гуртожитку АДРЕСА_1 тобто мешкає окремо від позивачки (а.с.1).

Згідно із ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину ОСОБА_4 у зв'язку з продовженням навчання звернулась мати останньої - ОСОБА_3 (а.с.1-3). Сама ОСОБА_4 з таким позовом до суду не зверталася.

На зазаначене суд першої інстанції уваги не звернув та, на думку колегії суддів апеляційного суду Луганської області, дійшов необгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у зв'язку з продовженням навчання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, згідно із п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.2-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.12.2014 рокускасувати, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у зв'язку з продовженням навчання дочки - ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 грудня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: