Постанова № 46615, 04.07.2006, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.07.06 № 5/199/06-АП

суддя Проскуряков К.В.

За позовом ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, 69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 8

До відповідача Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 2 125 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Секретар Горохов І.С.

Представники:

Від позивача - Крошка В.В., предст. довір., № 16909/10-121 від 02.12.2006р.

Від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

06.06.2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 2 125 грн.

06.06.2006р. ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 04.07.2006р. У судовому засіданні від 04.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує посилаючись на п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” просить стягнути суму податкового боргу, яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати єдиного податку на додану вартість за 11 місяців 2004р. та складає -2 125 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав про причини неявки суду не повідомив.

Справа розглядається на підставі ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд, -

Встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_1, зареєстрований відділом реєстрації та єдиного реєстру Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради ІНФОРМАЦІЯ_1 за № НОМЕР_1.

Станом на 27.02.2006р. відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 2 125 грн.

Сума податкового боргу виникла внаслідок наступного: відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.1999р., відповідач запропонував перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2004р., у зв'язку з чим подав до ДПІ відповідну заяву від 19.12.2003р. якої визначив вид діяльності “ремонт та обслуговування” за ставкою єдиного податку у розмірі 185 грн., яка затверджена рішенням Запорізької міської ради 01.02.2006р. і діяла до 09.05.2004р. (185 грн. х 5 місяців = 925 грн.).

Рішенням Запорізької міської ради № 23 ставка по послугам з “ремонт та обслуговування приміщення” змінилась на 200 грн. (200 грн. -6 місяців = 1200 грн.). Загальна сума податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб складає 2 125 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем приймались заходи, передбачені ст. ст. 6, 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме, були направлені перша № НОМЕР_2 та друга № НОМЕР_3 податкові вимоги, які були повернуті поштою у зв'язку з відсутністю відповідача за адресою реєстрації. Позивачем складено акт № НОМЕР_4 про неможливість вручення податкової вимоги № НОМЕР_3 і розміщується на дошці податкових оголошень.

25.06.2004р. керівником ДПІ на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення № НОМЕР_5 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

На день вирішення спору в суді податковий борг відповідачем не сплачено.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню. з наступних підстав.

Статтею 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно із ст.. 4 вказаного Указу Президента України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

19.12.2003р. подав заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з січня 2004р., вид діяльності визначено “ремонт та обслуговування приміщень” за ставкою до 09.05.2004р. -ставка єдиного податку 185 грн. згідно рішення Запорізької міської ради -01.02.2000р., а з 09.05.2004р. -ставка єдиного податку 200 грн., згідно рішення Запорізької міської ради № 23 від 09.05.2004р.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Вказаним Указом Президента України також визначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251 передбачено обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно облікової картки платника станом на 28.02.2006р. за приватний підприємцем ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб -2 125 грн. Відповідачем підписано двосторонній акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 27.02.2006р. в якому визначено, що за ним обліковується податкова заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у вказаній сумі в обліковій картці платника.

Згідно із ст. 5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 5.4.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 6 Закону України 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На адресу відповідача були направлені перша № НОМЕР_2 та друга № НОМЕР_3 податкові вимоги, однак, не були отримані відповідачем та повернуті поштою у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Позивачем складено акт № НОМЕР_4 про неможливість вручення податкової вимоги № НОМЕР_3 і розміщується на дошці податкових оголошень.

П. п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181 передбачено, що перша податкова вимога надсилається - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

друга податкова вимога надсилається - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Надіслані відповідачу вимоги ним не виконані, заборгованість перед бюджетом не погашена. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис № НОМЕР_6.

25.06.2004р. начальником ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення № НОМЕР_5 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення активів відповідача.

Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, зокрема п. 3.1.1 зазначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України 2181, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

На день вирішення спору в суді заборгованість відповідачем до державного бюджету не сплачена та становить - 2 125 грн.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Документально відповідачем не підтверджені будь-які судові витрати понесені ним під час вирішення спору, а тому відсутні підстави для компенсації витрат відповідача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, ІНФОРМАЦІЯ_1р. н.) в доход Державного бюджету України (р/р 34214379600004, код платежу 16050200, отримувач Місцевий бюджет Заводського району м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 26014146, банк -УДК у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 2 125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн. Видати виконавчий документ.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 186 КАС України Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України 07.07.2006р.