Постанова № 46607843, 07.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа № 920/1802/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

від кредиторів - не з'явились,

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" (вх.№3445 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 25.05.2015р. у справі №920/1802/13,

за заявою голови ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" Іваненко Наталії Олександрівни,

до боржника Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод",

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Кредитор ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Сумської області з заявою (вх.№ 4648 від 17.04.2015р.), в якій просила зобов'язати ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" Іваненко Н.О. виключити матеріальні цінності, які перебували на обліку в музеї підприємства, з ліквідаційної маси та безоплатно передати до Музейного фонду України.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.05.2015р. у справі №920/1802/13 (суддя Костенко Л.А.) заяву кредитора ОСОБА_3 у справі №920/1802/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" - залишено без розгляду. Зобов'язано ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" Іваненко Н.О. при формуванні ліквідаційної маси банкрута Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" та продажу майна врахувати положення Закону України "Про музеї та музейну справу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2000р. №1147 "Про затвердження положення про Музейний фонд України".

Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд зазначає, що оскільки кредитор ОСОБА_3 не виконала вимоги ухвали господарського суду Сумської області від 14.05.2015р. щодо подання до господарського суду доказів в обґрунтування своєї заяви, тому заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Сумський фарфоровий завод" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 25.05.2015р. у справі №920/1802/13 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 б/н від 17.04.2015р. щодо виключення матеріальних цінностей, які перебували на обліку в музеї підприємства, з ліквідаційної маси та безоплатного передання до Музейного фонду України.

На думку апелянта, оскільки кредитором ОСОБА_3 не доведено обставин, на яких ґрунтується заява про виключення частини майна із ліквідаційної маси на підставі недоведеності обставин, на яких вона ґрунтується, таким чином, місцевий господарський суд при дослідженні всіх матеріалів справи повинен був дійти висновку про відмову в задоволенні поданої кредитором заяви від 17.04.2015р.

При цьому, положення п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню, оскільки суд не витребував від заявника - ОСОБА_3 документів, які необхідні для вирішення спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі № 920/1802/13 апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря другої судової плати Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду справи №920/1802/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Пуль О.А.

Публічним акціонерним товариством "Сумський фарфоровий завод" подано клопотання про проведення судового засідання без участі його представника, в якому боржник підтримує апеляційні вимоги в повному обсязі (вх. № 10228 від 06.07.2015р.).

В судове засідання господарського суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, апелянт та інші кредитори належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать відмітка штемпелю на зворотному боці останнього аркуша ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р., проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2013р. порушено провадження у справі № 920/1802/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод", відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 26.11.2013р. боржник ПАТ "Сумський фарфоровий завод" визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Іваненко Н.О.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 26.02.2015р. затверджений реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги наступних кредиторів:

- грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах у розмірі -- 262857, 95 грн. (1 черга) - 121677, 08 грн. (2 черга);

- грошові вимоги ДПІ в м. Сумах у розмірі 323129, 89 грн. (6 черга) 111351, 84 грн. ( 2 черга);

- грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 1147, 00 судовий збір (1 черга) 4530, 00 грн. (4 черга);

- грошові вимоги КП "Міськводоканал" у розмірі 1218, 00 грн. судовий збір (1 черга) 141042, 96 грн. (4 черга)

- грошові вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" у розмірі 1 147,00 грн. судовий збір (1 черга) 2178681, 97 грн. (4 черга) 48408, 13 грн. (6 черга);

- грошові вимоги Сумський міський центр зайнятості у розмірі 26,46 грн. (6 черга);

- грошові вимоги ПАТ "Сумиобленерго" у розмірі 1218, 00 грн. судовий збір ( 1 черга) 852343, 68 грн. (4 черга); 83844, 68 грн. (6 черга);

- грошові вимоги ФОП ОСОБА_4 у розмірі 1218, 00 грн. судовий збір (1 черга) 12720, 50 грн. (4 черга).

- грошові вимоги ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Суми у розмірі 956300, 43 грн. капіталізовані платежі (2 черга).

- заборгованість із виплати заробітної плати перед працівниками ПАТ "Сумський фарфоровий завод" станом на 26.11.2013р. в загальному розмірі 663215 грн. 16 коп. (1 черга);

- грошові вимоги ОСОБА_5 в розмірі 1939, 75 грн. (1 черга).

До господарського суду Сумської області від кредитора ОСОБА_3 надійшла заява (вх.№ 4648 від 17.04.2015р.), в якій вона просила суд зобов'язати ліквідатора ПАТ "Сумський фарфоровий завод" Іваненко Н.О. виключити матеріальні цінності, які перебували на обліку в музеї підприємства, з ліквідаційної маси та безоплатно передати до Музейного фонду України.

Свою заяву до суду кредитор ОСОБА_3 мотивує тим, що вона до 12.04.2013р. працювала на підприємстві ПАТ "Сумський фарфоровий завод" на посаді інженера технолога виробничого відділу з виконанням обов'язків завідуючої музеєм. Кредитор зазначає, що згідно облікових документів в музеї знаходяться цінні комплекти, набори, експонати, які не підлягають продажу. З цих підстав кредитор просить суд зобов'язати ліквідатора виключити їх з ліквідаційної маси.

Документів до заяви в підтвердження викладених обставин кредитором не додано.

Крім того, колегією суддів встановлено, що ліквідатором було подано відзив на заяву ОСОБА_3 з додаванням копій документів, що, на його думку, стосуються предмету спору, а саме: копії організаційної структури підприємства, штатних розкладів, листа-відповіді управління і туризму Сумської ОДА від 23.04.2015р. вих.№ 14/683, текст постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України" та "Про затвердження переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ, організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частки Музейного фонду України", а також інші документи.

25.05.2015р. винесено оскаржувану ухвалу, непогодження з якою стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням частини другої статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України правила статей 81 цього Кодексу можуть на загальних підставах застосовуватись у розгляді господарськими судами справ про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При цьому, відповідно до пункту 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

При цьому, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

При цьому, якщо учасник судового процесу належним чином обґрунтував неможливість подання ним матеріалів і документів та наявність їх у іншого учасника процесу (чи іншої особи, яка не бере участі у справі), господарський суд з огляду на приписи частини третьої статті 4-3 та частини першої статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребовує їх у відповідних осіб або інших підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі, а в разі їх ухилення від виконання вимог суду вживає відповідних заходів.

Якщо, незважаючи на вжиті заходи, отримання витребуваних матеріалів та/або документів не є можливим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, місцевий господарський суд в ухвалі від 14.05.2015р. у справі № 920/1802/13 зобов'язав кредитора ОСОБА_3 надати до господарського суду докази в обґрунтування своєї заяви.

Відповідно до заяви кредитора ОСОБА_3 від 27.04.2015р. всі облікові документи, а саме інвентаризаційні картки, інвентаризаційні описи по проведеній інвентаризації за кожен рік знаходяться в музеї, а технічні описи (паспорти) виробів знаходяться у виробничому відділі.

Таким чином, подана ОСОБА_3 заява містить посилання на документи, які кредитор не мав змоги подати до господарського суду першої інстанції в обґрунтування заявленого клопотання.

При цьому, місцевим господарським судом в ухвалі 14.05.2015р. у справі №920/1802/13 не визначено конкретний перелік документів, який, на його думку, має подати заявник.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Колегія суддів зазначає, що господарський суд за результатами розгляду заявлених учасниками судового процесу клопотань приймає рішення щодо задоволення або відмови в їх задоволенні з наведенням відповідних підстав.

Враховуючи підстави застосування положень ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарським суд необґрунтовано та безпідставно не розглянув заяву кредитора ОСОБА_3 про виключення частини майна із ліквідаційної маси за наявними матеріалами справи та залишив її без розгляду без наявності визначених ст. 81 Господарського процесуального кодексу України підстав, тим самим порушивши норми процесуального права, а також право заявника на розгляд поданого ним клопотання.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (частина друга статті 101 ГПК).

Якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви тощо, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення.

Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено статтею 103 Господарського процесуального кодексу України, яка не передбачає можливості передачі справи, на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми процесуального права, необґрунтовано та безпідставно залишив заяву кредитора ОСОБА_3 про виключення з ліквідаційної маси майна без розгляду.

За наведених підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Сумської області від 25.05.2015р. - скасуванню, а справа № 920/1802/13 відповідно до приписів статті 106 Господарського процесуального кодексу України - передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 25.05.2015р. у справі №920/180/13 скасувати. Справу № 920/1802/12 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.07.2015р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.А. Пуль