Постанова № 46607694, 08.07.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.07.2015 р. справа №908/1061/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівСкакуна О.А. , Бойченко К.І. за участю представників сторін: від позивача:не з"явився, від відповідача:не з"явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини -Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від24.03.2015 року по справі№908/1061/15-г за позовомПублічного акціонерного товариства "Український графіт", м. ЗапоріжжядоТовариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької областіпростягнення 1536129, 79 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області (суддя Мірошниченко М.В.) рішенням від 24.03.2015р. частково задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український графіт», м.Запоріжжя (далі - ПАТ «Український графіт») та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» (далі - ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод») 63 754,42 грн. основного боргу, 16 471,66 грн. неустойки, 18 411, 47 грн. втрат від інфляції, 2 061, 17 грн. 3% річних та 2 003,90 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. по справі №908/1061/15-г просить скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не враховано наданий ним контррозрахунок пені. Крім того, апелянт вважає, що строк оплати товару за спірним договором ще не настав, оскільки позивач поставив не весь узгоджений товар, передбачений у специфікаціях №1 та №2 до договору. А тому стягнення з відповідача боргу, 3% річних та інфляції є необґрунтованим.

В судовому засіданні 30.06.2015р. представник позивача зазначив, що рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. по справі №908/1061/15-г вважає законним та обґрунтованим, тому просить залиши його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, а також беручи до уваги встановлений ст.102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду, судова колегія апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2013р. між ПАТ «Український графіт» (Постачальник) та ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» (Покупець) було укладено договір № 160/13ДрМЗ/804/31312/15 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені даним Договором строки Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього узгоджену суму (п.1.1 Договору).

Кількість, ціна та асортимент Товару визначається у Специфікаціях, які є складовими і невід'ємними частинами Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору Постачальник зобов'язується разом з Товаром, що відвантажується, надати Покупцю наступні документи: рахунки-фактури на Товар; сертифікати (посвідчення) якості; накладні на Товар; сертифікат відповідності; технічний паспорт на Товар; копії залізничних накладних або відповідні товаросупровідні документи.

Згідно п. 3.4 Договору зобов'язання Постачальника з поставки партії Товару вважаються виконаними датою приймання Покупцем за відповідною накладною партії Товару та надання Постачальником Покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно п. 3.3 Договору.

Ціна Товару за одиницю і по позиціях зазначена в Специфікаціях до Договору (п. 4.1 Договору).

Протягом дії спірного договору сторонами було підписано Специфікації № 1гм-дрмз-укргр від 21.10.2013 р. на суму 121 446,00 грн. та № 2гм-дрмз-укргр від 07.02.2014 р. на суму 121 446,00 грн. (а.с. 17,19).

Пунктом 4 Специфікації № 1 та № 2 встановлено, що датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на Товар.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на виконання умов Договору позивачем 14.02.2014р. було поставлено відповідачу Товар, за який відповідач розрахувався лише частково в загальній сумі 50000,00грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Решта боргу в сумі 63 754,42 грн. залишилась несплаченою.

Крім того, позивач нарахував 16 980,71 грн. неустойки, 2 061,17 грн. 3% річних та 18 411,47 грн. інфляційних втрат.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що спірний Договір є договором поставки, за яким відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 526, 629 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачена обов'язковість виконання договору.

Господарський суд з посиланням на п. 4.3 Договору обгрунтовано визначив, що оплата за поставлену партію Товару повинна бути здійснена в термін до 01.04.2014р. Оскільки відповідач своє зобов"язання належним чином не виконав, суд першої інстанції правомірно послався на ч.2 ст. 625 ЦК України як підставу для стягнення суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, та, перевіривши розрахунок, стягнув з відповідача 3% річних в сумі 2 061, 17 грн. та втрати від інфляції в сумі 18 411, 47 грн.

Наданий відповідачем у відзиві на позовну заяву контррозрахунок неустойки не приймається до уваги апеляційним судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.2 спірного договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику неустойку в розмірі 0,1% вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідач вважає нараховану позивачем неустойку пенею та, посилаючись на ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, у наданому розрахунку обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду, зробивши перерахунок суми неустойки за період з 01.04.2014р. по 30.09.2014р. з врахуванням приписів ст. 232 ГК України та виключенням з періоду прострочення дней фактичної оплати боргу, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 16 471, 66 грн.

Доводи апелянта, що строк оплати товару за спірним договором ще не настав, оскільки позивач поставив не весь узгоджений товар, передбачений у специфікаціях №1, №2 до договору, апеляційним судом до уваги не приймаються у зв'язку з тим, що товар за спірним договором (електроди графітовані ЕГ350х1800 у комплекті з ніпелями 203Т4NP) був прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, зокрема, щодо його кількості. До того ж, до моменту виникнення спору відповідач частково оплатив поставлений йому товар у сумі 50000,00 грн. без заперечень.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. у справі №908/1061/15-г підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. по справі №908/1061/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: О.А. Скакун

К.І. Бойченко

Надруковано 5 прим.