Постанова № 46607677, 08.07.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.07.2015 справа №908/1206/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання Кододова О.В. Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О. Максіменко Г.П.за участю представників сторін: від позивача:Шеремет З.В. (за довіреністю)від відповідача:Не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Запорізької міської радина рішення господарського судуЗапорізької області від02.04.2015 року (повний текст складений та підписаний 09.04.2015року)по справі№ 908/1206/14 (суддя: Попова І.А.)за позовомЗапорізької міської радидо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «НафтоГаз пром Плюс» м. Запоріжжяпро Про внесення змін до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В: Запорізька міська рада звернулася до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства зоб меженною відповідальністю «НафтоГазпром Плюс» про внесення змін до договору оренди землі, а саме: « Змінити п. 5 договору оренди землі від 24.02.2005 за № 040526100104, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НафтоГаз пром Плюс» щодо земельної ділянки площею 0,0830га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 3а для розташування газозаправної станції, виклавши його в такій редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 026 046грн.00коп.(один мільйон двадцять шість тисяч сорок шість грн..00коп.) в цінах 2013року»; « Змінити п. 9 договору оренди землі від 24.02.2005 за № 040526100104, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НафтоГаз пром Плюс» щодо земельної ділянки площею 0,0830га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 3а для розташування газозаправної станції, виклавши його в такій редакції: «п.9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 61 562грн.76коп.(шістдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дві гривні 76коп.) що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік і цінах 2013року».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02 квітня 2015року (повний текст рішення складений та підписаний 09.04.2015року) у справі 908/1206/14 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач (орендар) по закінченню строку дії договору оренди відмовився від користування земельною ділянкою площею 0,0830га. та 14.11.2014року звернувся до позивача із повідомленням ( лист №34 від14.11.2014року) про намір отримати в користування земельну ділянку площею 0,0443га. Суд дійшов висновку, що відповідно до приписів ст.ст. 31, 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі з 24.02.2015року є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, внаслідок чого відсутні підстави для внесення змін до договору строк дії якого припинився. Суд першої інстанції зазначає, що додані відповідачем матеріали свідчать про те, що він ініціював процедуру укладення договору оренди землі на інших умовах. На думку суду факт неповернення земельної ділянки відповідачем за актом приймання - передачі свідчить тільки про невиконання орендарем свого обов'язку та факт внесення останнім орендної плати за користування землею не є підставою вважати поновленим договір оренди від 24.02.2005р. на той самий строк і на тих саме умовах.

Позивач - Запорізька міська рада не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення від 02.04.2015року. Апелянт у скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме винесення судом ухвали від 02.06.2014року про зупинення провадження по справі до вирішення справи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Крім того апелянт вважає, що судом першої інстанції порушені норми податкового законодавства, яким встановлена обов'язковість приведення у відповідність чинного податкового законодавства України договорів оренди земельних ділянок. На думку апелянта, рішення у справі прийняте з порушенням норм чинного земельного законодавства України, а саме: ст.ст. 93, 120 Земельного кодексу України, статей 21,33,34 Закону України «Про оренду землі», що призвело до неправильних висновків суду щодо підстав внесення орендної плати відповідачем до бюджету міста, а також порушення прав територіальної громади міста Запоріжжя. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано розмір ділянки за яку орендар сплачує орендну плату, а також підстави внесення коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності, тобто під час розгляду справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення спору. Факт сплати відповідачем орендної плати 25.02.2015р. у розмірі 3203,30грн. та 27.03.2015року у розмірі 3203,30грн. підтверджується листом ДПІ від 31.03.2015року №2973/10/08-27-15-02. Відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою на якій розташований об'єкт нерухомості, він не надав доказів, що він припинив користуватися правами та виконувати умови договору оренди землі після 24.02.2015року. Відтак, позивач вважає, що договір оренди землі є поновленим в силу приписів ст..120 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на його користь судовий у розмірі 609,00 грн.

Відповідач у судові засідання 27.05.2015р. та 08.07.2015р. не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Суд не визнавав явку сторін у судове засідання обов'язковою, відтак відповідно до ст..75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

24.02.2005 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НафтоГазпром плюс" (орендар) укладено договір №040526100104 оренди землі (надалі - договір оренди землі), за умовами п.1 якого орендодавець, на підставі рішення дев'ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради за №15 від 24.11.2004 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - для розташування автомобільної газозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 3а (а.с. 11-16).

Даний договір оренди землі був зареєстрований 24.02.2005 р. у Запорізькій регіональній філії "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №040526100104 (а.с. 17).

Згідно з п. п. 2,3, 5 договору оренди площа земельної ділянки складає 0,0830га., на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: автомобільна автозаправна станція, грошова оцінка земельної ділянки становить 204951,90 грн. Пункт 9 договору передбачає, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2049,52грн. за календарний рік в цінах 2004 року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції п.10 договору. Даний договір укладено на 10 років (п. 8. договору) до 24.02.2015року.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується Актом прийому - передачі земельної ділянки від 24.02.2005 р. Кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:03:038:0039 (а.с.18).

Додатковими угодами від 15.12.2008 р., 021.12.2009 р. та 04.03.2010 р. до договору оренди землі було змінено розмір орендної плати та нормативно грошова оцінка земельної ділянки (а.с.50-55).

Позивач звернувся до відповідача із пропозицією від 28.08.2013року № 01/02-32/02612 (а.с.19-21) про внесення змін до договору оренди на підставі рішення Запорізької міської ради номер 37 від 26.06.2012 року (а.с.23) шляхом викладення п.9 Договору наступним чином : Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 61562грн.76 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013року. До пропозиції доданий додатковий договір підписаний та скріплений печаткою з боку позивача та Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена, на 01 січня 2013року (а.с.58). Зазначена пропозиція отримана уповноваженим представником відповідача 11.09.2013року про що свідчить поштове повідомлення (а.с.22) та копії документів, які надані відповідачем до матеріалів справи.

Відповідач направив на адресу позивача заперечення щодо зміни оцінки землі та ставки орендної плати лист номер 86 від 27.09.2013року (а.с. 59) у якому зазначив, що газових автомобілів 2 відсотка від загальної кількості автомобілів, тому на думку відповідача неможливо урівнювати бензинові та газові заправки та встановлювати загальний коефіцієнт 6.

Крім того, відповідач направив на адресу позивача пропозицію №34 від 14.11.2014року у якій зазначив, що після припинення орендних правовідносин щодо земельної ділянки площею 0, 0830га він бажає отримати в користування земельну ділянку загальною площею 0,0443 га ( для виробничих потреб). До зазначеного листа додані наступні документи: додатковий договір до договору оренди землі на наступний період; план перенесення меж земельної ділянки в натуру; розрахунок розміру орендної плати з поясненнями (а.с.112-113).

Відповідач додатково звернувся до позивача із листом №36 від 26.11.2014р. у якому просив позивача розглянути його звернення та внести зміни до рішення міської ради №37 від26.06.2012року «Розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» в п.2 виключити «газозаправні автомобільні станції».

Позивач листом від 18.12.2014року №17598/02-32/08 повідомив відповідача що відсутні підстави вносити зміни до рішення ради за тих підстав, що згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014року були внесені зміни до Податкового кодексу України, так статтею 288.5 встановлено: «Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки». З огляду на вищенаведене органи місцевого самоврядування встановлюють конкретний розмір орендної плати по категоріях орендарів. Щодо зменшення розміру земельної ділянки, то позивач запропонував відповідачу у приймальні часи надати необхідні документи для розгляду цього питання.

Відповідач листом №38 від 13.12.2014р. направив на адресу Управління земельних відносин Запорізької міської ради копії документів для укладення договору на наступний період (а.с.117). Листом №39 від 26.01.2015р. (а.с.118) відповідач звернувся до керівника Департаменту архітектури та містобудування про надання рішення про зменшення земельної ділянки до листа додані додаткові документи: Копія листа Управління з питань земельних відносин №0015/02-03 від 12.01.2015р.; Схема поділу земельної ділянки по вул. Чубанова, 7. Департамент архітектури та містобудування міської ради у відповіді від 04.02.2015 №376 (а.с.119) повідомив відповідача, що для більш детального розгляду питання йому необхідно надати обгрунтовуючі матеріали, виконані суб'єктом господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідач у повідомленні від 18.02.2015р. №6 (а.с.120) «Про закінчення договору від 24.02.2005р. за №040526100104 оренди земельної ділянки» просив позивача прискорити розгляд питання надання йому у користування земельної ділянки меншого розміру (0,0443га), а ніж розмір раніш орендованої земельної ділянки (0,0830га). Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради у відповіді від 04.03.2015року №0667/02-03 (а.с.121) запропонував відповідачу надати необхідні документи, а саме: технічний паспорт бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно за вказаною адресою, позитивний лист департаменту архітектури та містобудування, необхідності обстеження земельної ділянки на місцевості головним спеціалістом відділу землеустрою.

Перевіривши матеріали справи судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі, згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно Податкового кодексу України). Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Положеннями п. 288.4 - 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із твердженням позивача про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не були враховані вимоги податкового законодавства. Однак, це не вплинуло на результат прийнятого рішення за тих підстав, що суд першої інстанції взагалі дійшов висновку про неможливість внесення змін до договору, який на його думку, припинив свою дію.

За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пп. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 від 26.06.2012 року "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку. Зазначене рішення є чинним, докази його скасування в матеріалах справи відсутні.

Положеннями п. 30 Договору сторони передбачили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони в договорі оренди землі від 24.02.2005 року погодили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а тому, враховуючи наведені норми права, суди прийшли до вірно висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у від 20.08.2013 року № 3-21гс13.

За приписами ст. 651 Цивільного України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку зазначене положення відображене у п.32 договору.

Відтак нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010 року у справі № 2-1/10068-2008.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Положеннями п. п. 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України закріплено, що в разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, як законодавством України так і самим Договором передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати, а тому позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач наполягав на внесенні змін до договору оренди землі шляхом викладення п.9 Договору наступним чином : «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 61562грн.76 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013року» та паправив на одресу відповідача додатковий договір.

Відповідач повідомляв позивача про сплив терміну дії договору оренди земельної ділянки та вимагав укладення нового договору оренди земельної ділянки меншого розміру ( 0,0443га), а ніж розмір раніш орендованої земельної ділянки (0,0830га).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до приписів ст.ст. 31, 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі з 24.02.2015року є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, внаслідок чого відсутні підстави для внесення змін до договору строк дії якого припинився.

З даним висновком суду колегія суддів не погоджується за тих підстав, що відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той саме строк і на тих саме умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Така правова позиція викладена у п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від17.05.2011року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Матеріали справи не містять повідомлень відповідача щодо його наміру повернути земельну ділянку позивачу, він тільки заперечує проти розміру земельної ділянки . Відповідачем на час розгляду справи земельну ділянку не повернуто. Відповідно до п.8 договору термін дії договору сплинув 24.02.2015року, натомість відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою: 25.02.2015р. у розмірі 3203,30грн., 27.03.2015р. у розмірі 3203,30грн. про що свідчить лист Держаної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя від 31.03.2015р. №2973/10/08-27-15-02(а.с.98).

Крім того у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач протягом місяця після закінчення строку дії договору заперечував у поновленні договору оренди землі та направляв на адресу відповідача листа - повідомлення орендодавця про таке заперечення.

Твердження суду першої інстанції про те, що договір оренди припинив свою дію та відповідач ініціював укладення договору оренди на інших умовах колегією суддів не приймається за тих підстав, що як вбачається із матеріалів справи відповідач навпаки просив позивача внести зміни до діючого договору оренди землі про що свідчить його повідомлення направлене на адресу позивача №34 від 14.11.2014року (а.с.111) у якому він зазначає, що заперечує проти поновлення договору оренди на тих самих умовах у розмірі 0,0830га та бажає отримати земельну ділянку площею 0,0443га. Відповідач самостійно робить опис меж земельної ділянки загальною площею 0,0443га (а.с.112), визначає розмір орендної плати за земельну ділянку (а.с.112 зворотна сторона) при цьому застосовує коефіцієнт 6 на якому фактично наполягає позивач. У поясненнях до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку (а.с.113) відповідач просить внести зміни до наступної редакції договору оренди землі, а саме: внести зміни у п.2 договору редакції 2005р. змінивши розмір площі з 0,0830га на 0,0443га.; у п.3 фразу «відсутні» змінити на «майстерня»; п.9 договору викладений в редакції « Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 32852грн.88коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013. Відповідач зазначає, що інші умови не передбачені даним листом залишаються незмінними в редакції 2005р.

З наведеного вбачається, що відповідач фактично згодний із встановленням коефіцієнту для розрахунку розміру орендної плати що складає шестикратний розмір земельного податку та між сторонами існує спір щодо розміру площі земельної ділянки, яка підлягає передачі в оренду в рамках діючого договору оренди 2005року. Відповідач не скористувався своїм правом підписати направлений на його адресу проект Додаткового договору (а.с.58) з протоколом розбіжностей щодо розміру земельної ділянки яку він хоче займати та не позбавлений права захищати свої інтереси щодо зміни розміру земельної ділянки у судовому порядку.

З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди земельної ділянки є продовженим в силу ст.33 Закону України «Про оренду землі» і тому правомірні вимоги позивача про внесення змін до його редакції. Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а вимоги позивача підлягають задоволенню повністю в частині внесення змін до діючого договору в редакції позивача : « Змінити п. 5 договору оренди землі від 24.02.2005р. за № 040526100104, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НафтоГазпром Плюс» щодо земельної ділянки площею 0,0830га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 3а для розташування газозаправної станції, виклавши його в такій редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 026 046грн.00коп.(один мільйон двадцять шість тисяч сорок шість грн..00коп.) в цінах 2013року»;

« Змінити п. 9 договору оренди землі від 24.02.2005 за № 040526100104, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НафтоГазпром Плюс» щодо земельної ділянки площею 0,0830га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 3а для розташування газозаправної станції, виклавши його в такій редакції: «п.9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 61 562грн.76коп. (шістдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дві гривні 76коп.) що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік і цінах 2013року».

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо подання позову та апеляційної скарги покласти на відповідача.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме винесення судом ухвали від 02.06.2014року про зупинення провадження по справі до вирішення справи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, за тих підстав, що зазначена ухвала є окремим процесуальним документом який позивач мав право оскаржити в установленому ГПК України порядку. Винесення ухвали про зупинення провадження у справі ніяким чином не впливає на результати прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 року (повний текст складений та підписаний 09.04.2015року) задовольнити повністю.

Скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 року (повний текст складений та підписаний 09.04.2015року) повністю. Прийняти нове рішення позовні вимоги Запорізької міської ради до Товариства зоб меженною відповідальністю «НафтоГаз пром Плюс» про внесення змін до договору оренди землі задовольнити.

Внести зміни до договору оренди землі, а саме: « Змінити п. 5 договору оренди землі від 24.02.2005 за № 040526100104, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НафтоГазпром Плюс» щодо земельної ділянки площею 0,0830га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 3а для розташування газозаправної станції, виклавши його в такій редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 026 046грн.00коп.(один мільйон двадцять шість тисяч сорок шість грн..00коп.) в цінах 2013року»; « Змінити п. 9 договору оренди землі від 24.02.2005 за № 040526100104, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НафтоГазпром Плюс» щодо земельної ділянки площею 0,0830га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 3а для розташування газозаправної станції, виклавши його в такій редакції: «п.9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 61 562грн.76коп.(шістдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дві гривні 76коп.) що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік і цінах 2013року».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НафтоГазпром Плюс» (69068 м.Запоріжжя, вул. Іванова буд.32, код ЄДРПОУ 31539791, п/р. 26000010316149 в ПАТ "ВТБ БАНК" МФО 321767) на користь Запорізької місцевої ради (69105м.Запоріжжя, пр. Леніна буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, отримувач Виконавчий комітет код ЄДРПОУ 02140892, рахунок платника 35419001034816 в ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1218,00грн.та за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00грн.

Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В. Кододова

Судді: О.Л. Агапов

Н.О. Мартюхіна

Надруковано примірників:

1 - позивачу;1 - відповідачe;1 - у справу;1 - ГСЗО;1 - ДАГС