Рішення № 46606018, 09.07.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 рокуСправа № 912/1471/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1471/15

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, м. Кіровоград

про стягнення 72 112,35 грн.

Представники сторін:

від позивача - Кушнір Д.М., довіреність № 185/07 від 25.12.14;

від відповідача - Полонець О.А., довіреність № 2091 від 08.08.14;

від відповідача - Ярова С.Л., довіреність № 869 від 22.06.15.

В судовому засіданні 18.06.2015 оголошувалась перерва до 24.06.2015; в судовому засіданні 24.06.2015 оголошувалась перерва до 03.07.2015; в судовому засіданні 03.07.2015 оголошувалась перерва до 09.07.2015.

В судовому засіданні 09.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда заборгованості в сумі 19 884,94 грн., з яких: 8 871,29 грн. пені, 4 709.95 грн. - 3% річних, 6 303, 70 грн. збитків від інфляції, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2015 порушено провадження у справі № 912/1471/15 за даним позовом.

В судовому засіданні 18.06.2015 публічним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, подано заяву № 2221/46 від 18.06.2015 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда заборгованість в сумі 73 213,75 грн., з яких: 6 833,42 грн. пені, 4 677,03 грн. - 3% річних, 61 703,30 грн. збитків від інфляції, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору (а.с. 88-89).

Заявою від 09.07.2015 позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку зі здійсненим перерахунком сум пені, інфляції та річних, та просить стягнути з відповідача 6 833,42 грн. пені, 4 677,03 грн. - 3% річних, 60 601,90 грн. збитків від інфляції, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору (а.с.115).

За приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. За наведеною нормою під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Оскільки згідно з частиною третьою ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, то у разі прийняття судом зміни кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи наведене та оскільки за ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та вирішує спір у даній справі виходячи з нової ціни позову, вказаної позивачем у заяві від 09.07.2015.

Позивач в судовому засіданні 09.07.2015 позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення, підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 09.07.2015 надав суду відзив № 1000 від 03.07.2015, відповідно до змісту якого КЕВ м. Кіровограда повідомляє про те, що затримка оплати за спожиту електроенергію сталась у зв'язку з несвоєчасним виділенням коштів із державного бюджету.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2006 між відкритим акціонерним товариство "Кіровоградобленерго" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" відповідно до п. 1.1 статуту ПАТ "Кіровоградобленерго"), в особі його структурного підрозділу Кіровоградський міський район електричних мереж (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда (Споживач) укладено договір №93К про постачання електричної енергії (надалі по тексту - Договір № 93К від 10.02.2006), за умовами якого Постачальник зобов'язався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною потужністю 191 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точок продажу визначені в п. 6, 7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.

У пункті 2.3.3 договору сторони узгодили, що споживач повинен оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків до договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до додатку № 1 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 28 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжними дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про використану електричну енергію" за показами розрахункових засобів обліку в точках обліку, перелік яких надано в п. 7 додатку до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Споживач самостійно на протязі 10 операційних днів після дати отримання рахунку має здійснювати остаточний розрахунок за активну електричну енергію, фактично спожиту протягом розрахункового періоду, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за протоколами порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами договору (п. 8 Додатку № 1 до Договору № 93К від 10.02.2006).

Договір набрав чинності з дня підписання і укладається на строк до 31.12.2006. Сторони узгодили умову про те, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

У даному випадку зазначений договір вважається продовженим на наступні календарні роки.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно вимог ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (надалі - Правила користування електричною енергією, Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442.

Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду спору судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг по поставці електричної енергії у період з квітня 2012 по березень 2015 включно на загальну суму 4 357 252,73 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 11.04.2012 по 31.03.2015 (а.с. 64).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується актами про використану електричну енергію з квітня 2012 по березень 2015 (а.с 18-35).

Для оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії позивачем щомісячно виставлялись рахунки з квітня по березень 2015, із зазначенням сум, належних до оплати, та строків їх оплати ( а.с.36-43).

Дані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання, розміщенні на самих рахунках.

Викладене також підтверджується платіжними документами за період квітень 2012 - березень 2015 (а.с. 44-63), що не заперечено відповідачем.

Однак, як зазначає позивач, розрахунок за спожиту електроенергію проводився відповідачем з порушенням строків оплати та не в повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач оплату за отриманий товар (спожиту електричну енергію) проводив із порушенням строків, встановлених умовами договорів, та не у повному обсязі, чим порушив п. 2.3.3 Договору та п. 8 Додатку № 1 до договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 6 833,42 грн. за період з 01.04.2014 по 23.03.2015.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 4.2.1 договору № 93К від 10.02.2006 передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,8 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 6 833,42 грн. (а.с. 90) за загальний період з 11.04.2014 по 23.03.2015 з урахуванням оплат та норм ст.ст. 253, 254, 258 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначено період для нарахування пені, про що не заперечується відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 6 833,42 грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем також 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

При цьому стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем строків оплати вартості електричної енергії, отриманої в період з квітня 2012 по березень 2015 є правомірним нарахування позивачем 3% річних за період прострочення з 02.04.2012 по 23.03.2015 в загальному розмірі 4 677,03 грн. (а.с. 91) та інфляційних за період з квітня 2012 по квітень 2015 в загальному розмірі 60 601,90 грн. (а.с. 112-114).

Розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, які надано позивачем, відповідачем не заперечено.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 833,42 грн. пені, 4 677,03 грн. 3% річних та 60 601,90 грн. збитків від інфляції, згідно наведених позивачем розрахунків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відсутність вини, про що повідомлено у відзиві, відповідач належними доказами не підтверджує. Крім того, за положеннями ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Повідомлена відповідачем переплата в розмірі 6 003,34 грн. врахована позивачем під час розрахунку заборгованості.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (25006, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, ідентифікаційний код 08541051) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж (25001, м. Кіровоград, вул. В. Перспективна, 78, ідентифікаційний код 23226362), 72 112,35 грн., з яких: 6 833,42 грн. пені, 4 677,03 грн. 3% річних та 60 601,90 грн. інфляційних втрат, а також 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.07.2015.

Суддя В.В.Тимошевська