Рішення № 46592783, 13.07.2015, Оболонський районний суд міста Києва

13.07.2015 Справа № 756/8733/15-ц

унікальний №756/8733/15-ц

провадження № 2/756/4437/15

УХВАЛА

13 липня 2015 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Маринченко М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва, Прокуратури Оболонського району м. Києва про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить звільнити нерухоме майно з-під арешту, накладеного на підставі постанов старшого слідчого слідчого відділу Прокуратури м. Києва Плахотніка В.В. від 16 травня 2011 року, від 17 травня 2011 року, від 13 вересня 2011 року, а також на підставі постанови заступника прокурора Оболонського району м.Києва Сисоєва Д.О. від 30 травня 2011 року по кримінальній справі № 55-3532.

З матеріалів позову вбачається, що постановами старшого слідчого слідчого відділу Прокуратури м. Києва Плахотніка В.В. від 16 травня 2011 року, від 17 травня 2011 року, від 13 вересня 2011 року, а також на підставі постанови, винесеної заступником прокурора Оболонського району м.Києва Сисоєвим Д.О. від 30 травня 2011 року по кримінальній справі № 55-3532 накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_4

23 січня 2014 року старший прокурор відділу процесуального керівництва кримінальних проваджень Прокуратури м. Києва Перелигін О.С. виніс постанову про виділення матеріалів досудового розслідування, в якій зазначено, що другим слідчим відділом Прокуратури м. Києва проводиться розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 27 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012110000000358 за матеріалами кримінальної справи № 55-3532 по обвинуваченню колишнього голови правління ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказаною постановою матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 направлено до Генеральної прокуратури України для вирішення питання щодо спрямування їх до правоохоронних органів Республіки Молдова у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 21 грудня 2011 року затриманий правоохоронними органами Республіки Молдова та є громадянином Республіки Молдова у зв'язку з чим його видача для притягнення до кримінальної відповідальності на території України неможлива.

З листа Прокуратури м. Києва вбачається, що 23 січня 2014 року матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень через Генеральну прокуратуру України скеровано правоохоронним органам Республіки Молдова для проведення подальшого досудового розслідування.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майна, в тому числі й того, на яке вищезазначеними постановами накладено арешт. Деяке майно, на яке накладено арешт, визнано особистою приватною власністю позивача.

Посилаючись на те, що накладений на належне їй на праві власності майно арешт обмежує її право власності, позивач просить звільнити майно з-під арешту.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень КПК України, який набрав чинності у листопаді 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 КПК України в редакції 1960 року забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого коли у застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Позивачем порушується питання про скасування арешту майна, який накладено у кримінальному провадженні, яке на даний час розслідується правоохоронними органами Республіки Молдова.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що питання про скасування накладеного арешту має вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва, Прокуратури Оболонського району м. Києва про звільнення майна з-під арешту.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги на ухвалу суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко