Рішення № 46585540, 08.07.2015, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/575/15-ц

провадження 2/0285/385/15

08.07.2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуюча суддя Заполовська Тетяна Григорівна

за секретаря Сарган О.А.,

за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.02.2015 року звернувся до суду з цим позовом та просив постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 204853,55 грн., що в еквіваленті становить 13000 доларів США та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що у квітні 2012 року з відповідачем він домовився, що він придбає для нього за кордоном автомобіль та привезе його на територію України. В с. Ярунь в присутності свідків позивач передав відповідачу гроші в сумі 13000 доларів США. З того часу пройшло два роки, а питання з автомобілем не вирішено до цього часу. В добровільному порядку ОСОБА_3 кошти повернути відмовляється. Маючи на руках лише розписку позивач звертався до міліції, однак отримав висновок, в якому йому рекомендовано звернутись до суду. Тому просить стягнути гривневий еквівалент заборгованої суми.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та у звязку з ростом курсу долару США по відношенню до гривні просив стягнути гривневий еквівалент 13000 доларів США за курсом НБУ станом на 03.06.2015 року у розмірі 21,070818 грн. за 1 долар у сумі 273920,69 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 09.04.2015 року позов не визнав. Повідомив, що дійсно в с. Ярунь отримав від ОСОБА_1 13000 доларів США і зобовязався пригнати йому з Польщі автомобіль ОСОБА_5. В Польщі вказану суму на придбання автомобіля він передав ОСОБА_4 Це підтверджує письмова розписка останнього. При перетині кордону автомобіль був затриманий.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що при ньому ОСОБА_3 передав гроші в розмірі 13000 доларів США ОСОБА_4 Він привіз ОСОБА_3 у Варшаву та отримав за це обіцяну винагороду.

В судовому засіданні 08.07.2015 року позивач уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибув. Просив відкласти розгляд справи, оскільки продовжує лікування. Долучив копію консультативного висновку спеціаліста.

Залучений до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4 в судове засідання не прибув також. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 повторно не прибув в судове засідання, не надав доказів про неможливість приймати участь у судовому засіданні за станом здоровя. Також суд звертає увагу на той факт, що інтереси відповідача представляє адвокат ОСОБА_7

Оскільки судом не встановлено поважних причин неявки відповідача ОСОБА_3, а неявка представника та неповідомлення ним причини неявки не є перешкодою для розгляду справи, тому з метою недопущення затягування строків судового розгляду суд вважає за необхідне розглянути справу по суті на підставі наявних доказів по справі.

Доповівши зміст заявлених вимог, заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідка, дослідивши письмові докази по справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.

У квітні 2012 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 в с. Ярунь Новоград-Волинського району 13000 доларів США для купівлі в Польщі автомобіля ОСОБА_5 Спринтер, близько 2007 року випуску.

На кордоні між Польщею та Україною автомобіль ОСОБА_5 Спринтер 315 СDI 01.05.2012 року на прикордонному дорожньому переході в Дорохуську було затримано та забезпечено в процесі як речовий доказ.

11.08.2012 року ОСОБА_3 власноручно написав розписку, що він 29.04.2012 року в с. Ярунь Новоград-Волинського району отримав гроші в сумі 13000 доларів США від ОСОБА_1, які 30.04.2012 року в Польщі передав ОСОБА_4 на покупку автомобіля ОСОБА_5 Спрінтер 315, 2007 року випуску (а.с. 56).

Вказані факти підтверджуються оригіналом розписки ОСОБА_3 від 11.08.2012 року, поясненнями позивача в позовній заяві та запереченнями відповідача, який в судовому засіданні не заперечував того факту, що отримав вказану суму коштів від ОСОБА_1 в присутності свідка ОСОБА_8.

Також ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до нього з вимогою повернути кошти.

Крім того, у вересні 2013 року ОСОБА_1 звертався до міліції з приводу того, що ОСОБА_3 не повертає йому кошти в сумі 13000 доларів на що 10.10.2013 року отримав висновок, що в ситуації вбачаються спірні цивільно-правові відносини і для їх вирішення необхідно звертатись до суду (а.с. 12-14).

Стаття 1046 ЦК України визначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просить стягнути з відповідача гривневий еквівалент суми боргу 13 000 доларів США за офіційним курсом НБУ у розмірі 21,070818 грн. за 1 долар станом на 03.06.2015 року у сумі 273 920,69 грн., що узгоджується з вимогами ст. 533 ЦК України щодо валюти виконання грошового зобовязання.

Суд приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3, що вказану суму коштів він передав ОСОБА_4, однак позивач не звертався з вимогами до ОСОБА_4, а відповідно до положень ст. 520 ЦК України боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, тому вони не впливають на вирішення зазначеної справи.

Відтак, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 2, 69).

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 88, 208-209, 212-216, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 525-526, 533, 1046-1049 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 273 920,69 грн., що в еквіваленті становить 13 000 доларів США, отриманих на виконання зобовязання, та 2739,21 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Т.Г. Заполовська