Рішення № 46585539, 06.07.2015, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3260/14-ц

провадження 2/0285/182/15

06.07.2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря Сарган О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ :

21.08.2014 року позивач звернувся до суду та просив постановити рішення, яким стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 182968,12 доларів США (станом на 27.07.2012 року еквівалент долара до гривні за курсом 7,99 складає 1461 915 грн.).

В обґрунтування позову зазначав, що в провадженні суду знаходиться кримінальна справа № 0616/4766/12 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.4 ст.190, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст.366 КК України. 29.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 117749 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 28.02.2013 року. З метою забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (після перейменування вул. Соборності, 2). Внаслідок махінацій відповідачів предмет іпотеки без відома банку був реалізований двічі. Оскільки дії відповідачів призвели до збитків у виді неповернення виданих банком коштів і станом на 27.07.2012 року заборгованість по кредитному договору становить 182968,12 доларів США, тому «ПриватБанк» просить стягнути вказану шкоду в солідарному порядку з відповідачів.

В судовому засіданні 29.04.2015 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути лише з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4953530,92 грн. (еквівалент 314122,98 доларів США станом на 19.14.2014 року) та з ОСОБА_1 - 3342901,91 грн. (еквівалент 211987,03 доларів США станом на 19.14.2014 року).

03.07.2015 року у судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.74 ЦПК України. Заяв, заперечень щодо уточненого позову до суду не надійшло.

Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи без присутності відповідачів з постановленням заочного рішення, суд проводить розгляд справи на підставі наявних доказів по справі.

Доповівши зміст заявлених вимог, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

У провадженні Новоград-Волинського міськрайонного суду знаходилася кримінальна справа № 0616/4766/12 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.4 ст.190, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст.366 КК України.

Остаточне рішення по справі прийнято 27.05.2015 року апеляційним судом Житомирської області, який дії ОСОБА_1 кваліфікував за ч.2 ст.192 та ч.3 ст.258 КК України, дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України та відповідачі звільнені від відбування покарання у звязку з закінченням строків давності.

В мотивувальній частині рішення суду встановлено, що ОСОБА_1 використовував завідомо фіктивні офіційні документи, в тому числі рішення третейських судів, здійснив реалізацію шляхом обману заставного майна, організував фіктивне банкротство своє та ОСОБА_4 з метою неповернення отриманих у банку кредитів.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення, складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Завдану ОСОБА_1 шкоду банк розрахував у виді заборгованості за кредитним договором № ZHVPGA00290208 від 29.02.2008 року станом на 19.12.2014 року в розмірі 314122,98 доларів США, з яких заборгованість за кредитом 77470,04 доларів США, заборгованість за відсотками 25234,24 доларів США, заборгованість з комісії 860,04 доларів США, по пені 210558,66 доларів США.

Від цієї суми заборгованості позивач відняв заборгованість по кредитному договору, стягнуту рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2010 року № 2-8981/2010 у розмірі 874095,34 грн., тому з ОСОБА_1 слід стягнути 211987,03 доларів США (еквівалент 3342901,91 грн.).

Шкоду, завдану неправомірними діями ОСОБА_2, банк також обрахував у розмірі заборгованості за кредитним договором № ZHVPGA00290208 від 29.02.2008 року станом на 19.12.2014 року в розмірі 314122,98 доларів США (еквівалент 4953530,92 грн.).

Виходячи з принципу змагальності сторін цивільного судочинства (ст.ст. 10, 60 ЦПК України), кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначення способів відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди міститься в ст.22 ЦК України, де встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за майнову шкоду майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди зазначеної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) Неправомірність поведінки особи. б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - ст. 22 ЦК України). в) Прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Позивачем доведений факт неправомірних винних дій відповідачів (ухвала апеляційного суду Житомирської області від 27.05.2015 року), наявність шкоди для банку.

Однак не доведений розмір завданої шкоди та прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та шкодою.

Позивач помилково ототожнює розмір заборгованості по договору з розмірами шкоди, завданої злочином. Майнова шкода може бути у вигляді збитків чи упущеної вигоди.

Крім того, у вказаному випадку неможливо застосувати ст.1166 ЦК України, яка врегульовує позадоговірні (деліктні) зобовязання, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини діючий кредитний договір № ZHVPGA00290208 від 29.02.2008 року, тому відповідач ОСОБА_1 зобовязаний згідно норм договору повернути кошти кредиту, а також відсотки, штрафи та інші нарахування відповідно до умов договору і визнання його винним у вчиненні злочину не звільняє від обовязку виконання договірних зобовязань.

Оскільки позивачем не доведено розмір майнових збитків внаслідок злочину, тому судом не встановлено підстав для застосування положень ст.1166 ЦК України та стягнення матеріальної шкоди з винної сторони.

Також безпідставними суд вважає і посилання позивача на п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, перелідуваних у кримінальному порядку.

Позивачем не доведено, що службове підроблення ОСОБА_2 завдало шкоди банку у розмірі 4 953 530,92 грн., тобто у розмірі заборгованості по кредиту № ZHVPGA00290208 від 29.02.2008 року.

Тому у задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 88, 208-209, 212-216, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 23, 1166 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином - відмовити.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Т.Г. Заполовська