Ухвала суду № 46566493, 17.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 - 15316 /2013р. Головуючий у І інстанції Кириченко Н.О.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М.,Слюсар Т.А.

При секретарі Круглик В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства " Златобанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_1 , третя особа , Служба у справах дітей Дарницької РДА в м. Києві про примусове виселення з житлового приміщення.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ " Златобанк" 57 грн. 35 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ " Златобанк" 57 грн. 35 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволені вимог , оскільки судом порушені вимоги матеріального права.

Відповідачі та третя особа , належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися і причини неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав , викладених у ній , представника позивача Модлінського Н.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , як необґрунтованої , перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 40 Закону України " Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом встановлено , що 17 вересня 2008 року на забезпечення виконання ЗАТ " Волар" зобов'язань , що випливають з укладених між Боржником та Іпотекодержателем кредитного договору № 38/8/KL від 11.09.2008 року та додаткових угод до нього , які можуть бути укладені в майбутньому , в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 300 000 дол. США 00 центів , з кінцевим терміном повернення 10.09.2009 року , сплачувати проценти за користування кредитним коштами в валюті кредиту щомісячно, з розрахунку 17 % річних , сплати можливі неустойки у розмірах та у випадках , передбачених кредитним договором і цим Договором , а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, був укладений між ОСОБА_3 та ВАТ "Златобанк" договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно , квартира АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

З довідки ЖБК " Більшовик -8" від 16 вересня 2008 року , тобто на день укладення договору іпотеки ,випливає, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1, а ОСОБА_3 в зазначеній квартирі не зареєстрований ( а.с.12)

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено.

В рахунок погашення заборгованості на суму 4 812 491,80 грн. за кредитним договором №38/8 від 11.09.2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири , посвідченого 15.05. 2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратеком М.І. за реєстровим № 3149.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ " Златобанк" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн., а всього 1 820 грн. ( а.с. 16,17).

На підставі цього рішення Дарницьким районним судом м. Києва виданий виконавчий лист , який пред'явлений до виконання і постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження (а.с. 19,20).

Згідно довідки ЖБК " Більшовик " від 29.11.2012 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , 2003 року народження, який зареєстрований в зазначеній квартирі 30.12.2008 року, тобто після укладення договору іпотеки( а.с.21)

29 березня 2013 року АТ " Златобанк" направив ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вимогу про звільнення квартири АДРЕСА_1 протягом одного місяця( а.с.28).

ОСОБА_3, який є також законним представником ОСОБА_4 отримав зазначену вимогу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.23,25).

Направлені ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією вимоги за тією ж адресою , що і ОСОБА_3 повернулися на адресу Банку з поміткою працівника поштового зв'язку " за закінченням встановленого терміну зберігання"( а.с.28).

Проте зазначена обставина не свідчить про невиконання АТ " Златобанк" вимог закону щодо направлення відповідачці вимоги про добровільне виселення зі спірної квартири, оскільки наведені обставини свідчать про виконання позивачем вимог закону та повідомлення ОСОБА_1 в установленому законом порядку про виселення .

З акту перевірки заставленого майна від 16.09.2013 року вбачається , що відповідачі добровільно квартиру АДРЕСА_1 не звільнили. Посилання в апеляційній скарзі на те , що при виселенні відповідачів їм повинно бути надане інше жиле приміщення не заслуговують на увагу , оскільки ч.3 ст. 109 ЖК України передбачено, що при не звільненні такого жилого приміщення особами у добровільному порядку, вони підлягають примусовому виселенню на підставі рішення суду. При цьому можливість виселення не ставиться в залежність від надання їм жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до ст. 132-2 цього Кодексу, навіть у тому випадку, коли громадяни підлягають виселенню з жилих приміщень, що були придбані ними за рахунок кредиту і його повернення забезпечувалось іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 4 ст. 109 ЖК Української РСР). При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

За таких обставин , суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача і виселив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, а відтак колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити , а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: