Рішення № 465588, 05.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36

проспект Миру , 20 тел.678-853

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

27 лютого 2007 року Справа № 8/63

За позовом: Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, пр.Московський 60, м.Харків, 61005 (поштова адреса: вул.Шолуденка 3, м.Київ, 04116)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”, вул.Незалежності 63А, м.Бобровиця, 17400

про стягнення 2410277грн.42коп. за рахунок предмета іпотеки

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Грибачова М.М. –провідний юрисконсульт, довіреність від 10.01.2007

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення 2174312грн.33коп. боргу по кредиту, наданому на підставі кредитного договору №06-07/05.3 від 18.07.2005р., 220611грн.20коп. заборгованості по процентах, 12896грн.51коп. пені за прострочення сплати процентів та 2457грн.38коп. комісії, нарахованої на суму невикористаного ліміту кредитної лінії, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, визнавши за позивачем право на продаж предмета іпотеки, а також про надання банку права на отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомлено. Враховуючи, що явка в судове засідання представника відповідача обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

18 липня 2005 року між сторонами у справі укладений кредитний договір №06-07/05.3, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надати відповідачу, а відповідач зобов’язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 2500000грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі.

За умовами договору (п.п.1.2.1, 1.2.2., 1.3.1.) позивач зобов’язався здійснювати надання кредиту у термін з 18 липня 2005 року, а відповідач зобов’язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін згідно з графіком погашення заборгованості, згідно Додатку №1 до даного кредитного договору, та сплатити за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентну ставку в розмірі 17% річних та за користування кредитними коштами понад встановлений термін –в розмірі 22% річних.

Позивач у встановлений п.1.5. договору способом здійснив видачу відповідачеві кредитних траншів на суму 2500000грн. Факт надання кредиту, тобто факт виконання позивачем зобов’язань по кредитному договору, підтверджується копіями меморіальних ордерів №10 від 18.07.05р., №3 від 28.07.05р., №2 від 12.08.05р., №3 від 03.08.05р. та №12 від 25.07.05р. (а.с.28-42).

В забезпечення належного виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору між сторонами 18.07.05р. укладено договір іпотеки №06-07/05.3 Н (нежитлові приміщення), за яким відповідачем передано в іпотеку позивачу цілісний майновий комплекс: нежитлову будівлю, склад для прийому, зберігання та відпуску продукції із установкою компаундіровання бензину, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м.Бобровиця, вул.Червонопартизанська, б.79, загальною площею 357,10кв.м., а саме: допоміжний корпус, що значиться за літерою „А”, загальною площею 326,70кв.м.; електрощитова насосного блоку, що значиться за літерою „Б”, загальною площею 30,40кв.м.; резервуарний парк нафтопродуктів, що значиться за цифрою „6-32”; насосний блок, що значиться за літерою „б”; зливо-наливна залізнична естакада, що значиться за літерою „В”; майданчики зливних та автоналивних пристроїв, що значиться за цифрою „41-44”; комплекс очисних споруд дощових вод, що значиться за цифрою „36”; резервуари для зберігання протипожежного запасу води, що значиться за цифрою „35”; септики та фільтруючі колодязі господарсько-побутових стоків, що значиться за цифрою „38-39”; огорожа ділянки, що значиться за цифрою „1-5”; трубчатий колодязь, що значиться за цифрою „34”; залізничний під’їзний шлях, що значиться за цифрою „40”; комплекс для виробництва асфальту, що значиться за літерою „33”; гараж, що значиться за літерою „Г”; навіс, що значиться за літерою „Д”; трансформаторна підстанція.

18 липня 2005р. приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Янчук В.О. вищезазначений договір іпотеки був посвідчений, про що в реєстрі зроблено запис за №2026, та накладена заборона відчуження зазначеної в договорі іпотеки нежитлової будівлі до припинення договору, яка зареєстрована в реєстрі за №16.

Крім того, як вбачається з п.2.1. кредитного договору, у забезпечення виконання зобов’язань відповідача за договором позивачем прийняті майнові права на депозитний вклад Мелещука Олега Федоровича в сумі 500000грн. строком на 1 рік, розміщений в АКІБ „УкрСиббанк”, згідно Договору застави майнових прав №06-07/05.3 іт.

Кредитні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються § 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.

В силу ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1.2.2, 1.3.4. кредитного договору відповідач зобов’язувався повернути кредит у повному обсязі згідно з графіком погашення заборгованості, кінцевим терміном якого є 18 липня 2007 року, та сплачувати проценти з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти, але прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконував.

Як вбачається із графіку погашення кредитної заборгованості по кредитному договору №06-07/05.3 від 18.07.05р., що є додатком №1 до кредитного договору, відповідач зобов’язувався 18.07.06р. повернути отриману суму кредиту в повному обсязі, маючи при цьому право в подальшому отримати кредитні кошти в межах ліміту кредитної лінії. Матеріалами справи підтверджується, що за станом на 18.07.06р. відповідач кредит у термін, визначений графіком погашення, не повернув. Крім того, не сплатив 174657грн.54коп. процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.06р. по 30.06.07р.

04 липня 2006 року позивачем в порядку п.11.2. кредитного договору на адресу відповідача направлена вимога за вих.№1023 про дострокове повернення 2500000грн. боргу по кредиту та 174657грн.54коп. заборгованості по нарахованих процентах, термін повернення яких станом на 03.07.06р. настав.

Надаючи оцінку діям позивача, суд дійшов висновку, що останні не суперечать умовам п.5.5. кредитного договору, відповідно до якого у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж 5 календарних днів надають право позивачу змінити термін погашення кредиту та плати за кредит в порядку, визначеному розділом 11 договору.

За змістом п.11.1. кредитного договору сторони погодили, що у випадку застосування , зокрема п.5.5. договору, та/або настання обставин, що передбачені вищевказаним пунктом, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит – обов’язковим до повернення з моменту отримання відповідачем відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку відповідач зобов’язався достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі. Така умова договору не суперечить приписам ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, згідно якої в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Вимога про дострокове повернення кредиту отримана уповноваженою особою відповідача 11.07.06р., про що свідчить її підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.47), але будь-яких дій, спрямованих на виконання вимоги відповідач не провів.

20 липня 2006 року на підставі розпорядження на погашення боргу згідно з кредитним договором №06-07/05.3 від 18.07.05р. (без ініціативи клієнта) у власність АКІБ „УкрСиббанк” прийняті майнові права, що походять з Договору №270742533613215 по депозиту „Вклад з щомісячною виплатою відсотків” в національній валюті від 18.07.05р., укладеного між АКІБ „УкрСиббанк” та вкладником –Мелещук Олегом Федоровичем, які полягають у праві грошової вимоги вкладника в сумі 500345грн.21коп., з яких: сума депозиту –500000грн., сума нарахованих відсотків по депозитному вкладу –345грн.21коп. Відповідно до п.4 розпорядження за рахунок вказаних коштів здійснено погашення частини заборгованості відповідача за кредитним договором в порядку, відповідно до п.1.6. договору, в т.ч. –суми прострочених процентів в розмірі 174657грн.54коп. та частини строкової суми основного боргу в розмірі 325687грн.67коп.

З урахуванням викладеного, розмір непогашеної відповідачем заборгованості по кредиту зменшився 20.07.06р. до 2174312грн.33коп. На момент прийняття рішення розмір заборгованості по кредиту не змінився.

На вказану вище суму заборгованості по кредиту за період з 01.07.06р. по 31.01.07р. позивачем нараховані відповідачу проценти за користування кредитними коштами у розмірі 220611грн.20коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

На підставі п.7.1. кредитного договору за порушення терміну сплати процентів відповідач зобов’язався сплатити банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної заборгованості, зокрема, процентів по кредиту, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Враховуючи, що відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України пеня застосовується до несправних боржників у випадку порушення ними зобов’язання за договором, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов’язань в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано нарахована та заявлена до стягнення пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 12896грн.51коп. за загальний період з 06.02.06р. по 29.12.06р., що підтверджується поданим позивачем розрахунком (а.с.31), який складений з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За умовами договору, а саме п.1.3.7., відповідач зобов’язався сплатити позивачу комісію за управління кредитною лінією (за невикористаний ліміт) в розмірі 1,7% річних. Нарахування комісії здійснюється в національній валюті на день нарахування комісії методом „факт/факт” щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. При цьому комісія нараховується на суму невикористаного ліміту кредитної лінії (під сумою невикористаного ліміту сторони розуміють суму, що розраховується як різниця між сумою ліміту кредитної лінії, зазначеної в п.1.1. кредитного договору, і сумою кредиту, що використовується позичальником) пропорційно кількості днів, протягом дії даного договору. Строк сплати комісії –не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за тим, за який була нарахована комісія. При цьому остаточне погашення комісії за управління кредитною лінією (за невикористаний ліміт) повинно бути здійснене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт невикористання відповідачем ліміту кредитної лінії з 20.07.06р. у розмірі 325687грн.67коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 2927грн.62коп. комісії за період з 20.07.06р. по 31.01.07р. є правомірними.

Як встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами укладений договір іпотеки №06-07/05.3 Н (нежитлові приміщення). Правові відносини, що виникли між сторонами на підставі договору іпотеки, регулюються §6 гл.49 Цивільного кодексу України та Законом України від 05.06.03р. “Про іпотеку”. Виходячи із змісту ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В силу ч.2 ст.590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма щодо права іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки міститься у ст.33 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до ст.592 Цивільного кодексу України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадках встановлених договором. Аналіз укладеного між сторонами договору іпотеки від 18.07.05р. свідчить, що в ньому містяться умови щодо права іпотекодержателя (позивача) звернути стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання будь-яких зобов’язань за кредит у випадках невиконання іпотеководавцем зобов’язань за кредитним договором.

Враховуючи, що відповідачем належним чином зобов’язання за кредитним договором не виконані, вимога позивача про повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків не задоволена, суд приходить до висновку, що у позивача виникли підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Законом України “Про іпотеку” передбачається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Таким чином законодавством право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки надано саме іпотекодержателю.

В силу ст.39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду може бути визначений спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, що визначений ст.38 даного Закону. За таких обставин, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем (банком) будь-якій особі-покупцеві ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладене, з відповідача має бути стягнуто 2174312грн.33коп. основного боргу по кредиту, 220611грн.20коп. боргу по процентах, нарахованих за період з 01.07.06р. по 31.01.07р., 12896грн.51коп. пені за прострочення сплати процентів за період з 06.02.06р. по 29.12.06р. та 2927грн.62коп. комісії за недоліміт по кредиту, нарахованої за період з 20.07.06р. 31.01.07р., шляхом продажу предмету іпотеки АКІБ “УкрСиббанк” будь-якій особі-покупцеві. Що стосується вимог позивача про надання йому права на отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмету іпотеки, в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб захисту прав не визначений ст.16 Цивільного кодексу України. Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару належить власникові товару, крім випадків встановлених законом. Враховуючи, що відповідно до ст.38 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержателю надається право продажу предмета іпотеки, тобто фактично іпотекодержатель є продавцем, тому у нього виникає право отримання всіх документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача в повному обсязі. При цьому, враховуючи, що позивачем не ставилося питання стягнення сум судових витрат за рахунок предмета іпотеки, судові витрати мають бути стягнути з рахунку відповідача.

Керуючись ст.ст.193,232 Господарського кодексу України, ст.ст.16,549, 575,590,592,658,1049, 1050,1054, Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”, Чернігівська область, м.Бобровиця, вул..Незалежності,63-А (ідентифікаційний код 31374895, п/р 26001012494000/UAH в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, м.Харків, пр.Московський,60 (ідентифікаційний код 09807750, к/р 32009100100 в управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) 2174312грн.33коп. основного боргу по кредиту, 220611грн.20коп. боргу по процентах, 12896грн.51коп. пені за прострочення сплати процентів та 2927грн.62коп. комісії за недоліміт по кредиту, звернувши стягнення на цілісний майновий комплекс: нежитлову будівлю, склад для прийому, зберігання та випуску продукції із установкою компаундіровання бензину, загальною площею 357,10кв.м., а саме: допоміжний корпус, що значиться за літерою „А”, загальною площею 326,70кв.м.; електрощитова насосного блоку, що значиться за літерою „Б”, загальною площею 30,40кв.м.; резервуарний парк нафтопродуктів, що значиться за цифрою „6-32”; насосний блок, що значиться за літерою „б”; зливо-наливна залізнична естакада, що значиться за літерою „В”; майданчики зливних та автоналивних пристроїв, що значиться за цифрою „41-44”; комплекс очисних споруд дощових вод, що значиться за цифрою „36”; резервуари для зберігання протипожежного запасу води, що значиться за цифрою „35”; септики та фільтруючі колодязі господарсько-побутових стоків, що значиться за цифрою „38-39”; огорожа ділянки, що значиться за цифрою „1-5”; трубчатий колодязь, що значиться за цифрою „34”; залізничний під’їзний шлях, що значиться за цифрою „40”; комплекс для виробництва асфальту, що значиться за літерою „ЗЗ”; гараж, що значиться за літерою „Г”; навіс, що значиться за літерою „Д”; трансформаторна підстанція, який знаходиться за адресою: Чернігівська область, м.Бобровиця, вул.Червонопартизанська, б.79, що є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки № 06-07/05.3 Н (нежитлові приміщення) від 18.07.05р., укладеного між ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” та АКІБ “УкрСиббанк”, посвідченого 18.07.05р. приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №2026, шляхом надання Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” права продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”, Чернігівська область, м.Бобровиця, вул..Незалежності,63-А (ідентифікаційний код 31374895, п/р 26001012494000/UAH в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, м.Харків, пр.Московський,60 (ідентифікаційний код 09807750к/р 32009100100 в управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) 24102грн.78коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в частині надання АКІБ “УкрСиббанк” права на отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмету іпотеки –відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 5 березня 2007р.

Суддя Т.Г.Оленич

05.03.07