Вирок № 4655280, 08.12.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-571/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2008р. Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді- Скоріна А.В.,

при секретарі - Андрійченко І.К., Чоловської А.А.

з участю прокурора- Устименко О.І., Семененка В.П.

захисника - ОСОБА_5.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженки м.Києва, українки, громадянки України, освіта неповна-середня, не працюючої, навчається на 2 курсі Державного професійно-технічного навчального закладу "Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва в м.Києві", не одруженої, яка зареєстрована та мешкає в м.АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у скоєні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.1,296 ч.4 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. 21.03.2008 року, приблизно в 23 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля дискоклубу „Карамель", розташованого по вул. Г.Космосу, 4 в м. Києві, відкрито викрала чуже майно у гр-нки ОСОБА_4., завдавши потерпілій матеріальну шкоду.

Так, ОСОБА_1. 21.03.2008 року, приблизно в 22 години, знаходячись біля продовольчого магазину, розташованого по вул. Туполева в м. Києві, зустріла свою знайому гр-нку ОСОБА_4., з якою після спільного вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішили прослідувати до диско-клубу „Карамель", розташованого по вул. Героїв Космосу, 4 в м. Києві.

Знаходячись приблизно в 23 години 30 хвилин, 21.03.2008 року, біля диско­клубу „Карамель", розташованого по вул. Героїв Космосу,4 в м. Києві, ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішила відкрито викрасти мобільний телефон у гр-нки ОСОБА_4. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1. попросила у гр-нки ОСОБА_4. дати їй свій мобільний телефон „Samsung D900I", щоб з нього зателефонувати. Коли гр-нка ОСОБА_4., не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1., передала останній вказаний мобільний телефон, то ОСОБА_1., з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволодівши даним мобільним телефоном, ціною 1500 гривень, в якому знаходились флешкартка, ціною 150 гривень та сім-картка оператора мобільного зв'язку „Лайф", ціною 50 гривень, на рахунку якої знаходилось 5 гривень, а всього майна на загальну суму 1705 гривень, з місця скоєного злочину втекла, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_1. 22.03.2008 року, приблизно в 02 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, групою осіб, знаходячись біля клубу „Тропік", розташованого по бул. Кольцова, 12 в м. Києві, із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїла хуліганство відносно громадянок ОСОБА_2. та ОСОБА_3., яке супроводжувалось особливою зухвалістю та виразилось в заподіянні легких тілесних ушкоджень гр-нці ОСОБА_3.

Так, ОСОБА_1. 22.03.2008 року, приблизно в 02 години 40 хвилин, разом з невстановленою слідством особою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні клубу „Тропік", розташованого по бул. Кольцова, 12 в м. Києві, під час конфлікту, який виник між нею та гр-нкою ОСОБА_3. на танцювальному майданчику, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, у присутності сторонніх осіб, почала ображати останню брутальною лайкою. Після цього, з метою подальшого з'ясування стосунків, ОСОБА_1. разом з невстановленою слідством особою викликала гр-нку ОСОБА_3. з приміщення на подвір'я. Коли гр-нка ОСОБА_3. вийшла слідом за ОСОБА_1та невстановленою слідством особою з приміщення клубу на подвір'я, то останні, діючи погоджено між собою, та продовжуючи далі свої хуліганські дії, продовжили її ображати брутальною лайкою. Продовжуючи знаходитись біля клубу „Тропік", розташованого по бул. Кольцова, 12 в м. Києві, невстановлена слідством особа, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, виражаючись брутальною лайкою, схопила за волосся гр-нку ОСОБА_2., яка також вибігла з приміщення вказаного клубу за своєю донькою - гр-нкою ОСОБА_3., та стала її тягнути за волосся. В цей час ОСОБА_1., продовжуючи свої хуліганські дії, діючи погоджено з невстановленою слідством особою, із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, нанесла удар в спину гр-нці ОСОБА_3., яка знаходилась поруч. Однак в цей час підійшли охоронці та припинили хуліганські дії ОСОБА_1. і невстановленої слідством особи. Свої хуліганські дії ОСОБА_1. і невстановлена слідством особа продовжували протягом приблизно 20 хвилин та були припинені охоронцями.

Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1. заподіяла гр-нці ОСОБА_3. тілесне ушкодження у вигляді: непроникаючого колото-різаного поранення поперекової ділянки справа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 670/Е від 23.06.2008 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні ОСОБА_1., в інкримінованому їй злочині, передбаченому ст.186 ч.1 України винною себе визнала повністю і підтвердила вищевказані обставини його скоєння, а саме, що вона 21.03.2008р., приблизно в 23 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля дискоклубу "Карамель", розташованого по

вул.Г.Космосу, 4 в м.Києві, відкрито викрала мобільний телефон "Samsung D900I" у ОСОБА_4.

У скоєні злочину, передбаченому ст.296 ч.4 КК України, ОСОБА_1. себе винною не визнала і у судовому засіданні показала, що 22.03.2008р., в той час коли було скоєно злочин відносно ОСОБА_2, знаходилась вдома. ОСОБА_2вона вперше побачила в суді. Після того як пограбувала ОСОБА_4, зі своєю подругою ОСОБА_6поїхали додому, а потім продали украдений нею телефон. 22.03.2008р. приїхала додому близько 03:00-03:30 годин. Вона не пам'ятає де була 22.03.2008р., близько 02:40 годин, можливо біля клубу "Карамель". 22.03.2008р. вона була в стані алкогольного сп'яніння.

Вина ОСОБА_1. у скоєні злочину, передбаченому ст.296 ч.4 КК України підтверджуються показами потерпілих та свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_3. у судовому засіданні показала, що 22.03.2008р. разом з мамою, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. поїхали до кафе "Тропік". Приїхавши сіли за столик, а потім пішли танцювати. Біля неї стали дві дівчини і почали штовхатись. Вона трохи відійшла, але вони продовжували штовхатись. Вона зробила дівчині зауваження, а та у відповідь почала її ображати. Потім вони пішли і сіли за столик. Потім її мати разом з ОСОБА_7пішли до туалету, а вона разом з ОСОБА_8і ОСОБА_9 сиділи за столиком. До них підійшла ОСОБА_1разом зі своєю подругою і попросила вийти з ними на вулицю. Вони всі разом вийшли на вулицю і ОСОБА_1почала штовхатися, ображати і лякати друзями. Тоді до них підійшла ОСОБА_7і намагалась всіх заспокоїти, але ОСОБА_1теж її ображала і кричала на неї. Коли на вулицю вийшла мама і намагалася розібратись, що сталося, подруга ОСОБА_1схватила її за волосся, і коли вона намагалася відтягнути її від мами, ОСОБА_1ударила її ножем, але вона не звернула на це уваги. Потім вибігли охоронці і почали всіх розтягувати. Вони дочекалися поки натовп розійдеться і пішли додому. Коли прийшли додому, вона втратила свідомість.

Також ОСОБА_3. показала, що ОСОБА_1витягнула ніж із кишені джинсів. ОСОБА_1була неадекватна, як їй здалося у стані наркотичного сп'яніння. Вона впевнена, що ножем її вдарила саме ОСОБА_1.

Потерпіла ОСОБА_2. у судовому засіданні показала, що 21.03.2008р. вони святкували День народження її кума. Дівчата захотіли на дискотеку, і вони всі разом поїхали у кафе "Тропік". Дівчата танцювали, але там вийшло якесь непорозуміння і вони повернулись за столик. Вона з ОСОБА_7. пішли в туалет, а коли повернулись то на вулиці була лайка. Вона підійшла до дівчат і намагалася вияснити, що сталося та заспокоїти їх. Подруга ОСОБА_1почала кричати на неї і схватила її за волосся. В цей момент до неї повернулась дочка і намагалася відтягнути дівчину від її волосся. Тоді вона почула як ОСОБА_9крикнула "Обережно ніж". Коли вийшла охорона, вона почала казати, щоб викликали міліцію, на що ОСОБА_1кричала, що всіх знає. Потім вона попоросила охорону щоб вони них провели і їх вивели через чорний хід. По дорозі додому дочка казала, що її вдарила ОСОБА_1. Коли вони прийшли додому, дочка втратила свідомість. Коли почала знімати кофту, побачила на руках кров, а потім підріз. Дочку забрала швидка допомога. Вранці лікар сказав, що ще б кілька міліметрів і зачепили б нирки.

Свідок ОСОБА_9. у судовому засіданні показала, що вечором 21.03.2008р. разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_8., ОСОБА_7., ОСОБА_7. пішли в клуб "Тропік" святкувати День народження. Вона разом з ОСОБА_3. і ОСОБА_7. пішли танцювати. ОСОБА_1і якась дівчина почали їх штовхати. ОСОБА_3. зробила їм зауваження, але вони продовжували штовхатися. Вони тоді пішли і сіли за столик. Дві дівчини підійшли до ОСОБА_3. і запропонували вийти поговорити. Спочатку ОСОБА_3. не погоджувалася, але все таки вийшла з дівчатами на вулицю. Коли вона разом з

ОСОБА_8вийшли на вулицю то побачили, що навколо ОСОБА_3. стояли ОСОБА_1зі своєю подругою і ще кілька людей, які її обзивали. Вона з ОСОБА_8намагалися їх заспокоїти, але у них нічого не вийшло. Тоді на вулицю вийшли ОСОБА_2 і ОСОБА_7. і намагалися заспокоїти дівчат, але ті почали кричати на них. Потім подруга ОСОБА_1схопила ОСОБА_2. за волосся і коли ОСОБА_3. намагалася захистити свою матір, вона побачила, що ОСОБА_1дістала металевий світлий предмет, це був ніж. Вона крикнула "ОСОБА_11ніж", але та напевно її не почула. Тоді на вулицю вибігла охорона і почала всіх розтягувати. Охоронці сказали, щоб вони всі швидко тікали. Охоронець вивів їх через двері, що між двома магазинами, які виходять на трамвайні путі. Також ОСОБА_9. показала, що впевнена, що це була саме ОСОБА_1і ніж був саме у неї. Вона не знає звідки ОСОБА_1дістала ніж і їй здається, що то був складний ніж. Петровська взмахнула руткою і відкрилось лезо. ОСОБА_1не була п'яна, вона була випивша і сильно роздратована. їй здалося, що у неї уже була якась ціль, вона не реагувала на зауваження, була неадекватна.

Свідок ОСОБА_7. у судовому засіданні показала, що ввечері 21.03.2008р. разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_8., ОСОБА_7. пішли до клубу "Тропік" святкувати День народження. ОСОБА_8, ОСОБА_9та ОСОБА_3. пішли танцювати. Потім дівчата повернулися за столик і сказали, що їх штовхали якісь дві дівчини. Потім до їх столику підійшли дві дівчини і попросили вийти з ними на вулицю. Коли вона вийшла на вулицю, там була бійка. Одна із дівчат тягла ОСОБА_2. за волосся і вона почала їх розбороняти. Через деякий час на вулицю вибігла охорона і всіх розборонила. Компанія молодих людей оточила клуб і охорона вивела їх через чорний хід. Коли вона прийшла додому, то до неї прибігла ОСОБА_2 і сказала, що її дочку підрізали. Також ОСОБА_7. показала, що впевнена, що в клубі "Тропік" була саме ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_12. у судовому засіданні показала, що 22.03.2008р. до чергової частини надійшло повідомлення про виявлення різано-колотої рани поясничної ділянки у ОСОБА_3. Після цього, нею були зібрані первинні матеріали за даним фактом скоєного злочину. Потім потерпіла разом зі своєю матір'ю прийшли до неї написати заяву і випадково на письмовому столі знаходилась фотографія ОСОБА_1і вони впізнали в ній ту дівчину, яка вдарила ОСОБА_2ножем в спину. Вона викликала ОСОБА_1 для дачі пояснень і вона сказала, що цього не робила. ОСОБА_1характеризується негативно.

Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8., згідно яких встановлено, що 21.03.2008 року, приблизно в 24 години, вона разом з ОСОБА_3., її матір'ю ОСОБА_2., своєю матір'ю ОСОБА_7., ОСОБА_2. та ОСОБА_9. прибули в клуб „Тропік", розташований по бул. Кольцова, 12 в м. Києві, де вони сіли за стіл та слухали музику. Потім вона разом з ОСОБА_3. та ОСОБА_9.С. пішли на танцювальний майданчик. Приблизно в 02 години, 22.03.2008 року, танцюючи на цьому майданчику, до них підійшли раніше незнайомі дві дівчини, які почали штовхатися. Однак вони не звертали на тих дівчат увагу та пішли до свого столику. Через декілька хвилин до ОСОБА_3. підійшла одна з вищевказаних дівчат та запропонувала вийти на вулицю, щоб поговорити. На це ОСОБА_3. спочатку не погодилась, але потім одягла свій плащ та пішла з того клубу, а вона пішла слідом за нею. При цьому вона може описати тих дівчат: перша дівчина, віком приблизно 16-18 років, худорлявої статури, невисокого зросту, з темним волоссям, до плечей; одягнена в джинси світлого кольору, топік, світлого кольору, чоботи, білого кольору. Друга дівчина: невисокого зросту,

крупної статури, з круглим обличчям, та в носі з сережкою, як вона була одягнена я не пам'ятаю."

В цей же день, приблизно в 02 години 30 хвилин, коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що біля клубу „Тропік", дівчина, одягнена в чоботи білого кольору, нецензурно виражається на адресу ОСОБА_3. В цей час на вулицю також вийшла ОСОБА_2., яка почала заспокоювати другу дівчину, але остання схопила її за волосся та почала її тягнути за волосся. В цей час вона побачила як у другої дівчини, взутої в чоботи білого кольору, щось блиснуло в руці та вона замахнулась цим предметом на ОСОБА_3., яка в той час відвернулась від неї, щоб захиститися за свою матір. Однак в той час її заштовхали якісь хлопці та дівчата, які також підійшли, щоб подивитись що трапилось. При цьому ОСОБА_9. крикнула: "ОСОБА_11, там ніж."

Потім підійшли охоронці, які все це припинили, після чого вони пішли до себе додому. Наступного дня їй стало відомо, що ОСОБА_3. забрали в лікарню і зробили операцію.

Через декілька днів її викликали працівники міліції в Святошинське РУ ГУМВС України в м. Києві, щоб отримати пояснення за вказаним фактом скоєного злочину, при цьому вона побачила на столі у начальника ВКМСН Святошинського РУ ОСОБА_13. фотокартку з зображенням тієї дівчини, яка замахнулась вказаним предметом на ОСОБА_3. та яку вона впізнала по обличчю та по кольору волосся. Про це вона повідомила начальника ВКМСН Святошинського РУ ОСОБА_13. і надала за даним фактом пояснення. Після цього їй стало відомо прізвище тієї дівчини - ОСОБА_1.

Приблизно через тиждень її знов викликали працівники міліції в Святошинське РУ, де, знаходячись в кабінеті у начальника ВМСН ОСОБА_13., вона побачила ОСОБА_1., у якої волосся вже було не темного кольору, а світлого, про що вона повідомила начальника ВКМСН Святошинського РУ ОСОБА_13.

А.с. 128-129.

Крім показів потерпілих та свідків вина ОСОБА_1. об'єктивно підтверджується наступним:

- протоколом очної ставки від 04.04.2008 року, проведеної між

підозрюваною ОСОБА_1та свідком ОСОБА_13., згідно якого

остання підтвердила свої покази дані нею раніше;

А.с. 57

- протоколом очної ставки від 27.05.2008 року, проведеної між

підозрюваною ОСОБА_1та свідком ОСОБА_9.С., згідно якого

остання підтвердила свої покази дані нею раніше;

А.с. 142

- протоколом очної ставки від 27.05.2008 року, проведеної між

підозрюваною ОСОБА_1та потерпілою ОСОБА_2., згідно якого

остання підтвердила свої покази дані нею раніше;

А.с. 143

- протоколом очної ставки від 29.05.2008 року, проведеної між

підозрюваною ОСОБА_1та потерпілою ОСОБА_3., згідно якого

остання підтвердила свої покази дані нею раніше;

А.с. 144

згідно висновку судово-медичної експертизи № 670\Е гр-нці ОСОБА_3. заподіяно тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення поперекової ділянки справа, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.

A.C. 136-140

Враховуючи повне визнання своєї вини підсудною ОСОБА_1., щодо епізоду пограбування ОСОБА_4., щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.ст.299 ч.3, 301-1 КПК України.

Аналізуючи покази ОСОБА_1., які вона дала у ході судового слідства, щодо непричетності до скоєння злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, то суд до них ставиться критично.

Суд вважає, що ОСОБА_1. таким чином намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Покази ОСОБА_1. спростовуються показами потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3., свідків ОСОБА_13., ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9., які не викликають у суду сумніву в їх достовірності, оскільки вони послідовні, не протирічні і підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винність підсудної доведеною повністю, дії підсудної ОСОБА_1. кваліфіковані за ст.186 ч.1, 296 ч.4 КК України правильно, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудній ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують вину - часткове відшкодування завданої шкоди та скоєння злочину неповнолітньою, обставину, що обтяжує вину - є скоєння злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і вважає за необхідне обрати їй міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, характеризується негативно, навчається, знаходить за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від

суспільства, обравши їй міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст.ст.75,104 КК України.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні №18 задовольнити в повному об'ємі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2., щодо відшкодування матеріальної шкоди, на суму 1050 гривень, задовольнити частково на суму 850 гривень, у зв'язку із

зменшенням потерпшою у судовому засіданні позовних вимог.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяний ОСОБА_1потерпілій ОСОБА_3., суд враховує суть позовних вимог, характер діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичні та моральні страждання потерпілої, які виникли в наслідок непроникаючого колото-різаного поранення та перебування в лікарні.

З урахуванням викладеного, суд вважає цивільний позов потерпілої ОСОБА_2. щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

У зв'язку з тим, що підсудна є неповнолітньою та у нею відсутнє особисте майно, відшкодування шкоди покласти на батьків.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. залишити без задоволення, у зв'язку з відшкодуванням завданої шкоди та відмови потерпілої від позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.1,296 ч.4 КК України та призначити покарання:

· за ст. 186 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

· за ст.296 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1. призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 104 КК України ОСОБА_1. звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст.76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1. залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільні позови задовольнити, стягнути матері засудженої ОСОБА_1. -ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., яка проживає в м.АДРЕСА_1, зареєстрована в АДРЕСА_3, на користь:

· Київської міської клінічної лікарні №18 р/р35411001001205 в ГУДКУ м.Києва МФО 820019 код за ЄДРПОУ 01993776, у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, кошти у розмірі 69 гривень 37 копійок;

· на користь ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, кошти у розмірі 850 гривень, у відшкодування моральної, немайнової шкоди, кошти у розмірі 15 000 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. залишити без задоволення, у зв'язку з відшкодуванням завданої шкоди та відмови потерпілої від позовних вимог.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.