Ухвала суду № 46552207, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" липня 2015 р.

справа № 174/434/15-а(2-а/174/15/2015)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року у справі №174/434/15-а(2-а/174/15/2015) за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів, -

в с т а н о в и в:

Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, яка подана з порушенням строку, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року зареєстрована у суді першої інстанції 16 червня 2015 року (вх.3147). При цьому апелянт, посилаючись на дату отримання копії оскарженої постанови - 04 червня 2015 року, будь-яких доказів отримання рішення суду не надає.

Таким чином, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана після закінчення строку апеляційного оскарження.

Крім того, в порушення приписів частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги заявником не додано оригінал документу про сплату судового збору.

Так, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 цього ж Закону, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено, що на 2015 рік мінімальна заробітна плата в місячному розмірі з 01 січня становить 1218 гривень.

У даному випадку, з урахуванням того, що даний спір за своєю природою є майновим, сума судового збору, необхідного до сплати, складає 2436,00 гривень. Апелянтом квитанції про сплату судового збору не надано взагалі.

Посилання апелянта на те, що він є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, а відтак на підставі п.20 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, суд вважає необґрунтованим, оскільки, по-перше доказів правонаступництва до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було, по-друге, органи праці та соціального захисту населення звільняються від сплати судового збору лише за подання позовів, тоді як заявник звертається з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу та постановляється ухвала про залишення її без руху.

З урахуванням викладеного, недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом:

- надання суду доказів отримання оскаржуваного рішення 04 червня 2015 року або заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав;

- подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у сумі 2436,00 грн. за наступними реквізитами:

Одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська,

ЄРДПОУ 37989274,

р/р 31217206781004,

МФО 805012, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області,

Призначення платежу: судовий збір, 34513210, пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, код платежу 22030001.

Відтак, суд дає можливість у тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали сунути недоліки, зазначені в ній.

Керуючись статтями 108, 186, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року у справі №174/434/15-а(2-а/174/15/2015) залишити без руху та надати тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: А.В. Шлай