Ухвала суду № 46552181, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/1445/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі № 804/1445/15 за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2 при забезпеченні вирішення питання щодо порушення порядку виконання рішення суду; визнати дії такими, що порушили його право на доступ до правосуддя та право на звернення за захистом прав та інтересів його та непрацездатної, немічної матері ОСОБА_3; визнати протиправними дії відповідача, який не направив ОСОБА_3 поштою три копії постанови Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від 13 квітня 2012 року і ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року згідно вимог п.13.7. Інструкції з діловодства; визнати протиправними дії відповідача, який належно оформлений виконавчий лист по справі № 2а-2959/11 про зобовязання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни не направив начальнику відділу державної виконавчої служби Тернівського міського управління юстиції; зобовязати відповідача направити начальнику відділу державної виконавчої служби Тернівського міського управління юстиції; стягнути за рахунок державного бюджету в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди діями відповідача в сумі 3000 грн.; призупинити виконання виконавчого листа по справі № 2а-2959/11; зобовязати державу в особі голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2 виконувати норми ст. 154, 172 Сімейного кодексу України, дотримуватися конституційних принципів, викладених у с.1,3,8,51 Основного Закону при реєстрації документів; зобовязати відповідача розглянути заяву ОСОБА_3І від 09 грудня 2014 року по суті і виконати її вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження. Ухвала суду мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, відмовивши у відкритті провадження по справі, позбавив позивача права на судовий захист, чим порушив статтю 55 Конституції України.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули. Відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без його участі, залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія судів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції послався на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року та Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2011 від 11 березня 2011 року, в яких висловлена правова позиція вищих органів судової влади України щодо оцінки процесуальних дій суддів при розгляді конкретних справ, яка може здійснюватись лише апеляційною та касаційною інстанцією при перегляді судових рішень. Звернення з позовом до суду чи судді у звязку із розглядом ними справ або заяв, слід розцінювати як вплив на суд, тому оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів і вирішення справи поза встановленим процесуальним порядком не допускається.

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, Кодексом встановлені правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій: - понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу; - визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 Кодексу; - встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 Кодексу); - встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина третя статті 17 Кодексу).

Так, відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Позивачем в адміністративній справі, як визначено пунктом 8 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Аналіз зазначених вище положень процесуального закону дозволяє колегії суддів дійти висновку, що суд при розгляді адміністративного позову має встановити, по-перше, наявність правовідносин між сторонами по справі та їх характер; по-друге, які права, свободи та інтереси позивача порушені субєктом владних повноважень у спірних правовідносинах у звязку із прийняттям рішення, вчинення дій або допущеної бездіяльності; по-третє, відновити порушені права, обравши відповідний спосіб захисту, визначений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 13 січня 2015 року у справі № 21-593а14 і врахована колегією суддів відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов, не погодившись із діями/бездіяльністю голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу у звязку із поданою заявою про оформлення, направлення виконавчого листа до органу виконавчої служби для виконання та копій судових рішень. Також позивач вказав на порушення вимог Інструкції з діловодства, допущених у Тернівському районному суді м. Кривого Рогу, а також Законів України «Про звернення громадян» та «Про інформацію».

Суд першої інстанції не звернув уваги, що судове рішення, на виконання якого позивач просить оформити та видати виконавчий лист, вже постановлено, тому звернення ОСОБА_1 не може розглядатись як вплив на суд. Залишені поза увагою і доводи позивача про порушення його прав, передбачених Законом України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію», перевірка яких має здійснюватись при розгляді справи по суті. Крім того, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 як до голови суду, а не судді, який здійснював розгляд справи і приймав рішення, на виконання якого позивач просить видати виконавчий лист.

Крім того, статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що голова місцевого суду, у тому числі, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; контролює ефективність діяльності апарату суду, здійснює інші повноваження, визначені законом.

На стадії відкриття провадження за позовом ОСОБА_1, на думку колегії суддів, неможливо встановити характер спірних правовідносин між сторонами, наявність у голови суду владних управлінських чи процесуальних функцій.

Крім того, за приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Також суду необхідно врахувати, що поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження. Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Розділом У Кодексу адміністративного судочинства України визначені процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, у тому числі, порядок виконання судових рішень в адміністративних справах (стаття 257), звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання (стаття 258), судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах (статті 181, 267). Так, статтею 258 Кодексу передбачено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (частина 4 статті 257 Кодексу). Процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду ( частина 5 статті 257 Кодексу).

При розгляді справи суду необхідно здійснити перевірку доводів позивача, визначити характер спірних правовідносин, повноваження голови суду у цих правовідносинах (владні управлінські як керівника державного органу чи процесуальні як судді), наявність чи відсутність порушених прав позивача внаслідок дій/бездіяльності голови суду та прийняти рішення відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є, згідно статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195-196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі №804/1445/15 скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі відповідно до частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:А.В. Шлай

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:С.В. Чабаненко