Постанова № 46550523, 06.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2015 р. № 820/6768/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участі секретарі судового засідання Звягіна Я.І.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1.,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно не відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 05.03.2015 року; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчою документа) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївеького районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 від 23.03.2015 року; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області відкрити виконавче провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015 року про відкриття виконавчого провадження постанови ХОАС від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", Головного управління охорони здоров'я у Харківській області по відновленню порушених прав позивачів; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області представити в суд документи по рішенню заяви представника позивачів ОСОБА_2 від 31.03.2014 року до відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління Харківської області про виконання рішення суду постанови ХОАС від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", головного управління охорони здоров'я у Харківській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 постановою від 21.03.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження за постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року по справі №820/6938/13-а. На думку, позивача оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не прибув, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в пред'явленій до виконання постанові суду не передбачено здійснення будь-яких заходів примусового виконання. Також, зазначив, що представником стягувача надано лист Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 року №7308/15, в якому зазначено про неможливість надання виконавчого листа, оскільки у постанові суду по зазначеній справі не передбачено здійснення певних заходів. Просив у позові відмовити у повному обсязі.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно статті 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Приписами статті 8 Закону встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про державну виконавчу службу", відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Статтею 18 Закону визначені вимоги до виконавчого документу, зі змісту якої вбачається, що останній має містити:1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного ОСОБА_6 України.

Згідно ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

З матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача 02.03.2015 року звернувся до відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області із заявою про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року по справі №820/6928/13-а (а.с. 76-77).

Суд зазначає, що вказані документи відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" щодо їх змісту та порядку подання.

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 26 Закону встановлені підстави відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, а саме у разі:1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6 1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 від 23.03.2015 року ВП№46939883 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року по справі №820/6928/13-а, на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 83-84).

При винесенні спірної постанови державний виконавець керувався положенням пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", а фактичною підставою зазначив, що в пред'явленій до виконання постанові суду не передбачено здійснення будь-яких заходів примусового виконання.

Як встановлено з резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року по справі №820/6928/13-а, визнано протиправними дії Головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня" ОСОБА_7 спрямовані на закриття Бірківської дільничої лікарні та прийняття наказу № 408 від 27.12.2010 року, згідно до якого з 01.03.2011 року остання ввійшла до складу Зміївської ЦРЛ як сільське амбулаторне відділення загальної практики сімейної медицини та визнати протиправним цей наказ. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління охорони здоровя Харківської обласної державної адміністрації в частині не прийняття заходів щодо перешкоджання закриттю Бірківської дільничної лікарні та входження її з 01.03.2011 року до складу Зміївської ЦРЛ як сільського амбулаторного відділення загальної практики сімейної медицини. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 16-19).

Отже, зі змісту постанови вбачається, що визнано протиправними дії Головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня" ОСОБА_7 спрямовані на закриття Бірківської дільничої лікарні та прийняття наказу № 408 від 27.12.2010 року, згідно до якого з 01.03.2011 року остання ввійшла до складу Зміївської ЦРЛ як сільське амбулаторне відділення загальної практики сімейної медицини та визнати протиправним цей наказ та визнано протиправною бездіяльність Головного управління охорони здоровя Харківської обласної державної адміністрації в частині не прийняття заходів щодо перешкоджання закриттю Бірківської дільничної лікарні та входження її з 01.03.2011 року до складу Зміївської ЦРЛ як сільського амбулаторного відділення загальної практики сімейної медицини

Таким чином, суд вважає, що відповідачем постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 23.03.2015року ВП №46939883 прийнята необґрунтовано, без достатніх правових підстав.

Суд не погоджується з посиланнями державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3, як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження на відсутність в постанові суду від 07.10.2013 року будь-яких заходів примусового виконання, через наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Серед прав та обовязків, передбачених ч.3 ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення (п.8).

Таким чином, посилання державного виконавця як на підставу для прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження про те, що постановою суду від 07.10.20013 року не встановлено способу та порядку виконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення, зміну способу і порядку виконання, а не вирішувати дане питання на стадії відкриття виконавчого провадження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх громадян та суб'єктів господарювання, не залежно від форми власності; усі рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Всі судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до висновків рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Також, суд вирішуючи дану справу враховує висновки рішення Європейського суду з прав людини по справі "Жовнер проти України", відповідно до яких державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку Суд не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини".

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "ОСОБА_8 проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обовязкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

З урахуванням викладеного вище, для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд приходить до висновку, що державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 приймаючи оскаржувану постанову від 23.03.2015 року діяв неправомірно, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно не відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 05.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчою документа) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 від 23.03.2015 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області відкрити виконавче провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015 року про відкриття виконавчого провадження постанови ХОАС від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", Головного управління охорони здоров'я у Харківській області по відновленню порушених прав позивачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Питання про відкриття виконавчого провадження віднесено виключно до компетенції відділу Державної виконавчої служби та не входить до компетенції суду, а тому вказані позовні вимоги є такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 9, 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, для повного захист прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 02.03.2015 року (вхідний №915/04-24/в7 від 17.03.2015 року) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", Головного управління охорони здоров'я у Харківській області по відновленню порушених прав позивачів з урахуванням висновків суду.

Суд зауважує, що позовна вимога про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області представити в суд документи по вирішенню заяви представника позивачів ОСОБА_2 від 31.03.2014 року до відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління Харківської області про виконання рішення суду постанови ХОАС від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", головного управління охорони здоров'я у Харківській області є похідною від позовної вимоги про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області відкрити виконавче провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015 року про відкриття виконавчого провадження постанови ХОАС від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", Головного управління охорони здоров'я у Харківській області по відновленню порушених прав позивачі, а тому задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно не відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчою документа) ВП 42619334 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 від 23.03.2015 року, зобов'язання відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 02.03.2015 року (вхідний №915/04-24/в7 від 17.03.2015 року) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", Головного управління охорони здоров'я у Харківській області по відновленню порушених прав позивачів з урахуванням висновків суду. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно не відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.03.2015 року.

Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчою документа) ВП 42619334 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 від 23.03.2015 року.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 02.03.2015 року (вхідний №915/04-24/в7 від 17.03.2015 року) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня", Головного управління охорони здоров'я у Харківській області по відновленню порушених прав позивачів з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко