ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2015 року м. Київ К/800/52408/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
У травні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що проходила службу в органах митної служби на посаді головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці. Наказом голови ДМС України від 18 квітня 2011 року № 796-к припинено її перебування на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» за порушення вимог нормативно-правових актів під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару. Вважаючи своє звільнення неправомірним, просила суд визнати протиправним і скасувати наказ ДМС України від 18 квітня 2011 року № 796-к в частині припинення позивачем служби в митних органах, поновити її на посаді та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ від 18 квітня 2011 року № 796-к в частині припинення перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці. Поновлено позивача на вказаній посаді з 19 квітня 2011 року і стягнуто з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 104 288,53 грн.
У касаційній скарзі Львівська митниця Міндоходів порушує питання про скасування рішень судів і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема, невірно застосовано положення Митного кодексу України та Закону України «Про державну службу». Вказує, що суди не дали належної оцінки висновкам службової перевірки. Крім того, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є спеціальною підставою припинення державної служби.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 19 травня 1990 року проходила державну службу у митних органах України, а з 2010 року на посаді головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці.
Наказом ДМС України від 18 квітня 2011 року № 796-к з 18 квітня 2011 року припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця.
Підставою для видання цього наказу № 796-к стали результати комплексної перевірки службової діяльності Львівської митниці за період роботи з 2008 по 11 березня 2011 року, проведеної відповідно до наказу ДМС України від 12 лютого 2011 року № 187 «Про проведення комплексної перевірки, про що 31 березня 2011 року складено відповідний акт.
В акті комплексної перевірки зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару «покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…» в порушення вимог частини третьої статті 265 Митного кодексу України та підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 09 квітня 2008 року № 339 (далі - Порядок) посадовими особами підрозділів митного оформлення, в тому числі і ОСОБА_4, не забезпечено порівняння заявленого рівня митної вартості з наявною у митного органу інформацією про вартість сировини, а саме ПВХ, з якої виготовлено товар. При цьому, у зоні діяльності Львівської митниці, зокрема, відділі митного оформлення № 2 здійснювалося митне оформлення ПВХ у первинних формах за суттєво вищим рівнем митної вартості ніж готовий виріб з цієї сировини (1,3 -1,43 дол. США/кг). Отже, митне оформлення товару «покриття пластмасове IBX для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…» протягом 2008-2009 років здійснювалося з заниженим рівнем митної вартості, внаслідок чого державі нанесені збитки на загальну суму 663880,86 грн.
Згідно зі службовими обов'язками ОСОБА_4 здійснювала контроль правильності визначення митної вартості зазначених товарів.
Цією ж перевіркою встановлені аналогічні порушення при проведенні митного оформлення товару «Текстильне покриття для підлоги тафтингове, вибивне, поліамідне…», яке здійснювалося протягом 2009 - 2010 років, внаслідок чого державі нанесені збитки на загальну суму 77003,64 грн.
За таких обставин, комісією держмитслужби запропоновано розглянути питання припинення перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», так як під час проведення перевірки встановлено факти неналежного та несумлінного виконання посадовими особами Львівської митниці службових обов'язків, невиконання вимог Митного кодексу України та Порядку, що потягло за собою втрати Державного бюджету України.
Відповідно до статті 408 Митного кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Крім того, у митній службі України діє Дисциплінарний статут митної служби України, який затверджується законом (частина 2 статті 410 Митного кодексу України).
Отже, порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Законом України «Про державну службу» та Дисциплінарним статутом митної служби України (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
До діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України (пункт 1,2 статті 22 Дисциплінарного статуту).
Розділом 4 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Статтею 413 Митного кодексу України встановлено, що посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.
Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Отже, під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Судами встановлено, що 19 травня 1999 року ОСОБА_4 прийняла Присягу державного службовця.
Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) визначено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.
Цією нормою визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.
Таким чином, недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм може бути як порушенням Присяги так і дисциплінарним правопорушенням, проте дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.
Системний аналіз наведених спеціальних і загальних норм, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Дисциплінарного статуту та Законом № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення.
При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування (стаття 31 Дисциплінарного статуту).
Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція) пунктом 1.1 якої визначено приводи, підстави, мета, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.
Згідно із абзацом 9 пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.
Отже, звільненню державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, має передувати службове розслідування, яке регулюється Інструкцією і висновки якого є передумовою звільнення.
Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-274а13) за позовом ОСОБА_6 до Державної митної служби України, Львівської митниці Держмитслужби про скасування наказу та поновлення на роботі.
В матеріалах справи відсутня інформація про проведення відповідачами службового розслідування по факту несумлінного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків.
В наказі голови ДМС України від 18 квітня 2011 року № 796-к «Про припинення перебування на державній службі» вказано, що позивачем порушено вимоги нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 як порушення Присяги, відповідачем не наведено відповідні мотиви, за яких проступок позивача можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення.
Вирішуючи спір та оцінюючи правомірність дій відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано зазначив, що оскаржуваний наказ не містить інформації щодо дій, вчинених ОСОБА_4, які перешкоджають перебуванню її на службі в митних органах, а в тексті наказу відсутнє обґрунтування обставин, які свідчать про порушення позивачем присяги.
За таких обставин, підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
иу х в а л и л а :
Касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів відхилити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак
Судове рішення № 46545503, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/691/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: