Ухвала суду № 46545285, 30.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2015 р. м. Київ К/800/21761/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Заїки М.М.

Рецебуринського Ю.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі за позовом ПП "Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва" до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа: ПАТ "ВТБ Банк" про скасування рішень,

встановила:

У січні 2015 року ПП "Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва" звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа: ПАТ "ВТБ Банк" про скасування рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18451472 від 29.12.2014 про проведення державної реєстрації права власності на адміністративний будинок (літ. «А-6»), що розташований за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 335, за суб'єктом: ПАТ «ВТБ Банк» та запис про право власності № 8314915 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18442610 від 29.12.2014 про проведення державної реєстрації права власності на будівлю насосної і ТП (літ. «В-2»), що розташований за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 335, за суб'єктом: ПАТ «ВТБ Банк» та запис про право власності № 8307528 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18431211 від 29.12.2014 про проведення державної реєстрації права власності на будівлю складу (літ. «Б-1»), що розташований за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 335, за суб'єктом: ПАТ «ВТБ Банк» та запис про право власності № 8311710 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У касаційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк" посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 28 серпня 2007 року між ТОВ «Торговий дім «Софі» та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено кредитні договори та в забезпечення повернення кредитних коштів були укладені договори іпотеки, предметом іпотеки виступило майно за адресою м. Львів, вул. Т. Шевченка, 335 адміністративний будинок літ «А-6», насосна будівля і ТП літ. «В-2», будівля складу літ. «Б-1».

Постановою Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 ТОВ «Торговий дім «Софі» було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

25 грудня 2014 року ПАТ «ВТБ Банк» було подано до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: адміністративного будинку літ «А-6», будівлю насосної і ТП літ. «В-2», будівлю складу літ. «Б-1» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 335 за ПАТ «ВТБ Банк».

Згідно із карткою прийому заяви від 25.12.2014 № 18359878 заява про державну реєстрацію права та їх обтяжень (щодо права власності) на будівлю насосної і ТП літ. «В-2» за адресою м. Львів, вул. Т. Шевченка, 335 зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.12.2014 за реєстраційним номером 9629289. Відповідно до картки прийому заяви від 25.12.2014 №18360429 заява про державну реєстрацію права та їх обтяжень (щодо права власності) на адміністративний будинок літ «А-6» за адресою м. Львів, вул. Т. Шевченка, 335 зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.12.2014 за реєстраційним номером 9629406.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою Вячеславівною розглянуто заяви від 25.12.2014 за реєстраційним № 9628905, № 9629289 та прийнято рішення від 29.12.2014 №18431211 та № 18451472 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю складу (літ. «Б-1») та на адміністративний будинок (літ. «А-6»), які розташовані за адресою м. Львів, вул. Т. Шевченка, 335, за суб'єктом ПАТ «ВТБ БАНК».

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ніловою Ангеліною Олександрівною розглянуто заяву від 25.12.2014 за реєстраційним № 9629289 та прийнято рішення від 29.12.2014 № 18442610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю насосної і ТП (літ. «В-2»), що розташована за адресою м. Львів, вул. Т. Шевченка, 335, за суб'єктом ПАТ «ВТБ БАНК».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.12.2014 у справі № 21/142 було ліквідовано ТОВ «Торговий дім «Софі»; визначено управителя майном ТОВ «Торговий дім «Софі» - ПП «Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва»; зобов'язано ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Софі» арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича, в порядку ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передати майнові активи ТОВ «Торговий дім «Софі», а саме: будівлю адміністративного будинку, площею 3647,4 кв. м, літ., «А-6»; будівлю насосної і ТП, площею 118,6 кв. м, літ «В-2» та будівлю складу, площею 20599,9 кв. м, літ. «Б-1», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335; заборонено відчуження майна ТОВ «Торговий дім «Софі» другим особам будь-яким способом і на будь-яких умовах окрім ПП «Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва»; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Вважаючи рішення відповідачів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того що станом на час прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень від 29.12.2014, була чинною і підлягала до виконання ухвала Господарського суду Львівської області від 22.12.2014 у справі № 21/142, якою управителем майна ТОВ «Торговий дім «Софі» визначено позивача ПП «Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва» та заборонено здійснювати відчуження майна ТОВ «Торговий дім «Софі» другим особам будь-яким способом і на будь-яких умовах окрім ПП «Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва».

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів цілком погодитись не може з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Зазначений Закон згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною тринадцятою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реєстрації, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку реєстрації).

Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 28 Порядку реєстрації).

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином саме наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року справа №21-121а15.

Разом з ти, приймаючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили чи був в Реєстрі запис про заборону відчуження майна, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону, що могло стати перешкодою для здійснення реєстратором реєстраційних дій.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів.

Необхідно зазначити, що позивачем у справі є ПП "Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва", яке відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 22.12.2014 визначено управителем майна ТОВ «Торговий дім «Софі».

Згідно зі статтею 1031 Цивільного кодексу України договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 1037 Цивільного кодексу України управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.

Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки таким фактам: чи було взагалі укладено між ліквідатором та позивачем договір управління майном; чи було передано відповідно до договору активи ТОВ «Торговий дім «Софі» та відповідно набуто ним права захищати права ТОВ «Торговий дім «Софі».

Колегія суддів зазначає, що суди повинні були витребувати у сторін докази, які підтверджують або спростовують правомірність їхніх доводів і заперечень. Якщо сторони у справі таких доказів не надали або надані докази були недостатніми, суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Проте, судами попередніх інстанцій в порушення вказаних норм процесуального права не було з'ясовано та враховано всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, позивач, заперечуючи проти касаційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" долучив до матеріалів справи Висновок науково-правової експертизи №126/53-с від 05.06.2015, який не був досліджений судами попередніх інстанцій при розгляді справи. Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у даній справі судові рішення названим вимогам процесуального закону не відповідають.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у даній справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі за позовом ПП "Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва" до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа: ПАТ "ВТБ Банк" про скасування рішення - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

Ю.Й. Рецебуринський