Ухвала суду № 46533348, 08.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1197/2015 Головуючий у першій інстанції Сазонова М.Г.

Категорія: ст. 314 КПК України Суддя-доповідач Павленко О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Павленко О.П.

суддів Журавля О.О., Юденко Т.М.

секретаря Сологуб В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Боярського П.В. на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015100040004949 стосовно

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в

с. Катеринівка Сарненського району Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3

ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України,

за участю прокурора Сторожука В.П.

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12015100040004949 стосовно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.

Обґрунтовуючи рішення про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, суд в ухвалі вказав, що у цьому процесуальному документі, зокрема, у фактичних обставинах кримінальних правопорушень і при кваліфікації дій обвинуваченого зазначено, окрім ОСОБА_4, й іншу особу - ОСОБА_6, який до кримінальної відповідальності не притягнутий, дані про виділення матеріалів провадження щодо нього в окреме кримінальне провадження відсутні, немає й відомостей про переховування ОСОБА_6 від органів слідства та оголошення в розшук в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Крім того, як установив суд, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України, відсутні в ньому й дані про прийняття слідчим процесуального рішення щодо залучення захисника ОСОБА_5, а також про надання матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та захиснику. До обвинувального акта не додана розписка захисника ОСОБА_5 про отримання його копії та реєстру матеріалів досудового розслідування.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, посилаючись на істотне порушення судом норм кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду від 04 червня 2015 року та призначити новий розгляд за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор стверджує, що судове рішення не ґрунтується на вимогах закону, оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 в повному обсязі відповідає положенням ст. 291 КПК України, в ньому містяться всі встановлені на досудовому розслідуванні фактичні обставини вчинених ОСОБА_4 правопорушень, а інша особа, зокрема ОСОБА_6, зазначена лише для того, щоб сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення відповідало встановленим на стадії досудового розслідування фактичним обставинам вчинених кримінальних правопорушень.

Не є підставами повернення обвинувального акта, як зазначає прокурор, і викладені судом в ухвалі висновки щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України та посилання суду на недотримання прокурором вимог ст. 293 КПК України. До того ж положення ч. 4 ст. 291 КПК України не передбачають такого обов'язкового додатку до обвинувального акта, як розписка захисника про вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

На апеляційну скаргу прокурора надійшли заперечення від захисника ОСОБА_5, в яких вона, вказуючи на безпідставність доводів прокурора, просить відмовити у задоволенні його апеляційної скарги, залишивши без зміни ухвалу Дніпровського районного суду

м. Києва від 04 червня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

При цьому обвинувачення згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ст. 291 КПК України.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому зміст фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, відповідно до вимог ст. 91 КК України, визначається тими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і є необхідними і достатніми для його вирішення по суті.

Отже, у фактичних обставинах та формулюванні обвинувачення, окрім події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин його вчинення, вказуються й особи, винуваті у його вчиненні.

Враховуючи, що за обвинувальним актом притягується до відповідальності лише ОСОБА_4, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з огляду на те, що у фактичних обставинах і формулюванні обвинувачення, викладених в обвинувального акті, є посилання на іншу особу, за попередньою змовою з якою ОСОБА_4 вчинив незаконні дії, а також наведені конкретні дії цієї особи і відсутні дані про її правовий статус у даному кримінальному провадженні, висновок суду про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 не відповідає вимогам кримінального процесуального закону являється правильним, а доводи прокурора в цій частині не заслуговують на увагу.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу апелянта на загальні засади кримінального процесуального законодавства, відповідно до яких, якщо дані про наявність ознак злочину встановлені щодо особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності, але не є обвинуваченим у конкретній справі, суд не вправі у вироку чи інших судових рішеннях допускати висловлювання та судження, які можуть бути оцінені, як визнання особи винною у вчиненні злочину.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо відповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КК України, як і твердження про те, що навіть за наявності у ньому будь-яких недоліків, зазначене не є підставою повернення обвинувального акта являються слушними, оскільки вказані судом порушення, які стосуються змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, самі по собі не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Проте, приймаючи до уваги, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з інших підстав, то вказівки суду в цій частині є прийнятними, оскільки прокурор зможе усунути певні недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування разом з тими недоліками, які передбачені ст. 291 КПК України.

Що стосується вказівки суду, як однієї з підстав повернення обвинувального акта прокурору, про відсутність розписки захисника щодо вручення йому копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, то вона підлягає виключенню з ухвали суду, оскільки кримінальний процесуальний закон вимагає від прокурора долучити до обвинувального акта: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому посилання суду на відсутність розписки захисника про отримання зазначених процесуальних документів є безпідставним, оскільки суперечить вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду від 04 червня 2015 року зміні шляхом виключення посилання суду на обставину, яка не є підставою повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_4 прокурору.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Боярського П.В. задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100040004949 щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору - змінити.

Виключити з її мотивувальної частини посилання суду, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, на відсутність у додатках до нього розписки захисника про отримання копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

В решті ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____ ____ ________

ПавленкоО.П. Журавель О.О. ЮденкоТ.М.