Ухвала суду № 46531011, 30.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/930/15

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

30 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача: Діденко Т.В.

представника позивача: Шишки Т.М.

представника відповідача: Ковальчука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" (далі - позивач) до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 04.03.2015 № 00004520200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 132 168 грн. та донарахування штрафних санкцій у сумі 33 042 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представники позивача заперечила проти апеляційної скарги поданої відповідачем.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15.01.2015 по 21.01.2015 працівниками відповідача було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань правомірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, про що складено акт №26/22/37484193 від 28.01.2015.

Результати вказаної перевірки знайшли своє відображення в акті, в якому зокрема, було виявлено порушення позивачем норм ПК України, внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2014 року на суму 132 168 грн.

При цьому позивачем було направлено на адресу відповідача заперечення до зазначеного акту перевірки (вих. №1079 від 19.02.2015), однак листом-відповіддю на заперечення №847/10/22-027 від 27.02.2015 податковий орган повідомив, що висновки акту перевірки є правомірними.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0000452200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 132 168 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 33 042 грн.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, містять такі порушення:

1) товариством включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які складені з порушенням ст.201 ПК України (зокрема, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, або які оформлені з порушенням правила першої події), а до поданих заяв із скаргою на постачальника не додано копій первинних документів, що підтверджують поставку товарів (надано лише копії податкових накладних). Зазначене стосується податкових накладних:

- №7/2 від 23.09.2014 (ПДВ 15908,67 грн.), №8/2 від 08.10.2014 (ПДВ 19958 грн.) №9/2 від 14.10.2014 (ПДВ 10135,33 грн.) - виписаних ТОВ "Заставки Агро";

- №31/2 від 30.09.2014 (ПДВ 18995,67 грн.) - виписаної ФГ "Пролісок";

- №20/2 від 31.10.2014 (ПДВ 55504 грн.) - виписаної ТОВ "Зеленецьке" (також в акті перевірки міститься інформація про те, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення сої позивачу від ТОВ "Зеленецьке" не підтверджують факт перевезення сировини вказаними в них перевізниками, однак вказана обставина не була підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

2) для перевірки надано копію податкової накладної - №10/2 від 25.10.2014 року (ПДВ 11667,6 грн.) - виписаної ТОВ "Заставки Агро".

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем норм ПК України стосовно включення до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної 10/2 від 25.10.2014.

Окрім цього, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів відсутності у позивача спірної податкової накладної на час проведення перевірки, або підтвердження ненадання такої накладної у ході її проведення. При цьому податкова накладна, отримана позивачем, відповідає вимогам податкового законодавства, що представником відповідача під сумнів не ставиться.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Так, позивачем було укладено з ТОВ "Заставки Агро" договір поставки сільськогосподарської продукції №39/04/2014-від 11.04.2014. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Заставки-Агро" за період вересень-жовтень 2014 та придбання товару підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме:

- договір поставки сільськогосподарської продукції №39/04/2014-1 від 11.04.2014.

- видаткова накладна №4 від 23.09.2014 на загальну суму 95 452,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 908,67 грн. - перша подія;

- податкова накладна №7/2 від 23.09.2014 на загальну суму 95 452, 00 грн.. в т.ч .ПДВ 15 908,67 грн.;

- платіжне доручення №473 від 24.09.2014 на загальну суму 95 452, 00 грн., в т.ч .ПДВ 15 908,67 грн.;

- видаткова накладна №5 від 08.10.2104 на загальну суму 119 748,0 грн.. в т.ч. ПДВ 19 958,00 грн. - перша подія;

- податкова накладна №8/2 від 08.10.2014 на загальну суму 119 748, 00 грн.. в т.ч. ПДВ 19 958,00 грн.;

- платіжне доручення №562 від 10.10.2014 на загальну суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн.;

- платіжне доручення №580 від 16.10.2014 на загальну суму 69 748,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 624,66 грн.;

- видаткова накладна №6 від 14.10.2014 на загальну сумі у 60 812,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 135,33 грн. - перша подія;

- податкова накладна №9/2 від 14.10.2014 на загальну суму 60 812,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 135,33 грн.;

- платіжне доручення №602 від 21.10.2014 на загальну суму 60 812,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 135,33 грн.

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ СП "Зеленецьке" у жовтні 2014 року та придбання позивачем товару у ТОВ "Зеленецьке" підтверджується:

- договір поставки №78/10/2014 від 28.10.2014;

- видаткова накладна №19 від 31.10.2014 на загальну суму 333 024,00 грн., в т.ч. ПДВ 55 504,00 грн.;

- податкова накладна №20/2 від 31.10.2014 на загальну суму 333 024,00 грн., в т.ч. ПДВ 55 504,00 грн.;

- платіжне доручення №653 від 31.10.2014 на загальну суму 333 024,00 грн., в т.ч. ПДВ 55 504,00 грн.

Фінансового-господарські взаємовідносини позивача з ФГ "Пролісок" у вересні 2014 року та придбання товару підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме:

- договір поставки №82/10/2013 від 22.10.2013;

- видаткова накладна №28/1 від 18.09.2014 на загальну суму 113 974, 00 грн., в т.ч. ПДВ 18 995.67 грн.;

- товарно-транспортна накладна №63 від 18.09.2014;

- податкова накладна №31/2 від 30.09.2014 на загальну суму 113 974,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 995,67 грн.

- платіжні доручення за вересень 2014 року.

При цьому позивач отримавши вищевказані податкові накладні, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також які були виписані з порушенням вимог ПК України, подав до податкових декларацій з ПДВ за вересень та жовтень 2014 року заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Також, разом із супровідним листом позивачем було подано до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції копії відповідних податкових накладних.

Разом з тим представниками позивача були надані пояснення, що оригінали всіх податкових накладних були наявні під час проведення перевірки (в т.ч. й спірної - 10/2 від 25.10.2014 року), а перевіряючим не було висунуто зауважень чи звернень до посадових осіб позивача стосовно надання оригіналу податкової накладної. Про вказаний факт було звернуто увагу в запереченні позивача до акту перевірки, а на момент розгляду таких заперечень оригінал податкової накладної був пред'явлений посадовим особам податкового органу.

Окрім цього, щодо тверджень контролюючого органу про те, що до перевірки було надано лише копію податкової накладної № 10/2 від 25.10.2014 виписаної від імені ТОВ "Заставки Агро", то слід зауважити наступне.

Так, під час проведення перевірки позивачем було надано до перевірки всі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують правомірність дій платника податку в т.ч. і оригінал податкової накладної № 10/2 від 25.10.2014 на загальну суму 70005,59 грн., в т.ч. ПДВ 11667,60 грн.

Разом з тим оригінал податкової накладної № 10/2 від 25.10.2014 на загальну суму 70005,59 грн., в т.ч. ПДВ 11667,60 грн. пред'являвся представником позивача посадовим особам відповідача під час розгляду заперечень до акту перевірки в приміщенні Городоцької ОДПІ.

Отримання позивачем товарів також підтверджується наданою постачальником в особі ТОВ "Заставки Агро" оригіналом податкової накладної, а також іншими належним чином складеними первинними документами, які в повному обсязі надавалися до перевірки.

Таким чином, позивач правомірно включив суми податку на додану вартість по таким накладним до складу податкового кредиту. Окрім цього, податковим органом не заперечується реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, а під час проведення перевірки (а також до заперечення на акт перевірки) позивачем було надано контролюючому органу й інші первинні документи, які складались у процесі господарських відносин між позивачем та контрагентами - видаткові накладні та платіжні доручення, що також підтверджують сплату вартості отриманих товарів, в т.ч. ПДВ.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 липня 2015 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.