Ухвала суду № 46530939, 09.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р.Справа № 640/7975/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пилипенко М.М.

представника відповідача Гончарової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2015р. по справі № 640/7975/15-а

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату

про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування заподіяної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

29 квітня 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив:

- визнати дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними;

- визнати дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиконання завдань, покладених на нього п.п.1, 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року №28-2, щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством, протиправними;

- визнати дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо обчислення та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби протиправними та такими, що порушують права позивача як людини, які передбачені ст. 1 Протоколу №1 до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області скласти список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, який містить персональні дані позивача, та надати зазначений список до Харківського обласного військового комісаріату;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення позивача та довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення та довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про розмір грошового забезпечення та довідки про додаткові види грошового забезпечення, перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши її розмір з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру грошового забезпечення з 28.10.2014 року до змін в законодавчому регулюванні щодо розміру та строків нарахування пенсій;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 28.10.2014 року;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області подати протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

18 травня 2015 року постановою Київського районного суду м. Харкова в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування заподіяної шкоди - відмовлено.

ОСОБА_4 у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова допомога при звільненні мають тимчасовий характер та не включаються до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Такі твердження суперечать висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі №21-70а15, який в силу норм статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для врахування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на той факт, що оскаржуване судове рішення ухвалене у відповідності до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів та представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з 01 грудня 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені виплати є одноразові і не мають систематичний характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата - не є щомісячною, тому не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного :

Відповідно до частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-ХІІ від 09.04.1992. Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 3 вказаного Закону зазначено сферу його дії, а саме його дія поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Також у частині 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262 від 09.04. 1992 року.

Таким чином, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджується на діючих військовослужбовців та жодним чином не стосується правовідносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням вказаних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є вичерпним, а одноразові додаткові види грошового забезпечення взагалі не зазначені.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, а саме: підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393 (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області згідно п.п. 5 п. 2.2 розд. 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року N 11-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2002 року за N 581/6869 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року N 5-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року за № 208/14899), здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно діючого законодавства України обов'язок по підготовці та наданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій покладений на структурні підрозділи відповідних Міністерств, звідки звільнені зазначені особи.

В матеріалах пенсійної справи міститься довідка про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка видана ОСОБА_4 від 01.11.2007 року за № 13. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням становить 2508,40 грн., у тому числі:

надбавка 100% - 497,00 грн.;

надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 15% - 33,00

грн.;

надбавка за наукову ступень та вчене звання 25% - 55,00 грн.;

надбавка за безперервну службу - 971,55 грн.;

премія - 951, 85 грн.

Грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні не зазначена у вказаній довідці, таким чином правових підстав для їх включення до розрахунку пенсії немає.

Крім того, згідно п.п. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 (в редакції на час призначення пенсії) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 9 Постанови № 1294 зазначено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Відповідно зазначені виплати є одноразові та не мають постійної виплата, а їх розмір та можливість виплати залежить від певних обставин.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Дана виплата є одноразовою та не має систематичний характер, і не входить до грошового забезпечення при призначенні пенсії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, зазначено, що індексація грошових доходів населення - механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст.1 Закону).

Статтею 2 Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Згідно статті 4 Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін.

Таким чином, при призначенні пенсії, на підставі довідки від 01.11.2007 року № 13, наданої Харківським обласним військовим комісаріатом, головним управлінням ПФУ в Харківській області додержані вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992р.

Щодо посилань позивача ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду ухвалі Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі№21-70а15, обов'язковість врахування якої передбачена ст. 244-2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне :

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. 161 та ст. 244-2 КАС України в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII від 12.02.2015 року, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України та водночас, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" № 422/96 - ВР від 16.10.1996 р. рішення і висновки Конституційного суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

13 травня 2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення по справі № 4-рп/2015, за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» де зазначено :

«Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій ( стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій ( стаття 63).

Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. «

Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2015р. по справі № 640/7975/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Спаскін О.А. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.07.2015 р.