Постанова № 46522803, 01.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2015 р. № 820/16711/14

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панова М.М., суддів Волошина Д.А., Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 оборони України, ОСОБА_1 обласного військового комісаріату простягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 оборони України, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 оборони України на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 22018.86 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення від 04.04.2014р. ОСОБА_1 апеляційним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 820/11039/13-а.Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.06.2014р. було відкрито відповідне виконавче провадження № 43522898. При примусовому виконанні цього судового рішення ОСОБА_3 оборони України (відповідач 1) доручило ОСОБА_1 обласному військовому комісаріату (відповідач 2) вжити заходів для розрахунку з позивача.05 вересня 2014 року ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат, відповідно до чинного законодавства України та підтверджуючих документів про місячне 05 вересня 2014 року ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат, відповідно до чинного законодавства України та підтверджуючих документів про місячне грошове забезпечення й вислугу років, нарахувало одноразову допомоги при звільненні у розмірі 131672.13 гри., проте виплати тільки 109653.27 грн. Як вбачається з Розрахункової відомості ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, різницю між нарахованою та виплаченою сумами у розмірі 22018.86 грн. позивачу не було виплачено у звязку з тим, що з нарахованої суми був спрямований на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходу. Позивач вважає, що вказана недоплата здійснена відповідачами в порушення пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, відповідно до якої суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача ОСОБА_3 оборони України у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 10 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у листопаді 2013 року звернувся з позовом до ОСОБА_3 оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Украерорух, Дніпропетровського РСП Украероруху про визнання бездіяльності Украероруху щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги у звязку зі звільненням з військової служби в розмірі 131672,00 грн. протиправною; визнання належного відповідача по справі; стягнення з Міноборони, Украероруху на свою користь заборгованості з виплати допомоги у розмірі 131672,00 грн.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. по справі № 820/11039/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково; зобовязано Міноборони нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р. по справі № 820/11039/13-а апеляційну скаргу Міноборони залишено без задоволення, а постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. по цій справі без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України віл 22.04.2014р. у справі № К/800/21381/13 на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міноборони на вищезгадані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 820/11039/13-а.

Міноборони через Вищий адміністративний суд України подано до Верховного Суду України заяву про перегляд вищезгаданої ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014р. у справі № К/800/21321/14 з мотивів неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.07.2014р. по справі № В/800/2991/14 за вищезгаданою заявою Міноборони допущено до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_2 до Міноборони, Украероруху, Дніпропетровського РСП для перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014р.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 04.08.2014р. по справі № 21-398а14 відкрито провадження за заявою Міноборони справу за позовом ОСОБА_2

Постановою Верховного суду України від 07.10.2014р. заява Міноборони про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014р. у справі № К/800/21321/14 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень задоволена та Верховний суд України ухвалу Вищого адміністративного суду від 22.04.2014р. у справі № К/800/21321/14 скасував та справу направив до Вищого адміністративного суду України для розгляду по суті касаційної скарги Міноборони на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. та ухвалу ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р. по справі № 820/11039/13-а.

В мотивувальній частині постанови Верховного суду України від 07.10.2014р. по справі № 21-398а14 зазначено, що проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Підприємства, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів Підприємства.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що Міноборони не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Підприємства, та не несе відповідних зобов'язань зі здійснення таких видатків.

На виконання рішення від 04.04.2014р. ОСОБА_1 апеляційним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 820/11039/13-а.Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.06.2014р. було відкрито відповідне виконавче провадження № 43522898. При примусовому виконанні цього судового рішення ОСОБА_3 оборони України (відповідач 1) доручило ОСОБА_1 обласному військовому комісаріату (відповідач 2) вжити заходів для розрахунку з позивача.

05 вересня 2014 року ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат, відповідно до чинного законодавства України та підтверджуючих документів про місячне грошове забезпечення й вислугу років, нарахувало позивачу одноразову допомогу при звільненні у розмірі 131672.13 гри., проте виплатило тільки 109653.27 грн.

Як вбачається з Розрахункової відомості ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, різницю між нарахованою та виплаченою сумами у розмірі 22018.86 грн. позивачу не було виплачено у звязку з тим, що з нарахованої суми був спрямований на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходу.

09 червня 2015 року Постановою Вищого адміністративного суду Касаційну скаргу ОСОБА_3 оборони України задоволено. Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнено частково. Зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, у зв"язку з вищезазначеною постановою Вищого адміністративного суду у ОСОБА_3 оборони України та ОСОБА_1 обласного військового комісаріату на даний час відсутній обов"язок виплати позивачу грошових коштів на виконання Постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, яка є скасованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність спірних дій, проте, відповідачем не доказано обставини на яких грунтуються його вимоги, тому у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 оборони України, ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Суддя Панов М.М.

Судді Волошин Д.А.

ОСОБА_4